Постанова № 69208065, 29.09.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

м. Лиман Справа № 236/2626/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2017 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які направленні командиром взводу № 5 РРПП ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який народився в м. Красний Лиман, Донецької області, українця, громадянина України, який не є інвалідом, місце реєстрації та фактичного мешкання за адресою: вул. Шмідта, буд.17, м. Лиман Донецької області,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, (справу розглянуто в присутності правопорушника, якому розяснено зміст ст.63 Конституції України,ст. 268 КУпАП, будь-яких клопотань та заяв від правопорушника не надійшло),

ВСТАНОВИЛА:

11 вересня 2017 року до суду надійшов адміністративний матеріал, направлений командиром взводу № 5 РРПП ГУ НП в Донецькій області, відповідно до якого 02.09.2017 року о 21 год. 50 хв. в м. Лиман Донецької області по вул. Челюскіна, в районі будинку № 41 громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21099, з державним номерним знаком АН 2512 ВН, який належить ОСОБА_3, з явними ознаками алкогольного спяніння(різкий запах алкоголю з порожнини рота); від продуття алкотестру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді адміністративного протоколу ОСОБА_2 винним себе не визнав, зазначивши, що алкогольні напої не вживав, проте визнав, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, оскільки з ним знаходилась хвора дитина, яку він не міг залишати саму, оскільки дружина була на роботі.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт відмови ОСОБА_2 на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляду на стан алкогольного спяніння окрім його пояснень, наданих в судовому засіданні, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР№ 016894 від 02.09.2017 року, в якому ОСОБА_2 також надав письмові пояснення про те, що він керував автомобілем, від продуття алкотестеру відмовився, їхати в «наркологію» відмовляється, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 викладеними на окремих аркушах.

Приймаю, як належний та допустимий доказ протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він складений уповноваженою особою поліцейським взводу № 5 РРПП ГУ НП в Донецькій області, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП, враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника: вік та соціальне положення, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення. Згідно повідомлення інспектора Словянського ВП ГУНП в Донецькій області, при перевірці за наявними базами ОСОБА_2 повторності правопорушення не має, посвідчення водія не має.

Тому, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до встановлених правил дорожнього руху, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Керуючись ст.ст. 23, 33, ч.1 ст.130, ст. ст. 283-284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень (десять тисяч двісті грн.00 коп.) (рахунок: 31114149700001, одержувач: Донецьке Ук/Дон. області, код платежу 21081300, ОКПО: 38033949, МФО: 834016, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області).

Встановити ОСОБА_2 для добровільної сплати визначеної суми штрафу15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_2 в доход держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 20400,00 (двадцять тисяч чотириста грн.00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (рахунок одержувача: 31215206700564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 834016, одержувач: Краснолиманський УК/отг у м. Красний Лиман/22030101, Банк одержувача: ГУДКСУ у Донецькій області; код бюджетної класифікації доходів: 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050)") судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять ) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя -