Ухвала суду № 69195233, 15.06.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1132/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Лузан Л.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві Банк зазначав, що відповідно до укладеного договору від 01.06.2007 року між Банком та ОСОБА_1 остання отримала кредит в розмірі 9 955 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 01.06.2010 року.

Посилаючись на те, що банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачка незважаючи на це, порушила його, оскільки, зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Разом з позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду письмову заяву про забезпечення позову, зважаючи на те, що неприйняття заходів забезпечення позову може в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду. Тому, просив:

- обмежити право виїзду відповідачки за межі України до виконання зобовязань по кредитному договору в повному обсязі;

- заборонити ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області видачу відповідачці паспорта/проїзного документа;

- Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходи щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідачки паспорта/проїздного документа, обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань;

- накласти арешт на грошові кошти та майно боржника шляхом заборони його відчуження.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму ВСУ за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 Постанови суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак суддя не вбачає достатніх підстав для забезпечення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки банк не зазначив достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що незабезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідачка має можливість та намір виїхати за межі України, заява містить суперечливі вимоги та відомості щодо наявності в ОСОБА_1 закордонного паспорта.

Також банк не надав достатніх відомостей щодо наявності у боржника певного майна на яке просить накласти арешт та відповідних доказів наявності такого майна з врахуванням принципу співмірності заходів забезпечення позову розміру боргу.

З наданих доказів вбачається те, що сума отриманого позичальником кредиту є незначною.

Більша частина боргу складається з нарахованої банком неустойки.

Разом з тим, позивач не врахував ту обставину, що заява про забезпечення позову розглядається судом в скорочені строки, а саме в день її надходження, що позбавляє суд можливості виконувати будь-які процесуальні дії, що потребують тривалого часу, зокрема самостійно зясовувати факт належності та обсяг майна, що знаходиться у боржника або інших осіб для подальшого накладення арешту на це майно.

Виходячи в вищенаведеного, керуючись ст.ст.151, 153, 209, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.В.Лузан