Ухвала суду № 69189117, 25.09.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.09.2017 Справа № 554/1903/17

Провадження № 2/554/1688/2017

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2017року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючої судді Чуванової А.М.,

при секретарі судового засідання Садошенку М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходиться вищезазначена цивільна справа.

20.09.2017 року представник відповідача ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 16 березня 2017 року.

Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що вказаною ухвалою накладено арешт на майно, у тому числі автомобіль TOYOTA RAV4, 2010 року випуску, обєм двигуна 1987, д.н.з. НОМЕР_1, а також автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 116 CDI, 2012 року випуску, обєм двигуна 2143, д.н.з. НОМЕР_2. Також вказує, що позивач ОСОБА_3 у своїй позовній заяві спочатку просила визнати право спільної сумісної власності на майно (в тому числі і автомобілі) та здійснити поділ майна подружжя, а тому, з метою запобігання порушення своїх прав та забезпечення можливості виконання в майбутньому рішення суду, подала до суду заяву про забезпечення позову. Однак потім позовні вимоги нею були змінені і в поділ майна включені не самі транспортні засоби, а зазначена лише грошова компенсація їх вартості. Тому представник відповідача вважає, що необхідність арешту автомобілів TOYOTA RAV4, 2010 року випуску, обєм двигуна 1987, д.н.з. НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ VITO 116 CDI, 2012 року випуску, обєм двигуна 2143, д.н.з. НОМЕР_2 відпала. Враховуючи те, що із наданих документів власником перелічених транспортних засобів є ОСОБА_4, а також те, що право власності на дане майно позивачем не оспорюється, представник відповідача просить скасувати арешт зазначених вище автомобілів в порядку ст.154 ЦПК України.

У судове засідання сторони та їх представники не зявились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача перед початком судового засідання подав до суду заяву про проведення судового засідання та розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову без його участі та без участі позивача. У даній заяві заперечував проти задоволення заяви про зняття арешту з автомобілів, вважав його незаконним та необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні заяви.

Згідно положень ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників та розглянути заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи вимоги заяви, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що доводи заяви не грунтуються на законі та матеріалах справи, не доведені належними і допустимими доказами, а сама заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Положеннями ч.4 ст. 154 ЦПК України передбачено, що особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогамичастини п'ятої статті 151цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч.7 статті 154 ЦПК України).

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України (далі - Пленум), що містяться у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказаним пунктом також розяснено, що суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_1 з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 16 березня 2017 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м.Полтаві по вул.Кагамлика, 4, який складається в цілому з: житлового будинку цегляного загальною площею 121,1 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, гаражу та огорожі; на земельну ділянку загальною площею 797 кв.м., яка розташована по вул.Кагамлика, 4 в м.Полтаві, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:19:001:0196; на земельну ділянку загальною площею 103 кв.м., яка розташована по вул.Кагамлика, 4 в м.Полтаві, цільове призначення для експлуатації та обслуговування магазину, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:19:001:0159; автомобіль TOYOTA RAV4, 2010 року випуску, обєм двигуна 1987, д.н.з. НОМЕР_1; на автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 116 CDI, 2012 року випуску, обєм двигуна 2143, д.н.з. НОМЕР_2.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено; ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 16 березня 2017 року залишено без змін.

На обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача зазначила, що позовні вимоги були змінені і позивач не просить про поділ майна в частині автомобілів, на які накладено арешт згідно ухвали суду від 16.03.2017 року, а тому вважає, що необхідність їх арешту відпала.

Так, дійсно, під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги в частині спірного майна, а саме автомобілів, обравши інший спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення з відповідача на свою користь половини вартості цих автомобілів, в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до положень згаданої вище постанови Пленуму ВСУ заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що скасування заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до труднощів або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки між сторонами виник спір, у тому числі щодо спільного майна подружжя, яким є автомобілі TOYOTA RAV4, 2010 року випуску, обєм двигуна 1987, д.н.з. НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ VITO 116 CDI, 2012 року випуску, обєм двигуна 2143, д.н.з. НОМЕР_2.

Доводи представника відповідача, викладені у заяві, не спростовують необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову у справі, а тому заява не підлягає задоволенню відповідно до вимог ст.ст.151,153,154 ЦПК України.

Суд також виходить з того, що оскільки при застосуванні вжитих згідно ухвали суду від 16 березня 2017 року заходів забезпечення позову суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову; і враховує, що майно, на яке позивач просив накласти арешт, є предметом даного спору; крім того, розгляд справи триває, рішення по даній справі не прийнято, що також свідчить про передчасність звернення із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151,154 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали або отримання копії ухвали.

СуддяА.М. Чуванова