Ухвала суду № 69222545, 25.09.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2017 року Житомир Справа № 806/2248/17

Категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.

секретар судового засідання Климчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласна державна адміністрація, треті особи: Садівниче товариство "Зарево", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.02.2016 року №35

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Садівниче товариство "Зарево", ОСОБА_2 в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 16.02.2016 року №35.

25 вересня 2017 року представником відповідача через канцелярію суду надано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви відповідно до ст.155 КАС України, у зв'язку із пропущенням позивачем встановленого законом строку звернення до суду.

Представники позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечували.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлене клопотання про залишення без розгляду позовної заяви підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи: Садівничого товариства "Зарево" в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував.

Представник третьої особи: ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви підтримав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання представника Житомирської обласної державної адміністрації про залишення без розгляду позовної заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 16.02.2016 року №35 в частині п.4 додатку 1, яким гр. ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погоджено надання в оренду земельної ділянки площею 0, 1800 га в межах Васильківської сільської ради Житомирського району строком на 49 років. Позивач вважає, що даним рішенням порушені її права, оскільки в межі земельної ділянки включено землі загального користування, а саме дорога (проїзд) до земельної ділянки ОСОБА_1

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що про надання Житомирською обласною державною адміністрацією дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,18 га , розташованої в межах території садівницького товариства "Зарево" дізналася в березні 2017 року, коли звернулася до Житомирської обласної державної адміністрації з проханням підтвердити чи спростувати цю інформацію.

Так, з матеріалів справи вбачається, зокрема із заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2016 р. , яка була адресована начальнику Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, що про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою Житомирською обласною державною адміністрацією позивачу стало відомо станом на 19.10.2016р. ( а.с.6-10, ІІ том)

Окрім цього, в скарзі ОСОБА_1 від 09.11.2016 року адресованій слідчому судді Богунського районного суду м. Житомира зазначено, що їй стало відомо що Житомирською обласною державною адміністрацією надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,18 га, розташованої в межах території садівницького товариства "Зарево", а також позивачем зазначено, що проект землеустрою вже виготовлено, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 отримала земельну ділянку у користування на умовах оренди, вирішення цього питання згідно частини 5 статті 122 Земельного кодексу України є компетенцією обласної державної адміністрації. (а.с.11-17, 11 том).

Поміж іншого, розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 16.02.2016 р. №35 було розміщено на офіційному сайті Житомирської облдержадмінстрації та перебуває у загальному доступі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 про ймовірне порушення її прав стало відомо значно раніше, ніж позивач зазначила в позовній заяві, проте з адміністративним позовом відповідно до вхідного штампу (вх. № 806/2248/17 від 14.08.2017 року) звернулася лише 14.08.2017 року, а тому ОСОБА_1 пропустила строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Згідно зі статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Судом із наявних матеріалів справи не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Садівниче товариство "Зарево", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.02.2016 року №35 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 100, 155, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Клопотання представника Житомирської обласної державної адміністрації про залишення без розгляду позовної заяви задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Садівниче товариство "Зарево", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.02.2016 року №35 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа