Ухвала суду № 69206595, 28.09.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження №1-кс/225/902/2017

Справа №225/5013/17

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

іменем України

28 вересня 2017 м.Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Довженко О.В., за участю секретаря Панасенко Г.Ю, прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області у м.Торецьку клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220001349 від 06.09.2017 року, стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Приморського краю РФ; українця; громадянина України; з професійно-технічною освітою, не одруженого; не працюючого; що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 31.07.2012 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт; 21.12.2012 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років 1 дня позбавлення волі; 09.01.2013 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.2 ст.389, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 дня позбавлення волі; 26.02.2016 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку;

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням про обрання стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_3підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку вересня 2017 року, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. Даним умислом ОСОБА_3 поділився із ОСОБА_4, який його підтримав, тим самим вступив у попередній злочинний зговір.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на початку вересня 2017 року, у вечірній час доби, точна дата та час під час досудового розслідування не встановлено, діючи умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що власники квартири мешкають за іншою адресою, прийшли до будинку №2 по вул.Лісна м.Торецька Донецької області, та будучи впевненими в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вікна обидва проникли всередину квартири, звідки таємно викрали ламповий телевізор невстановленої марки вартістю 300,00 гривень, кімнатну телевізійну антену вартістю 70,00 гривень, пральну машинку «Малютка» вартістю 200,00 гривень, віконні горизонтальні жалюзі вартістю 100 гривень, деревяний журнальний стіл вартістю 150,00 гривень, пластмасовий бачок для унітазу вартістю 120,00 гривень, мережевий фільтр вартістю 75,00 гривень, чайний сервіз на три персони вартістю 50,00 гривень, що належать ОСОБА_5, заподіявши останньому матеріальний збиток на загальну суму 1065,00 гривень.

Після чого, будучи впевненими у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та що їхні дії залишилися непоміченими сторонніми особами, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли з викраденим майном, яким розпорядились на власний розсуд.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.09.2017 року, приблизно о 22.00 годині, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 знаходився на мікрорайоні №1 м.Торецьк Донецької області. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, яким він поділився із ОСОБА_4 Той його злочинний намір підтримав, тим самим вступив з ним у попередній злочинний зговір.

З метою реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, прийшли до будинку №24/2, розташованого на вул.Гамаюна м.Торецька Донецької області, де перевіривши та переконавшись, у тому, що в літній кухні, розташованій в зазначеному будинку, відсутні власники, будучи впевненими в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вікна обидва проникли всередину вищезазначеної літньої кухні, яка належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, звідки таємно викрали особисте майно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме: гітару шестиструнну вартістю 700,00 гривень, дві пари чоловічих кросівок з надписом «Аdidas» вартістю 400,00 гривень за пару загальною вартістю 800,00 гривень, спортивну куртку з надписом «Nike» вартістю 350,00 гривень, картину розміром 30x40см вартістю 50,00 гривень, чоловічий набір для гоління «Аrkо» вартістю 100,00 гривень, настінний годинник вартістю 100,00 гривень, спортивну дорожню сумку з надписом «Zywiec» вартістю 400,00 гривень, два фотоапарати «Смена» вартістю 50,00 гривень кожен на загальну суму 100,00 гривень, заподіявши ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 2600,00 гривень.

Після чого, будучи впевненими у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та їхні дії залишилися непоміченими сторонніми особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.09.2017 року приблизно о 22.00 годині, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 знаходились в м.Залізне м.Торецька Донецької області. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна з квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Торецьк, м.Залізне, вул.Дружби, буд.14, кв.3, що належить ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, яким він поділився із ОСОБА_4 Останній його злочинний намір підтримав, тим самим вступив з ним у попередній злочинний зговір.

З метою реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи умисно з корисливих мотивів прийшли до будинку №14, розташованого по вулиці Дружби у м.Залізне м.Торецька Донецької області, де, перевіривши та переконавшись у тому, що в квартирі відсутні власники, будучи впевненими у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом виставлення віконного скла у кухні, обидва проникли всередину вищезазначеної квартири, звідки таємно викрали особисте майно ОСОБА_8, а саме: двоконфорочну електричну плитку «Мрія» вартістю 500,00 гривень, телевізор марки «LG» вартістю 2500,00 гривень, DVD-програвач марки «Нyundai» модель «Н-DVD5050-N» вартістю 800,00 гривень, дві кришталеві салатниці вартістю по 100,00 гривень кожна на загальну суму 200,00 гривень, кришталеву вазу вартістю 100,00 гривень, покривало вартістю 150,00 гривень, будильник вартістю 50,00 гривень, два мяких пуфа вартістю 150,00 гривень кожен на загальну суму 300,00 гривень, тим самим заподіявши ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 4600,00 гривень.

Після скоєного, будучи впевненими у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та їхні дії залишилися непоміченими сторонніми особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли разом із викраденим майном, яким розпорядились на власний розсуд.

В якості підстав для застосування стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в клопотанні зазначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В свою чергу, метою застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою зазначено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризик того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а також, вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_3 причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро каявся.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор клопотання також підтримав, просив останнє задовольнити, адже, на його думку матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним зазначеного вище кримінального правопорушення, підозрюваний раніше судимий у тому числі за аналогічні корисливі злочини, добре розуміє тяжкість передбаченого за вчинення даних кримінальних правопорушень покарання. Судимість не погашена, кримінальне правопорушення вчинене під час невідбутої частини покарання, підозрюваний не одружений, тісних соціальних зв'язків не має, не працює, у зв'язку з чим жоден з більш м'яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зможе.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдала значної шкоди потерпілому, що за ст.12 КК України є тяжким злочином, за який КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відомості за вказаним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220001349 від 06.09.2017 року та розпочате досудове розслідування, в ході якого 27.09.2017 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Наведене стало приводом для звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне:

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, що визначені п.п.1-3 ч.1 даної статті та згідно з положеннями ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України.

Отже, як вбачається з матеріалів клопотання, необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою слідчий мотивує тим, що ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що долучені до самого клопотання в якості додатків, у зв'язку з чим останній, будучи добре обізнаним, як раніше неодноразово судима за подібні корисливі злочини особа, з мірою покарання за вчинене діяння, може вчинити інші кримінальні правопорушення чи/або переховуватись від органів досудового слідства.

Частинами 3 та 5 ст.132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі при визначенні запобіжного заходу (п.9 ч.2 ст.131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, а також, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання свідків, речові докази, зізнання та інше) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

В свою чергу, обставини, визначені п.п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового слідства та недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема, ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Отже, слідчий суддя вважає у даному конкретному випадку представлені докази щодо існування ризиків переховування від органів досудового слідства та ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтованими, належним чином вмотивованими слідчим, прокурором та такими, що підтверджуються наявними матеріалами, зокрема, тим, що підозрюваний неодноразово судимий у тому числі і за аналогічні корисливі злочини, тобто, добре обізнаний з передбаченою законом відповідальністю за їх вчинення, станом на час постановлення ухвали судимість не знята і не погашена, тобто, підозрюваний вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в період невідбутої частини покарання. Більш того, за місцем проживання має негативну характеристику, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо не має, відсутні тісні соціальні зв'язки.

Наведені вище підстави слідчий суддя вважає достатніми для визнання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, вважає необхідним покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в дійсній ухвалі, якщо у уповноваженої службової особи місця ув'язнення, де перебуватиме під вартою ОСОБА_3, буде відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили, і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про застосування до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу діє 60 (шістдесят) днів, до 14 години 05 хвилин 25.11.2017 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Визначити одночасно запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави встановити в межах 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37311047011792, найменування установи банку - ДКСУ м. Києва, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному дійсною ухвалою протягом часу її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя