Ухвала суду № 69222636, 29.09.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2017 року м. Житомир Справа № 806/998/17

Категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

суддів Попової О.Г., Черняхович І.Е.,

розглядаючи в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Галичини", про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №4795,

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Галичини" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №4795 від 31.10.2016.

Відповідно до статей 27, 28, 32 КАС України та згідно з розпорядженням "Про заміну судді у колегії" від 18.09.2017 року № 577 та протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи замінено суддю Шуляк Л.А. та визначено колегію у складі суддів: головуючого судді Семенюка М.М., суддів: Попової О.Г., Черняхович І.Е..

Членом колегії - суддею Поповою О.Г. заявлено про самовідвід, про що подано відповідну заяву у порядку п.4 ч.1 ст.27 та ст.30 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів сторін у незалежності суду та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити сумніви у безсторонності судді у справі. Заяву обґрунтовано тим, що після початку судового розгляду адміністративної справи по суті, а саме з 28.06.2017 року в Інтернет-виданнях почали з'являтися публікації про те, що за інформацією джерела з НАБУ стало відомо, що «служителі Феміди з Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду брали хабарі від нардепа за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих чотирьом компаніям-конкурентам»; «…нардеп підкупляв суддів та прокурорів, щоб ті скасували ліцензії конкурентів. Йдеться про спецдозволи на видобуток бурштину, які були раніше видані таким компаніям "Райт Солюшн", "Амбер Холдинг" та "Надра Галичини"». До переліку суддів Житомирського окружного адміністративного суду, зокрема включено і прізвище судді Попової О.Г..

Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник Житомирської обласної ради та ТОВ "Надра Галичини" просили справу розглядати в порядку письмового провадження, щодо задоволення заяви про самовідвід не заперечували.

Враховуючи, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід члена колегії - судді Попової О.Г. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Частиною 1 та абзацом першим ч. 3 ст. 30 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.

Зі змісту заяви про самовідвід судді Попової О.Г. вбачається, що з кінця червня 2017 року в Інтернет-виданнях поширюється інформація про підкуп народним депутатом житомирських суддів за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих компаніям-конкурентам, у тому числі ТОВ «Надра Галичини». Також у мережі Інтернет розміщено публікації про те, що за інформацією джерела з НАБУ стало відомо, що «служителі Феміди з Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду брали хабарі від нардепа за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих чотирьом компаніям-конкурентам»; «...нардеп підкупляв суддів та прокурорів, щоб ті скасували ліцензії конкурентів. Йдеться про спецдозволи на видобуток бурштину, які були раніше видані чотирьом компаніям». До переліку суддів, зокрема, включено прізвище судді Попової О.Г.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Враховуючи, що вищезазначені висловлювання у Інтернет-виданні на її адресу суддя Попова О.Г. сприймає та характеризує як надумані та безпідставні, а зміст інформації, опублікованої в Інтернет-виданнях та її характер можуть бути розцінені, як особами, що беруть участь у справі, так і суспільством, як доказ упередженості судді учасника колегії у даній справі, суд вважає, що з метою уникнення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності, для забезпечення усунення сумнівів у сторін, щодо порушення процесу та неупередженості у розгляді адміністративної справи, з метою відновлення довіри до судочинства, заява про самовідвід члена колегії - судді Попової О.Г. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Керуючись статтями 30-32, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Попової О.Г. задовольнити.

Справу передати на повторний розподіл для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною 3 статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Семенюк

О.Г. Попова

І.Е. Черняхович