
Справа № 357/9891/13-ц
4-с/357/53/17
Категорія
У Х В А Л А
13 вересня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ярмола О. Я. ,
при секретарі Сливка І. В.,
розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 Григорівани, заінтересована особа : ОСОБА_2 про бездіяльність державного виконавця, -
В С Т А Н О В И В :
Скаржник в особі ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з скаргою на дії головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1, мотивуючи тим, що 05.11.2013року Білоцерківським місьрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі 357/9891/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 12.02.2014року на підставі вищезазначеного рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору,та звернувся до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, за якою було відкрито виконавче провадження № 47632117 з примусового виконання виконавчого листа. 05.07.2017року АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.02.2017 року за виконавчим провадженням № 47632117, яка винесена головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що транспортний засіб боржниці, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року із дня оголошення у розшук. Проте, як зазначає скаржник, виконавчим листом передбачено стягнення на користь АТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість в конкретній сумі, а не звернення стягнення на транспортний засіб. В зв»язку з цим скаржник просить суд визнати дії головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ОСОБА_1 неправомірними, та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Представник скаржника в судове засідання не зявився, направили до суду клопотання в якій просили провести розгляд справи без їх участі.
Головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу ДВС ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, направила до суду письмово викладені заперечення на скаргу.
Заінтересована особа : ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась,про день та час розгляду скарги була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали даної справи, копію матеріалів виконавчого провадження, суд прийшов до висновку, що скарга необґрунтована та така, що не підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що у міському відділі ДВС Білоцерківського МРУЮ перебував на примусовому виконанні виконавчий лист № 357/9891/13-ц від 05.11.2013 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3, та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 156 472грн.95коп., та по 782грн.50коп. судового збору.
Встановлено, що 20.02.2017р. головним державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржник не погоджується з тим, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.02.2017 року ВП № 47632117, відсутні будь-які відомості, які б вказували на те, що державним виконавцем були вжиті всі заходи, щодо розшуку майна боржника,що призвело до порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувач отримав 05.07.2017року, що підтверджується реєстраційним № 5877 та копією конверта.
Встановленим також є те, що 25.05.2015 р. відповідно до ст.ст. 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу та відповідно до п. 4 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» запропоновано боржнику виконати рішення суду на протязі семи днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Копії постанов було направлено ОСОБА_2, для виконання, та стягувачу до відома. В наданий термін ОСОБА_2 не виконала рішення суду, та надала пояснення щодо неспроможності в виплаті боргу.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було вжито всі необхідні заходи щодо примусового виконання виконавчого документа, а саме зроблено запити до територіально сервісного центру 3242 м. Біла Церква, Білоцерківського відділу держземагенства, ОДПІ та УПФУ, для виявлення майна та коштів, належних боржниці на праві власності, до державної міграційної служби України про наявність закордонного паспорту на імя ОСОБА_2
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 не зареєстровано право власності на нерухоме майно.
03.08.2017року на підставі постанови державного виконавця на все майно боржниці було накладено арешт та заборони на його відчуження.
Згідно відповіді Державної податкової служби України за боржницею зареєстровано рахунок в КРД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», на який постановою від 09.12.2015р. накладено арешт, та направлено для виконання до фінансової установи. Згідно відповіді КРД АТ «Райффайзен Банк «Аваль» від 21.12.2015 постанову про арешт коштів боржника повернуто без виконання, так як рахунок, належний ОСОБА_2 закритий. Дані про місце роботи ОСОБА_2 в органах ДПС - відсутні. Згідно довідки пенсійного фонду України - ОСОБА_2 пенсію не отримує, за контрактом не працює.
Згідно відповіді відділу держземагенства, майна зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_2 не виявлено.
Згідно акту державного виконавця від 03.08.2015року при перевірці електронної бази Білоцерківського територіального сервісного центру 3242, за боржницею зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ 110557, д.н.з. 58117КК. А тому, 03.12.2015р державним виконавцем було оголошено в розшук вищезазначений транспортний засіб.
Згідно відповіді ПФУ від 22.12.2016 боржниця працює в ТОВ «Лайфселл». 28.12.2016року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та направлено в ТОВ «Лайфселл». 13.01.2017 ТОВ «Лайфселл» повернуло вищезазначену постанову без виконання, так як ОСОБА_2 не являється їхнім працівником. Згідно відповіді Державної міграційної служби - ОСОБА_2 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася.
Як вбачається що оскільки здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними 20.02.2017року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», так як транспортний засіб боржниці, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року.
Повертаючи виконавчий документ, стягувачу було роз»яснено, що виконавчий документ може бути повторно предявлений до виконання в строк до 19.02.2018року, тобто стягувач не позбавлений виконання рішення суду.
Відомостей про те, що ПАТ «Родовід Банк» повторно направляв виконавчий лист за № 357/9891/13-ц до МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ для примусового виконання в матеріалах справи не містяться.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст.48ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ст.37 ЗУ «про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Оскільки Білоцерківським міським відділом ДВС ГТУЮ у Київській області було вжито всі заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення суду, у спосіб та в порядку встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», суд вважає скаргу ПАТ «Родовід Банк» необґрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,18,37,48 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.386,387 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
скарга
В задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1, заінтересована особа : ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення даної ухвали.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 69186770, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 13.09.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/9891/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: