Постанова № 69222477, 12.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 р. Справа № 804/8422/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріГончаровій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 9 149,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, проте фізична особа добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач за цим адміністративним позовом повідомлений відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням повістки на адресу відповідача, що надана на запит суду Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа ОСОБА_3 перебуває на обліку Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань:

- згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 18.04.2014 року №1400005371 у сумі 2 452,8 грн. терміном сплати 31.07.2014 року, яка зменшена за рахунок переплати в картці особового рахунку в сумі 2452,06 грн. та становить 0,74 грн.;

- згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2015 року №1500006211 терміном сплати 31.07.2015 року в сумі 2 688,01 грн.;

- згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 29.04.2016 року терміном сплати 31.07.2016 року в сумі 6 195,58 грн.;

- нарахованої згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу пені на загальну суму 265,40 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 9 149, 73 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 15 Податкового кодексу України встановлює, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

17 березня 2016 року на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» за №1213-25, яка направлена на адресу відповідача, однак відділенням поштового зв'язку податковому органу повернуто конверт у зв'язку з неврученням.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела сплати податкового боргу.

Так, відповідно до пункту 87.1 вказаної статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Поряд з цим, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 9 149,73 грн. (дев'ять тисяч сто сорок дев'ять гривень сімдесят три копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко