Ухвала суду № 69206252, 28.09.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9103/15-ц

Провадження №4-с/219/7/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 рокуАртемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

суддіПавленко О.М.,

при секретарі Брагіній М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмут Донецької області цивільну справу за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересована особа - ОСОБА_1, Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області в особі державного виконавця Усенка М.В., на дії державного виконавця,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, в якій просить визнати незаконним дію державного виконавця Бахмутського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Усенка М.В., що полягає у поверненні виконавчого документа стягувачеві; зобовязати Бахмутський МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області усунути порушення вимог ст.6,11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийняти виконавчий документ до виконання; відновити виконавче провадження.

В обґрунтування скарги заявником зазначено, на виконанні Відділу ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області перебував виконавчий лист № 219/9103/15-ц про зобовязання ОСОБА_1 передати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» предмет застави - автомобіль марки - RENAULT, модель - LOGAN, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - сірий, реєстраційний номер - АН2386НТ, номер шасі (кузова, рами) - VF1KSREKJ46820549 VF1KSREKJ46820549, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Листом № 379 від 15.07.2016 року було повідомлено про необхідність авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій (оплата евакуатора, перебування транспортного засобу на штрафному майданчику до передачі стягувану) відповідно до ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» (що діяв на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві), у звязку із тим, що при спілкуванні із боржником встановлено, що транспортний засіб знаходиться в несправному стані (відсутні колеса, акумулятор, деякі деталі-трубки з капоту та ін.). Оскільки до вищевказаного листа не було надано жодного підтвердження щодо несправного стану транспортного засобу (копії акту), стягувач не вбачав можливим здійснювати авансування витрат, про що повідомив ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції в листі № 15846 від 28.07.2016 року. 27.01.2017 року отримано постанову Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавче служби ГТУЮ у Донецькій області ВП № 51534015 від 16.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, діючи всупереч вимогам ст. 6,11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець порушив ряд прав та законних інтересів стягувача. Поверненням виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 затягує виконання рішення суду, чим завдає матеріальної шкоди стягувачу та грубо порушує вимоги ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 129-1 Конституції України, у звязку з чим заявник звернувся з вказаною скаргою до суду.

В судове засідання представник заявника, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», ОСОБА_3 не зявилася, разом з тим надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив.

Представник Бахмутського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області в судовому засіданні проти скарги заперечував, вказав, що державним виконавцем були виконані всі вимоги закону, проведені необхідні виконавчі дії, а посилання скаржника на порушення є такими, що не відповідають дійсності.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду та вирішення по суті, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2016 року по цивільній справі № 219/9103/15-ц (провадження № 2/219/302/2016) позовні вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволені та в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором № R52110216428В від 2.04.2012 року звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки RENAULT, модель - LOGAN, типлегковий універсал, 2012 року випуску, колірсірий, реєстраційний номерНОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами)VF1KSREKJ46820549 VF1KSREKJ46820549, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом визначення за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право власності на предмет заставиавтомобіль марки - RENAULT, модель - LOGAN, реєстраційний номерНОМЕР_1, з правом вчинення подальших дій повязаних з переоформленням автотранспортного засобу в органах Державної автомобільної інспекції України ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», наділивши правом зняття з обліку вищевказаний транспортний засіб, та поставленням на облік в органах ДАЇ України; зобовязано ОСОБА_1 передати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» предмет застави автомобіль марки - RENAULT, модель - LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.69-71). Вказане рішення набрало законної сили 27.04.2016 року.

На підставі вказано рішення 17.05.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист № 219/9103/15-ц про зобовязання ОСОБА_1 передати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» предмет застави автомобіль марки - RENAULT, модель - LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.199).

Вказаний виконавчий лист з заявою про відкриття виконавчого провадження 31.05.2016 року (вих. № 5846) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» направило до Артемівського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області для виконання (а.с.200).

2 липня 2016 року державним виконавцем Артемівського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Череповською О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51534015 за виконавчим листом № 2/219/302/2016 від 17.05.2016 року, та направлено його копію стягувачу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та боржнику ОСОБА_1, відповідно до супровідного листа 8.07.2016 (вих. № 15619,15620) (а.с.202).

Разом з тим, 15.07.2016 року державний виконавець ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з листом (№ 379), у якому вказав, що 14.07.2016 року державним виконавцем зроблено виїзд за адресою мешкання боржника. При спілкуванні в ним було зясовано, що транспортний засіб знаходиться в несправному стані (відсутні 4 колеса, акумулятор, деякі деталі-трубки з капоту та ін.), автомобіль більше року не пересувався. У звязку із цим неможливо доставити автомобіль на штрафний майданчик, або в інше місто для передачі представнику стягувача. З метою повного своєчасного виконання виконавчого документу, куруючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» ВДВС просить проавансувати витрати на організацію та проведення виконавчих дій (оплата евакуатора, перебування ТЗ на штрафному майданчику до передачі стягувачу) (а.с.206).

На лист державного виконавця Артемівського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Усенко М.В. 28.07.2016 року (вих. № 15846) стягувачем була направлена відповідь, в якій вказано, що оскільки до вищевказаного листа не надано жодного підтвердження щодо несправного стану ТЗ, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не вбачає можливим здійснювати авансування витрат (а.с.209).

16 вересня 2016 року державним виконавцем Бахмутського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Усенком М.В. на підставі п.4 ч.1 ст. 47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 2/219/302/2016, виданий 17.05.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області, повернуто стягувачу (а.с.213).

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно дост.42 Закону України "Про виконавче провадження"(у діючій на момент відкриття виконавчого провадження редакції) з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, вимогами діючого на той часЗакону України «Про виконавче провадження»було передбачено право, а не обовязок стягувача щодо авансування витрат виконавчого провадження.

У відповідності з вимогами ст.ст.42,43 Закону України «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 року, що набрав чинності з 5.10.2016 року, передбачено обов'язок стягувача по авансуванню витрат виконавчого провадження.

Згідно п.4 ч.1ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 року, виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбаченест.43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

За змістом вимоги від 15.07.2016 року державний виконавець ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 не попереджав стягувача, що у разі не здійснення авансування витрат виконавчого провадження, передбаченогостаттею 43 цього Закону, виконавчий документ буде повернутий без виконання. Тобто, державний виконавець не виконав обовязкову вимогу передбачену Законом про можливі наслідки невиконання вказівки про авансування витрат.

Державний виконавець мав право, а не зобов'язаний повернути стягувачеві виконавчий документ у разі, якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, однак, якщо останній попередив про повернення виконавчого документа, чого зроблено не було, а також не було враховано, що стягувачем були наведені поважні обставини не здійснення такого авансування.

Суд вважає, що державний виконавець ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 повинен був попередити стягувача про необхідність виконання такого обовязку і лише після цього вирішувати питання щодо повернення виконавчого документа стягувачеві.

Крім того, посилаючись на необхідність авансувати витрат на організацію та проведення виконавчих дій, державним виконавцем крім акту від 14.07.2016 року про те, що боржник не заперечує щодо видачі спірного транспортного засобу та його розписки (а.с.204-205), не було надано жодного підтвердження щодо несправного стану транспортного засобу, не був складний акт про несправність автомобіля, відсутність деталей та неможливість його пересування до штрафного майданчику.

Під час розгляду справи суд також враховує і висновки Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: «Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків, має право на справедливий розгляд упродовж розумного строку судом, встановленим законом», а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні і від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.

Своєю дією, що полягає у поверненні виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 затягує виконання рішення суду, чим завдає матеріальної шкоди стягувачу та грубо порушує вимоги ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 129-1 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий суд, у звязку з чим заявник звернувся з вказаною скаргою до суду.

Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Вищеприведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи заявником з метою захисту порушених своїх прав було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилалася як на підстави своїх вимог. З огляду на це, суд задовольняє скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 1, 10, 11, 14, 59, 60, 79, 95, 209, 210, 212, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1, 37, 42, 43, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 51534015 від 16.09.2016 року.

Скасувати постанову головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачеві від 16 вересня року.

Зобовязати Бахмутський МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/219/302/2016, виданого 17.05.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області, про зобовязання ОСОБА_1 передати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» предмет застави автомобіль марки - RENAULT, модель - LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі осіб, які її оскаржують, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -

ОСОБА_4