Ухвала суду № 69222886, 28.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення суду

28 вересня 2017 року Справа № 813/2745/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

представника заявника відповідача Кецко В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі №813/2745/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів в розмірі 62906896,32 грн. терміном на два роки.

В обґрунтування вищевказаної заяви покликається на важке фінансове становище, оскільки, на даний час підприємство спроможне виконувати лише поточні зобов'язання для недопущення накопичення нових зобов'язань, відтак, просить заяву задовольнити повністю.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні просив задовольнити заяву в повному обсязі, терміном на 2 роки.

Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду 28.09.2017 року за вх. №2394 ел. надійшов відзив на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якому зазначено, що попереднє відстрочення виконання рішення призвело до зменшення соціальної напруги в регіоні, збереження робочих місць та цілісного майнового комплексу, погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, часткового відновлення виробництва продукції, Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за погодженням ГУ ДФС у Львівській області не заперечує проти відстрочення виконання судового рішення від 25.04.2014 року в сумі 62906896,32 грн. терміном на 1 рік.

Розглядаючи заяву про відстрочення виконання рішення, суд враховує наступне.

Порядок і умови відстрочення виконання судового рішення визначені ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Львівським окружним адміністративним судом 25.04.2014 року винесено постанову у справі №813/2745/14, якою задоволено позов Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів в сумі 62906896,32 грн.

Згідно ухвали ЛОАС №813/2745/14 від 28.09.2016 р. про відстрочення виконання судового рішення вищезазначене рішення суду про стягнення боргу відстрочено на 1 рік, починаючи з 28.09.2015 р.

Заявник зазначив, що продовж зазначеного річного відстрочення ним здійснювалися послідовні заходи щодо відновлення господарської діяльності, зокрема отримання дозволів, відповідних ліцензій та розробки технічної документації щодо виготовлення готової продукції. Вказав, що важливою обставиною, яка призупинила проведення заходів щодо відновлення господарської діяльності підприємства являється звільнення директора ДП "Угерський спиртовий завод" ОСОБА_2 з одночасним рейдерським захопленням підприємства. Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 року «про відновлення виробництва». На даний час підприємством укладено ряд договорів поставок для реалізації готової продукції. Однак, за такий короткий період часу підприємство не змогло вийти на достатній для погашення заборгованості в сумі 62906896,32 грн. рівень прибутковості.

Згідно частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною другою зазначеною статті передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Суд зазначає, що виходячи з положень зазначеної норми, у ній не визначено вичерпний перелік підстав, з яких судом може бути прийнято рішення про відстрочення виконання рішення. З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи.

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що суд за заявою особи, яка бере участь у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Наведені в заяві про відстрочення виконання постанови суду обставини, які вказують на ускладнення виконання судового рішення, є переконливими та підтверджуються при цьому доказами, долученими представником заявника до матеріалів справи, а саме: копії балансу - звіту про фінансовий стан станом на 30.06.2017 р. звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2017 року, наказу №16 від 10.11.2017 року «Про відновлення виробництва», Наказу №22 від 24.02.2017 року «Щодо запровадження неповного робочого часу», Наказу №40 від 31.03.2017 року «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства», Наказу № 42 від01.04.2015 року про «Введення неповного робочого тижня», Наказу №7 від 24.04.2017 року «Про відновлення виробництва», Наказу №68-к від 27.09.2016 року «про поновлення ОСОБА_2М.»., що підтверджують складне матеріальне становище заявника.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини 2 статті 17, пункту 8 частини 1 статті 26, частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» за змістом якого вбачається, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод,законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995 690 ) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2745/14 від 25.04.2014 р. та про необхідність відстрочення виконання вищевказаного рішення суду терміном на 1 рік.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1.Заяву Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» - задовольнити частково.

2.Виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2745/14 від 25.04.2014 р. за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів - відстрочити на 1 рік, починаючи з 28.09.2017 р.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2017 року.