
У Х В А Л А
Справа №377/473/17
Провадження №1-кс/377/82/17
29 вересня 2017 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Щуковській А.М.,
з участю:
прокурора Младаневич З.О.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017110270000140 від 13 червня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 04.11.2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
УСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
08 вересня 2017 року до суду подано клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
19.09.2016 року ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, за яке 14.06.2017 року останньому слідчим СВ Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. У подальшому 29.08.2017 року Ніжинською місцевою прокуратурою Чернігівської області до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області скеровано обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.
12 червня 2017 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в магазині «СОЮЗ ТТ-010», який належить ТОВ «Альянс Маркет», та розташований за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. № 5, переслідуючи корисливу мету, вирішив викрасти майно відвідувачів, яке знаходилось в камерах зберігання особистих речей відвідувачів магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, ОСОБА_2 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до стійки камер схову, які знаходяться в приміщенні супермаркету «СОЮЗ ТТ-010», де шляхом підбору ключа відкрив камеру зберігання особистих речей відвідувачів під номером 43, звідки таємно, повторно, викрав майно, яке належало ОСОБА_3, а саме: поліетиленовий пакет, в якому знаходилась картопля вагою 2 кг., вартістю 20 гривень; морку вагою 0,7 кг., вартістю 4 гривні; черешня вагою 0,5 кг., вартістю 20 гривень; жіночу сумочку, в якій знаходились парасолька, вартістю 310 гривень, мобільний телефон марки Samsung GT-C3322, вартістю 450 гривень, зі встановленими в нього сім-карткою оператора мобільного звязку «МТС» (Україна), вартістю 25 гривень, та сім-карткою оператора мобільного звязку (Росія), вартістю 50 гривень, та грошові кошти в сумі 2500 російських рублів, що згідно офіційного курсу гривні становить 1145 гривень, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1999 гривень.
В подальшому ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Також клопотання мотивовано наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Одночасно прокурором подано клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано, крім наявності ризиків, тим, що обвинувачений переховується від суду і одержавши відомості про звернення прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, він вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.
Ухвалою суду від 08 вересня 2017 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
27 вересня 2017 року ОСОБА_2 був затриманий на підставі вказаної ухвали.
29 вересня 2017 року ОСОБА_2 доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні повністю підтримала клопотання та просила задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджені обставинами, викладеними у клопотанні, і є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути застосований.
Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він не прибув у судове засідання, яке було призначене на 5 вересня 2017 року в звязку з тим, що 05 вересня 2017 року він поїхав до м. Києва на роботу. Весь цей час він перебував у м.Києві, де і був затриманий 27 вересня 2017 року. Він не міг повідомити захисника та суд про причини свого неприбуття, оскільки він не знав їх номеру телефону, та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник вважає, що клопотання не підлягає задоволенню та просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачений має житло в м.Славутичі та не порушував умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до нього під час досудового розслідування.
Обговоривши клопотання в судовому засіданні, вислухавши думку прокурора, захисника, пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як зазначено у ч. 2 цієї статті, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання, зокрема, спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в чому він підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 є раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести років.
Матеріали кримінального провадження містять повідомлення про підозру 14 червня 2017 року слідчим СВ Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Крім того, згідно довідки про судимість відносно ОСОБА_2 направлено до Ніжинського міськрайонного суду 07.11.2016 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України та 21.06.2017 року обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність ризику того, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами такого твердження є те, що ОСОБА_2 на даний час обвинувачується у вчиненні трьох злочинів, у звязку із чим ризик того, що він може продовжити вчиняти злочини, є достатньо високим.
Є достатньо високим ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду.
Так, 05.09.2017 року ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, не зявився в судове засідання без повідомлення причин, тому Славутицьким міським судом Київської області було відкладено розгляд кримінального провадження до 08 вересня 2017 року та винесено ухвалу про примусовий привід у судове засідання обвинуваченого і направлено до Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області для організації виконання. Однак, відповідно до рапорту ДОП Славутицького ВП ОСОБА_4, який надійшов до суду 08 вересня 2017 року, місцезнаходження ОСОБА_2 встановити не представилось можливим.
08 вересня 2017 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 звернуся до Славутицького міського суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 та одночасно подав клопотання про надання дозволу на його затримання з метою приводу до Славутицького міського суду Київської області для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 08 вересня 2017 року суд надав дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 08 вересня 2017 року оголошено розшук обвинуваченого та зупинено судове провадження до його розшуку.
27 вересня 2017 року ОСОБА_2 затримано та 29 вересня 2017 року доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою від 28 вересня 2017 року судове провадження відновлено.
Як вбачається з пояснень обвинуваченого, він 05 вересня 2017 року залишив місце проживання та виїхав до м. Києва на роботу, не повідомивши при цьому суд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2, який зобовязаний був прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд, не виконав вказаний обовязок, а залишив місце свого проживання, в звязку з чим проводився його розшук.
Вказані обставини обґрунтовано дають підстави вважати, що ОСОБА_2 переховується від суду і може продовжувати злочинну діяльність та свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи зазначені обставини та докази, суд вважає доведеною прокурором наявність достатніх підстав вважати, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини, вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, і жоден із більш мяких запобіжних заходів не в змозі забезпечити досягнення мети застосування запобіжних заходів, визначеній у ч.1 ст.177 КПК України. Дане твердження базується на поєднанні між собою ризиків вчинення зазначених вище дій, систематичності вчинення злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_2. До висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить врахувавши і тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2. Наявність у ОСОБА_2 в м.Славутичі Київської області постійного місця проживання та не порушення ним умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого під час досудового розслідування, на які посилався захисник, не можуть спростувати необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки із урахуванням наявних ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тривалістю протиправної поведінки, тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд приходить до висновку, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, судпри постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За таких обставин,з урахуваннямобставин злочину, майнового стану обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5ч. 1ст. 177 КПК України,відповідно доч. ч. 4, 5ст. 182 КПК Українисуд вважає за необхідне визначитизаставу у розмірі50520 гривень, яка будедостатньою длязабезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбаченихст. 194 КПК України.
У звязку з чим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12017110270000140 від 13 червня 2017 року, ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 177-178, 183, 189, 190, 331 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосуватидообвинуваченого у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12017110270000140 від 13 червня 2017 року, ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 01 листопада2017 року з утриманням в Чернігівському слідчому ізоляторі.
Строк тримання під вартою обчислювати з 27 вересня 2017 року по 01 листопада 2017 року.
Визначитизаставу у розмірі 50520 гривень, якумає правовнести обвинувачений
абоінша фізична чиюридична особа (заставодавець)на депозитнийрахунок ТУДСА України в Київській області за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області
Код отримувача (ЄДРПОУ) :26268119
р/р: 37312095018661
Банк отримувача(ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку (МФО ГУДКСУ): 820172
У разі внесення заставина ОСОБА_2 покладаютьсятакі обов'язки, передбаченіст.194 КПК України:
1)прибувати до суду у визначений ними час за кожною вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Вищевказані обовязки покладаються на обвинуваченого на строк по 01 листопада 2017 року.
У разі невиконанняобов'язків заставодавцем, а також, якщо,обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді,суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки,або якщопорушив інші,покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.
Копію ухвали негайно після її оголошеннявручити обвинуваченому.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом семи днівз дня її оголошення, аобвинуваченим протягом семи днівз моменту вручення її копії.
Суддя Н. Ф. Теремецька
Судове рішення № 69215458, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 29.09.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 377/473/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: