Ухвала суду № 69206960, 29.09.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судовоїсправи: 225/3479/16-к

Номер провадження: 1-кп/225/56/2017

У Х В А Л А

29 вересня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ткач Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Черникової Н.В.,

прокурора - Магідіна Б.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження ЄРДР №12014050220001411 від 28.08.2014 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 2016 року м. Котовськ) Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (до 2016 року м. Котовськ), будинок офіцерського складу №528 квартира 49, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом на обговорення сторонам кримінального провадження поставлено питання про продовження запобіжного заходу, у звязку з тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 05.10.2017.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до двох місяців, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, заявивши клопотання про заміну запобіжного заходу на більш мякий у вигляді застави в розмірі 50000 грн.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, зазначає наступне.

Відповідност. 331 КПК Українисуд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 6ст. 3 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжких злочинів, в тому числі кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст. 146 КК Україниоб`єктом якого є особиста свобода, а за ч.1 ст.121 КК України - життя і здоров'я людини.

На думку суду, конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя, волі та здоровя.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. Судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження.

ОСОБА_2, перебуваючи на волі, зможе залишити місце проживання, переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків, потерпілих.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,331, 395 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 27.11.2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2, прокурору Магідіну Б.В. - до відому; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Ткач