Ухвала суду № 6918643, 14.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а - 4073/09/0570 Суддя 1-ї інстанції Стиран В.В. Суддя доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2009 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Безруковій В.М.,

за участю: від позивача Мельник І.М., Костюк О.Р., Остряков В.І., від відповідача Мальцева А.М., Глаз С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року по справі № 2-а-4073/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сітат” до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192301\0 від 6 березня 2009 року , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192301\0 від 6 березня 2009 року яким визначено за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 487500 грн. та штрафні (фінансові) санкції 195000 грн., усього 682500 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року позов задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, вказавши на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач просив скасувати постанову суду та прийняти нове рішення яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Окружний суд встановивши фактичні обставини і відповідні ним правовідносини, дійшов правильного висновку щодо до вирішення справи по суті.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою яка зареєстрована 27 листопада 1991 року виконкомом Маріупольської міськради та включена до ЄДРПУ за № 20343392, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

За результатами перевірки про веденої відповідачем було складено Акт № 118\23-1\20343392 від 24 лютого 2009 року, згідно з яким встановлені порушення з боку позивача пп..4.1.3, п.4.1, пп..7.6.1, пп..7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.3.1 ст. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся на загальну суму 487 500 грн.

На підставі Акту перевірки № 118\23-1\20343392 від 24 лютого 2009 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення за яким визначено суму податкового зобов'язання, усього на суму 682500 грн.

Судом встановлено, що згідно витягу з протоколу зборів засновників ЗАТ «АМСК» вбачається, що позивачем було вирішено придбати прості іменні акції ЗАТ «АМСК» у кількості 1950 шт. за ціною 1 950 000 грн.. За договором комісії від 20.03.2008 р. за № Б 200308\80, який був укладений між позивачем та ТОВ «Індекс - Капітал», позивач продав прості іменні акції ЗАТ «АМСК» у кількості 1 950 шт. за договірною вартістю 1 950 000 грн. Кошти у сумі 1 948 500 грн. за прості іменні акції були перераховані на рахунок позивача 16.07.2008 р., що підтверджується випискою ПУМБ № 95 від 16.07.2008 р.

Крім того, зі змісту декларації з податок на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 р. вбачається, що сума в розмірі 1 950 000 грн. віднесена позивачем до витрат у 1 кварталі 2008 р. та відображена у вказаній декларації. Крім того, декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 р. підтверджує, що позивачем в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами вартість проданих іменних акцій у сумі 1 950 000 грн. віднесена до доходу у 1 кварталі 2008 р.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про господарські товариства», до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту корпоративними правами, виражених в іншій, ніж цінні папери формах і відповідно включення до складу валових доходів з метою оподаткування.

Виходячи з приписів цієї норми, суд дійшов правильного висновку, що неврахування відповідачем при перевірці правильності визначення валового доходу підприємства за спірний період коштів в розмірі 1 950 000,00 грн., які були витрачені позивачем на оплату первинної емісії акцій ЗАТ «АМСК» є неправомірним.

Також суд першої інстанції зробив аналіз вірний аналіз щодо витрат, які були понесені позивачем при придбанні вищезазначених цінних паперів, віднесені до складу валових витрат та відображені позивачем у деклараціях про прибуток підприємства відповідно до пп. 7.6.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Згідно з вимогами пп. 4.1.3 вказаного Закону, валовий доход включає, зокрема, доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону, якою визначаються особливості оподаткування певних операцій, в тому числі операцій з корпоративними правами.

За приписами п. 7.6.1 ст. 7 вказаного Закону, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Виходячи з наведених норм слід вважати, що платник податку не може отримати дохід від операцій з корпоративними правами до моменту продажу або іншого відчуження відповідних корпоративних прав в отримання позитивного фінансового результату від цієї операції у вигляді отримання відповідної грошової суми чи майна в рахунок компенсації вартості відчужених корпоративних прав. Також слід зазначити, що у разі не проведення платником податку протягом звітного періоду операцій з продажу, обміну або іншого відчуження корпоративних прав, збільшення його валового доходу відповідності до пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відбувається.

Судова колегія погоджує висновки окружного суду, що відповідач, посилаючись на приписи п. 7.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що витрати з придбання корпоративних прав відносяться до складу валових витрат підприємства у звітному періоді не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюється платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку, помилково вважає неправомірним застосування позивачем положення абз. 2 п. 7.6.1 вказаного Закону. Так, як вбачається зі змісту абз 5. п. 7.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку. Таким чином, положення п. 7.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не розповсюджується лише на емітентів цінних паперів, тобто осіб, що здійснюють продаж цінних паперів при їх розміщенні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт здійснення позивачем придбання акцій та інших, ніж акції, корпоративних прав, не призводить до виключення таких операцій зі складу тих витрат, які підлягають відображенню в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами.

Тому, позивач, як покупець цінних паперів, мав право на віднесення витрат, що були ним понесені у зв'язку із придбанням вищезгаданих цінних паперів до складу валових витрат.

Відповідач помилково дійшов висновку про те, що оскільки операції з емісії цінних паперів не належать до операцій з торгівлі цінними паперами, то таким чином відсутні підстави для тлумачення витрат, понесених для придбання емітованих корпоративних прав на первинному ринку, як витрат у розумінні п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. Згідно до вимог ст. 28 вказаного Закону, публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб, тобто розміщення цінних паперів при їх емісії передбачає також і продаж цінних паперів.

Відповідно до ст. 155 Цивільного кодексу України, статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, витрати, які були здійснені ТОВ «СІСАТ» при здійсненні внеску до статутного фонду ЗАТ «АМСК» підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за № 396 від 11.11.2003 р., а також, призначенням платежу, яке зазначено у вказаному платіжному дорученні, а саме, сплата внеску в Статутний фонд гідно протоколу б\н зборів засновників від 14.08.2003 р. та установчого договору без ПДВ.

У відповідності до приписів п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу, зокрема, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Провівши системний аналіз правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно віднесено витрати, які були ним понесені у зв'язку з придбанням вищевказаних акцій до складу валових витрат, а також врахував їх при наступному продажу. Отримання акцій у якості внеску до статутного фонду для цілей податкового обліку вважається придбанням таких цінних паперів, а витрати на придбання встановлюються на рівні вартості емітованих корпоративних прав, що відповідає критеріям визначення витрат на придбання цінних паперів, що вказані у пп. 7.6.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому при продажу акцій ЗАТ «АМСК» позивач повинен включати до валових витрат позитивну різницю між ціною продажу таких акцій та витратами з їх придбання.

Крім того, суд вірно зазначив, що оскільки позивач в листопаді 2003 р. лише придбав, а не відчужував корпоративні права, то таким чином, він не міг отримати позитивного фінансового результату від такої операції, а така операція, відповідно, не могла призвести до збільшення його валових доходів та суми податку на прибуток.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін та дано їм вірну оцінку, постанова суду від 19 травня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198-200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року по справі № 2-а-4073/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сітат” до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192301\0 від 6 березня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року по справі № 2-а-4073/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частина 14 жовтня 2009 року. Повний текст буде виготовлений 19 жовтня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.