Рішення № 69207443, 26.09.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3233/17 Головуючий 1 інст. Лях М.Ю.

Справа № 640/1785/16-ц Доповідач Бурлака І. В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» вересня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретарів: Каюкова Ю.В., Колесник О.Е., Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 15 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Золоті Ворота», яке реорганізоване в ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_4 Ворота» укладено договір про надання споживчого кредиту № 330 та чисельні договори про зміни, відповідно до яких ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 56000,00 доларів США та 161600, 00 грн., які зобовязався повернути у строк до 12 серпня 2014 року та сплачувати проценти за користуванням кредитом.

Зазначив, що 22 травня 2014 року між ним та банком укладено договір цесії, відступлення права вимоги за кредитним договором та відступлення прав за іпотечним договором, відповідно якого новий кредитор набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 330 з чисельними договорами про зміни та договором іпотеки № 05-126, укладеними між первісним кредитором ОСОБА_3 акціонерним товариством «ОСОБА_4 Ворота» та ОСОБА_1 15 квітня 2005 року.

Вказав, що згідно з пунктом 2.2 договору цесії сума вимог, що відступалася банком йому за договором про надання споживчого кредиту № 330 станом на 22 травня 2014 року становила: сума строкової заборгованості за кредитом 78700,00 грн. та 18600,00 доларів США, сума простроченої заборгованості за відсотками 6837,93 грн. та 1655,18 доларів США, сума строкової заборгованості за відсотками 145,54 грн. та 34,40 доларів США.

22 травня 2014 року рекомендованим листом відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги шляхом укладення договору цесії, в якому також зазначались платіжні реквізити, за якими боржник повинен сплачувати заборгованість перед новим кредитором.

30 липня 2014 року він направив відповідачу повідомлення про зміну реквізитів, який отримано відповідачем 01 серпня 2014 року.

Зазначив, що 04 серпня 2014 року на його адресу надійшов запит від 02 липня 2014 року, в якому ОСОБА_1 просив надати докази переходу прав до нового кредитора, який був задоволений листом від 04 серпня 2014 року.

У звязку з порушенням ОСОБА_1 умов договору щодо строків погашення заборгованості 23 грудня 2015 року на його адресу направлена вимога про погашення заборгованості.

Зазначив, що на дату звернення до суду договір цесії від 22 травня 2014 року є дійсним.

Вказав, що станом на 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором в розмірі 1992908,33 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 556689,78 грн., заборгованості за процентами в розмірі 70176,99 грн., пені в розмірі 1318130,05 грн., інфляційних збитків в розмірі 47911,51 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості, у тому числі суму заборгованості за кредитом в розмірі 556689,78 грн., суму заборгованості за процентами за користування кредитом - 70176,99 грн., пеню - 1318130,05 грн., інфляційні втрати - 47911,51 грн. та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 1992908,33 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 556689,78 грн., заборгованості за процентами в розмірі 70176,99 грн., пені в розмірі 1318130,05 грн., інфляційних збитків в розмірі 47911,51 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 6890,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що доказів наявності заборгованості, розрахунку заборгованості позивач не надав.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду змінити.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 квітня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Золоті Ворота», яке реорганізовано в ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_4 Ворота» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 330 та договори про зміни до укладеного договору № № 1 - 21 від 16 серпня 2005 року, 05 вересня 2005 року, 09 лютого 2006 року, 12 квітня 2007 року, 12 липня 2007 року, 13 липня 2009 року, 02 листопада 2009 року, 11 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 01 червня 2010 року, 03 вересня 2010 року, 28 жовтня 2010 року, 28 квітня 2011 року, 25 червня 2011 року, 25 жовтня 2011 року, 18 січня 2012 року, 25 квітня 2012 року, 02 липня 2012 року, 01 жовтня 2012 року, 30 січня 2013 року, 22 квітня 2013 року, 13 травня 2014 року, згідно яких ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 56000,00 доларів США та 161600,00 грн., які зобовязався повернути у строк до 12 серпня 2014 року та сплачувати проценти за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 15 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки № 05-126, предметом якого є трикімнатна квартира загальною площею 72, 80 кв. м., житловою площею 45, 30 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

22 травня 2014 року між ОСОБА_2 та банком укладено договір цесії, відповідно до якого новий кредитор ОСОБА_2 набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 330 та договором іпотеки № 05-126, відповідно до пункту 2.2 якого сума вимог, що відступлена банком ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 330 станом на 22 травня 2014 року становила: сума строкової заборгованості за кредитом - 78700,00 грн. та 18600,00 доларів США; сума простроченої заборгованості за відсотками - 6837,93 грн. та 1655,18 доларів США; сума строкової заборгованості за відсотками - 145,54 грн. та 34,40 доларів США.

Із пункту 2.3 договору цесії вбачається, що з моменту набрання чинності зазначеного договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також ті права, які виникатимуть із кредитного договору в майбутньому, в тому числі право на повернення суми вимог, зазначених у пункті 2.2 договору цесії, право на стягнення неустойки та/або інших санкцій, а також збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобовязань та витрат, пов'язаних з примусовим виконанням зобовязань за Кредитним договором.

Із акту приймання-передачі документів від 22 травня 2014 року вбачається, що банк передав ОСОБА_2 на виконання пункту 4.1. договору відступлення права вимоги від 22 травня 2014 року договір № 330 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2005 року та договори про зміни до укладеного договору № № 1 - 21 від 16 серпня 2005 року, 05 вересня 2005 року, 09 лютого 2006 року, 12 квітня 2007 року, 12 липня 2007 року, 13 липня 2009 року, 02 листопада 2009 року, 11 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 01 червня 2010 року, 03 вересня 2010 року, 28 жовтня 2010 року, 28 квітня 2011 року, 25 червня 2011 року, 25 жовтня 2011 року, 18 січня 2012 року, 25 квітня 2012 року, 02 липня 2012 року, 01 жовтня 2012 року, 30 січня 2013 року, 22 квітня 2013 року, 13 травня 2014 року.

Із матеріалів справи вбачається, що сума боргу станом на 04 лютого 2016 року становила 1992908, 33 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 556689, 78 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 70176, 99 грн., пеня 1318130, 05 грн., інфляційні втрати - 47911, 51 грн., (а. с. 4-8). При цьому слід зазначити, що при розрахунку суми заборгованості враховано умови договору відступлення права вимоги від 22 травня 2014 року, договору № 330 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2005 року, договорів про зміни до укладеного договору № № 1 - 21 від 16 серпня 2005 року, 05 вересня 2005 року, 09 лютого 2006 року, 12 квітня 2007 року, 12 липня 2007 року, 13 липня 2009 року, 02 листопада 2009 року, 11 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 01 червня 2010 року, 03 вересня 2010 року, 28 жовтня 2010 року, 28 квітня 2011 року, 25 червня 2011 року, 25 жовтня 2011 року, 18 січня 2012 року, 25 квітня 2012 року, 02 липня 2012 року, 01 жовтня 2012 року, 30 січня 2013 року, 22 квітня 2013 року, 13 травня 2014 року та вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, зокрема те, що сума заборгованості за договором відступлення права вимоги передавалась як в гривнях, так і доларах США, яка розраховувалась за національною валютою станом на лютий 2016 року; інфляційні втрати розраховувались тільки на суму боргу, яка передавалась в гривнях за договором відступлення права вимоги, у звязку з чим посилання ОСОБА_1 та його представника на те, що сума заборгованості розрахована невірно є безпідставними. Свій розрахунок ОСОБА_1 та його представник не надали.

Посилання ОСОБА_1 та його представника на те, що ОСОБА_1 сплатив суму боргу ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не підтверджено.

Враховуючи те, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається, судова колегія вважає, що висновок суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в розмірі 556689, 78 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 70176, 99 грн., інфляційних втрат - 47911, 51 грн. є законним та обґрунтованим.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зменшити суму пені, з 1318130, 05 грн. до 560000,00 грн., виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є пенсіонером. Розмір його пенсії за віком склав за жовтень 2016 року 1561, 56 грн., за листопад 2016 року 1561, 56 грн., за грудень 2016 року березень 2017 року 1634, 74 грн.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що розмір пені можливо зменшити до розміру збитків.

У звязку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні в частині розміру пені, яка підлягає зменшенню з 1318130, 05 грн. до 560000,00 грн. та загальної суми з 1992908, 33 грн. до 1234778, 28 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 травня 2017 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 7579,00 грн. до ухвалення судового рішення по скарзі.

Виходячи з того, що розмір судового збору перевищує розмір пенсії ОСОБА_1, враховуючи майновий стан ОСОБА_1, норми статті 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями від 08 липня 2011 року, судова колегія вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 7579,00 грн.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку.

Інших даних, які б вказували на наявність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в розмірі 556689, 78 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 70176, 99 грн., інфляційних втрат - 47911, 51 грн., апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2.ст.314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2017 року змінити, зменшивши суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені з 1318130, 05 грн. до 560000,00 грн., та стягнуту з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальну суму заборгованості з 1992908, 33 грн. до 1234778, 28 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії