Ухвала суду № 69201891, 27.09.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3398/16-к

Провадження № 11-кп/779/401/2017

Категорія ч.4 ст. 368 КК України

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Гандзюк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Васильєва О.П., Гриновецького Б.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

прокурора Мельника В.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014090000000074, у якому здійснювалось спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області на вирок Калуського міськрайонного суду від 03 липня 2017 року відносно ОСОБА_2, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку вул. Заводська,4/9 селище Вигода Долинського району Івано-Франківської області,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та згідно ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі - 1500 (однієї тисячі пятиста) неоподатковуваних мінімумів доході громадян, що становить 25500 грн. з позбавленням права обіймати посади в органах Державної реєстраційної служби України на строк 3 роки з конфіскацією майна.

На підставі ст. 54 КК України призначено ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення 11 рангу державного службовця.

Процесуальні витрати за проведення експертиз покладено на обвинувачену ОСОБА_2

Вирішено питання речових доказів.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та наведених у вироку, 29.12.2011 року ОСОБА_2 наказом голови державної реєстраційної служби України №596/к від 29.12.2011 призначена на посаду начальника реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, зі збереженням 12 рангу державного службовця і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Свої службові повноваження ОСОБА_2 використала у злочинних цілях за наступних обставин.

Зокрема,з метою незаконного збагачення шляхом одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди близько 12 години 28.04.2014 року висловила категоричну вимогу про необхідність передачі їй особисто двох тисяч гривень та цукерків для безперешкодної реєстрації права власності ТзОВ «Корпорація Калуський Торгівельний дім» на торговий центр у м. Калуш, по вул. Ринкова, 4.

ОСОБА_3 будучи введена у безвихідне становище звернулася із заявою про вчинення злочину до УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області.

Близько 10 год. 30 хв. 30.04.2014 ОСОБА_3 на виконання домовленості із ОСОБА_2 прибула до її службового кабінету з грошовими коштами в розмірі дві тисячі гривень та коробкою цукерків «ОСОБА_4 ніч». А потім, ОСОБА_3, на виконання вимоги ОСОБА_2, неправомірну вигоду в розмірі двох тисяч гривень разом з коробкою цукерків «ОСОБА_4 ніч» поставила на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_5 марки Хюндай Матрікс, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований неподалік приміщення реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, а ОСОБА_2 у такий спосіб одержала неправомірну вигоду.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи правильність кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченої вважає, вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Вказує на те, що при ухваленні вироку відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 368 КК України безпідставно застосував ст. 69 КК України. Судом залишено поза увагою, що ОСОБА_2 вчинила злочин з корисливих мотивів, цей злочин містить ознаки корупції та своєї вини вона не визнала, переховувалась від органів слідства та суду. Покарання призначене судом не буде достатнім для виправлення ОСОБА_2

Просить вирок Калуського міськрайонного суду від 03 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 скасувати та постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади повязанні із використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади на строк 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України призначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення 11 рангу державного службовця.

Заслухавши доповідь судді, зясувавши всі обставини кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч3 ст. 323 КПК України удовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_2 03 вересня 2014 року оголошена у міжнародний розшук (т. 2 а.п. 137), а тому апеляційний розгляд проводився без участі у судових засіданнях обвинуваченої, її інтереси представляла захисник ОСОБА_1, тому, колегія суддів вважає, що право на захист обвинуваченої ОСОБА_2 не порушено.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини та правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 за ч.4 ст. 368 КК в апеляційній скарзі не оспорюється.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання ОСОБА_2 вищевказані вимоги кримінального закону дотримано.

Так судом враховано, що обвинувачена позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, на утриманні має неповнолітнього сина, раніше не судима, на диспансерному обліку в психіатра та нарколога не перебуває. Крім цього, враховано, думку потерпілої та незначний розмір неправомірної вигоди 2000 грн., а також те, що тяжких наслідків від злочину не наступило.

При призначенні обвинуваченій покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпеку та дані про особу ОСОБА_2, що в своїй сукупності і дало можливість при призначенні обвинуваченій покарання застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини кримінального провадження, в тому числі і ті, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, наведені вище дані, характеризують особу обвинуваченої та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з врахуванням специфіки проведення досудового розслідування та судового розгляду, обґрунтовано застосував до ОСОБА_2 вимоги ч. 1 ст. 69 КК України та призначив їй основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст. 368 КК України. Суд мотивовано вказав про те, що обмеження застосування ст.69 КК України до ОСОБА_2 не застосовуються, оскільки злочин був вчинений ще до внесення змін редакції цієї статті, що погіршують правове становище обвинуваченого і не мають зворотної дії в часі.

Що стосується доводів прокурора, про залишення поза увагою, судом першої інстанції, що цей злочин вчинено з корисливих мотивів та містить ознаки корупції, то вони є безпідставними, оскільки вказані обставини впливають на кваліфікацію діяння, та не могли бути враховані судом ще раз при призначенні покарання.

Не є переконливими і доводи апеляції про необхідність застосування суворого покарання з огляду на те, що обвинувачена виїхала за межі держави і перебуває в розшуку. Так діючими міжнародними актами та діючим законодавством України ця обставина не визнається такою, що посилює покарання. Поряд з цим, судом не встановлено дійсних обставин та мотивів таких дій обвинуваченої та не доведено того, що таким способом вона ухиляється від суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку, доводи прокурора спростовуються наведеними вище обставинами, які суд першої інстанції належним чином дослідив і врахував при призначенні обвинуваченій покарання у виді штрафу, про що зазначив у вироку.

К е р у ю ч и с ь ст. ст. 404, 405, 418, 419 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, вирок Калуського міськрайонного суду від 03 липня 2017 року, відносно ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді О.П. Васильєв

ОСОБА_7