Постанова № 69222337, 16.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. Справа № 804/564/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі Степаненко В.В. Зоідзе Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у розмірі 20158,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг з єдиного податку перед бюджетом в сумі 20158,09 грн., який у добровільному порядку не сплачує.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на його адресу, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником єдиного податку ІІІ групи.

Відповідно до ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно довідки Новомосковської ОДПІ від 30.09.2016р. № 13634/10/04-08-17-13 заборгованість відповідача відповідно даних карток особових рахунків платника згідно з даними оперативного обліку платежів до бюджету складає 20158грн. 09коп. (податкова заборгованість -19089,66 грн. та пеня - 1068,43 грн.).

Відповідно до декларації № 9275629084 платником самостійно визначено суму єдиного податку, що підлягає сплаті у загальному розмірі 11790,88грн. Залишок несплачених податкових зобов'язань згідно даної декларації становить 11740,35грн.

Також відповідачем подано податкові декларації єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 07.05.2016р. № 90742432838 на суму 2232,00 грн., від 08.08.2016р. № 9138674482 на суму 5117,31грн.

Проте, самостійно вищезазначені суми грошових зобов'язань з єдиного податку фізичних осіб у визначені законом строк сплачені не були.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання, на суму податкового боргу була нарахована пеня в загальному розмірі 1068,43грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Новомосковською ОДПІ відповідачу направлено поштою податкову вимогу від 06.06.2014р. №186-25, лист про вжиття заходів щодо сплати боргу та рішення про опис майна у податкову заставу отримані відповідачем, що підтверджується відміткою на корінці рекомендованого повідомлення про вручення.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Таким чином, відповідач має узгоджений податковий борг з єдиного податку фізичних осіб загальному розмірі 20158,09грн., який залишається не сплаченим.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3) на користь держави податковий борг в розмірі 20158, 09 грн. ( двадцять тисяч сто п'ятдесят вісім гривень дев'ять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко