Вирок № 69184286, 21.09.2017, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/289/17

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2017 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської обл.

в складі: головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Лишак О.І.

з участю прокурора Білецького Ю.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12016210170000306 про обвинувачення

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює водієм у ТзОВ «Тигрес-люкс», одруженого, має на утримання двох малолітніх дітей, депутатом не являється, раніше не судимого,

ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2016 року, близько 11:30 год. водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався з двома пасажирами автомобільною дорогою сполученням «Доманево-Ковель-Чернівці-Тереблечче» в напрямку м.Чортків.

Під час свого руху зі швидкістю біля 55-60 км/год. водій ОСОБА_2 на ділянці зазначеної дороги, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку в населеному пункті Мшанець, Теребовлянського району Тернопільської області, побачив на своїй смузі руху попереду себе, невстановлений досудовим розслідуванням легковий автомобіль, який рухався в попутньому напрямку, зі швидкістю біля 55-60 км/год.

В даний час, водій ОСОБА_2 на 366 км+930 м вказаної автодороги, грубо порушуючи вимоги п. 2.3. (б) ПДР України не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати, п. 2.3. (д) ПДР України не вжив усіх заходів щодо не створення своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, не вибрав, відповідно до вимог п.12.1. ПДР України таку швидкість руху, яка б забезпечила безпеку дорожнього руху та в порушення вимог п. 13.1 ПДР України не дотримуючись безпечної дистанції, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого на близькій відстані підїхав, до автомобіля який рухався попереду.

У вказаний період часу водій ОСОБА_2 з метою уникнути зіткнення із автомобілем, який рухався попереду, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасника руху, виїхав на зустрічну смугу, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. ПДР України, після цього виїхав на ліве узбіччя, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які разом із іншими жителями села в кількості біля 50 чоловік в складі церковної процесії переходили проїзну частину дороги та узбіччя з права на ліво.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді рани волосистої частини голови, синця в ділянці основи носа, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого перелому правої ключиці, які відносяться до середньої тяжкості. Пішохід ОСОБА_5 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді рани лівої половини тімяної ділянки та внутрішньої поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, синця лівого плечового суглобу, закриті переломи: хірургічної шийки лівої плечової кістки та кісток лівої гомілки, які відносяться до середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав та дав показання, що він 28 серпня 2016 року, близько 11:30 год. керував автомобілем НОМЕР_1, в с. Мшанець переїжджав переямок побачив по переду автомобіль зрозумів, що може в нього вїхати раптово загальмував та звернув на зустрічну смугу, де побачив, що дорогу переходять багато людей вибрав коридор між людьми, де можна було проїхати, вдарився заднім колесом і крилом в місток, а дзеркалом зачепив двох жінок, викликав швидку, дочекався працівників поліції, в судовому засіданні пояснив, що вчинив наїзд на людей через несправність гальмівної системи автомобіля. Після допиту працівників поліції поїхав у лікарню до потерпілих, говорив з рідними про те, що віддає їм автомобіль яким він керував щоб покрити витрати на лікування, родичі потерпілих відмовилися, сказали що їм в даний момент потрібні грошові кошти на лікування. Кошти на лікування перерахував на рахунок потерпілих, однак їх було недостатньо, запропонував віддати земельну ділянку, на що потерпілі не погодилися, більше не може відшкодувати лікування так як немає в нього коштів.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 суд оцінює критично як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, перешкоджання суду у встановлені обєктивної істини у кримінальному провадженні. Зі змісту наданих суду показань, суд вважає, що обвинувачений вину визнав частково щодо порушення ним правил дорожнього руху п. п. 2.3. (б) ПДР України, п. 2.3. (д) ПДР України, п.12.1. ПДР України, п. 13.1 ПДР України, так як в судовому засіданні обвинувачений дав показання, що у нього була несправна тормозна система. Однак, вказана обставина спростовується його ж показами та висновком експерта № 5-472/16 від 16 вересня 2016 року(а.с.210-218).

Також, показання обвинуваченого спростовуються дослідженими у судовому засіданні показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання, що 28 серпня 2016 року в с. Мшанець, Теребовлянського району Тернопільської області вона разом з церковною процесією переходили проїзну частину дороги рух по дорозі був перепинений та частина людей перейшли дорогу і вона в тому числі, після чого зупинилася на тротуарі, з цього моменту не памятає, прийшла до свідомості в лікарні коли накладали шви на голову, а потім проснулася вже в палаті «Тернопільської університетської лікарні». З показів вбачається, що обвинувачений дав потерпілій на лікування 33000 грн. та ще додав 5000 грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, дала показання, що 28 серпня 2016 року в с. Мшанець, Теребовлянського району Тернопільської області вона разом з церковною процесією переходили проїзну частину дороги рух по дорозі був перепинений та частина людей перейшли дорогу, вона перейшла до середини дороги і почула шум схожий на дощ після чого побачила автомобіль який швидко рухався на неї, відійти чи відскочити не було можливості так як автомобіль рухався зі швидкістю і з цього моменту не памятає прийшла до свідомості в лікарні коли накладали шви на голову. З показів вбачається, що обвинувачений дав потерпілій 12 500 грн. на лікування.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання, 28 серпня 2016 року в с. Мшанець, Теребовлянського району йшла церковна процесія до памятника "Небесної сотні" в с. Мшанець, він підійшов на другу площадку біля самого памятника почув шум автомобіля який їхав на великій швидкості та звук гальмування автомобіля, побачив, що машина їде по узбіччі дороги де стояли люди, автомобіль вдаряється в місток з однієї сторони а потім до другої сторони містка, після чого потерпіла перекидається через дах автомобіля та падає на землю, а інша потерпіла сиділа на землі.

Аналогічні свідчення у судовому засіданні надали свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доводиться іншими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 28 серпня 2016 року та план схемою дорожньо-транспортної пригоди від 28 серпня 2016 року, згідно якого було проведено огляд місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

/а.с. 186-191/

- висновком експерта № 1178 від 06 вересня 2016 року, з якого вбачається, що при газохроматогрофічному дослідженні взірця крові гр.. ОСОБА_2 відібраної 28 серпня 2016 року в приміщенні Теребовлянської ЦРЛ, метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізометрів не виявлено.

/ а.с.196-197/

- висновком експерта № 5-473/16 від 16 вересня 2016 року, з якого вбачається, що автомобіль «Mercedes-Benz Е320», реєстраційний номер НОМЕР_2, в первинний момент наїзду на пішоходів контактував своєю правою боковою передньою частиною: задня права частина капоту, нижня частина передньої правої стійки даху, праве дзеркало заднього виду (на відстані 118-177 см. від переднього габаритного краю). Наїзд автомобіля «Mercedes-Benz Е320», реєстраційний номер А НОМЕР_3, на пішохода (пішоходів) відбувся в місці, що передує виявленим під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди «плямі від речовини буро кольору, що схожа на кров», відносно траєкторії руху автомобіля, на яку вказує «слід зриву травяного покриття, узбіччя та кювету, який дугою тягнеться до автомобіля «Mercedes-Benz Е320» при чому необхідно врахувати, що наїзд автомобіля на пішохода відбувся правою боковою передньою частиною автомобіля.

/ а.с.204-209 /

- висновком експерта № 5-472/16 від 16 вересня 2016 року, з якого вбачається, що на момент експертного дослідження, рульове керування автомобіля «Mercedes-Benz Е320», реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані та вимогам п. 31.4.2 (Рульове керування) ПДР України відповідає. Робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля знаходиться в працездатному стані та вимогам п. 31.4.1. (Гальмові системи) ПДР України відповідає.

/ а.с.210-218 /

- висновком експерта № 1750 від 18 листопада 2016 року, з якого вбачається, що при вступі громадянки ОСОБА_5 28 серпня 2016 року на стаціонарне лікування в ортопедичне відділення комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільська університетська лікарня, у неї було описано рани лівої половини тімяної ділянки та внутрішньої поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, синець лівого плечового суглобу; клініко-інструментальними дослідженнями встановлено закриті переломи: хірургічної шийки лівої плечової кістки та кісток лівої гомілки, з приводу чого було проведено ряд оперативних втручань (28 серпня 2016 року - накладання скелетного витягу за ліву пяткову кістку, 08 вересня 2016 року - відкрита репозиція перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки з металоостеосинтезом, 14 вересня 2016 року - закрита репозиція уламкового перелому діафізу лівої великогомілкової кістки з металоостеосинтезом). Зазначені травматичні зміни у ОСОБА_5, з огляду на вид ушкоджень та описання ран як забійні, спричинені в результаті дії тупих предметів, незадовго до госпіталізації. Заподіяні громадянці ОСОБА_5 тілесні ушкодження тягнуть за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоровя і за цією ознакою, відповідно до п. п. 2.2.1 (в) і 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Спричинення ОСОБА_5 описаних вище тілесних ушкоджень за обставин дорожньо-транспортної пригоди, описаної у постанові - при наїзді (ударі виступаючим частинами) транспортного засобу на пішохода, не виключається.

/ а.с.219-222/

- висновком експерта № 1749 від 18 листопада 2016 року, з якого вбачається, що при вступі громадянки ОСОБА_4 29 серпня 2016 року на стаціонарне лікування хірургічне відділення Тернопільської міської лікарні № 3, у неї було описано дві ушиті раки волосистої частини голови, синець в ділянці основи носа, клініко-інструментальними дослідженнями встановлено обєктивну неврологічну симптоматику закритої черепно- мозкової травми зі струсом головного мозку (вялість фотореакцій і конвергенції, позитивний симптом Марінеско-Радовичі) та закритий перелом правої ключиці (підтверджено при вивченні рентгенограм), з приводу чого 02 вересня 2016 року було проведено оперативне втручання - відкриту репозицію перелому з металоостеосинтезом. Зазначені травматичні зміни у ОСОБА_4, з огляду на вид ушкоджень ті описання ран як забійні, спричинені в результаті дії тупих предметів, незадовго до госпіталізації. Заподіяні громадянці ОСОБА_4 тілесні ушкодження тягнуть за собою триванні (понад 21 добу) розлад здоровя і за цією ознакою, відповідно до п. п. 2.2.1 (в) і 2.1.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Спричинення ОСОБА_4 описаних вище тілесних ушкоджень за обставин дорожньо-транспортної пригоди, описаної у постанові - при наїзді (ударі виступаючими частинами) транспортного засобу на пішохода, не виключається.

/ а.с.223-224/

- полісом № АІ / 8897179 від 04 грудня 2015 року обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з якого вбачається, що страхувальником є ОСОБА_2, який керував транспортним засобом на момент вчинення ДТП.

/а.с. 227/

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведення вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і що його дії кваліфіковано правильно як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його майновий стан, позитивну характеристику, а також те, що він раніше не судимий, згідно ч. 2 ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Визначаючись щодо заявлених цивільних позовів суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

ч.1 ст. 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішуючи заявлений прокурором в інтересах держави в особі Комунального закладу Тернопільської обласної ради КЗТОР « Тернопільська університетська лікарня», Комунального некомерційного підприємства « Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілих від злочину в сумі 13362, 18 грн., понесених закладами охорони здоров'я, суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, при цьому, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз'яснено, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно довідки від 19.12.2016 року потерпіла ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезії та інтенсивної терапії, і у відділенні відновної реконструктивної та малоінвазивної хірургії Комунального некомерційного підприємства « Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради з 29.08.2016 року по 06.09.2016 року (8ліжко/днів) та сума витрачених коштів на її лікування склала 1107,14 гривень.

Згідно довідки від 09.12.2016 року потерпіла ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні в ортопедо травматологічному відділенні Комунального закладу Тернопільської обласної ради КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня» з 28.08.2016 року по 06.10.2016 року (39 ліжко/днів) та сума витрачених коштів на її лікування склала 12255, 04 гривень .

Таким чином позов прокурора належним чином обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно дост.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідност. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідност. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідност.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплат страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ними особою.

Відповідно до п.22.1ст.22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи

Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ / 8897179 від 04.12.2015 року, виданого приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПЗУ України» ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу-автомобіля марки «Mersedes benz», д.н.з. НОМЕР_2. Вказаним полісом встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну 50000 грн. Так, відповідно дост. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування може бути таке невиконання потерпілим або особою, яка має право на страхове відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим законом, яке призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Однак,факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини настання або розмір заподіяної шкоди встановлені в ході судового розглядусправи, вказані у вироку та доводять настання страхового випадку

Судом зясовано, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження: рани волосистої частини голови , синця в ділянці носа, закрита черепно мозкова травма зі струсом головного мозку , закритого перелому правої ключиці , які призвели до тривалого (більш як 21 день) розладу здоров»я та за цією ознакою належать до середнього ступеня тяжкості. Наведене підтверджується висновком судово-медичного експерта від 18 листопада 2016 року № 1749 (тяжкість тілесних ушкоджень у позивача встановлено експертом на час складення висновку).

У звязку із заподіянням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні відновної реконструктивної та малоінвазивної хірургії Комунального некомерційного підприємства « Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради з 29.08.2016 року по 06.09.2016 року.

Тривалість перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі складає 8 днів. Наведені обставини підтверджуються довідкою від 19.12.2016 року (ар. 225).

Таким чином, ОСОБА_4 підтверджено обґрунтовані витрати, пов»язані із її лікуванням у відділенні відновної реконструктивної та малоінвазивної хірургії Комунального некомерційного підприємства « Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради на загальну суму 12500 грн , які відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_2, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, повязані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, повязану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоровя, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 2 цієї статті .

Враховуючи зазначену норму мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, повязану з лікуванням потерпілого ОСОБА_4 в сумі 388 грн. 66 коп. до задоволення не підлягають у звязку із безпідставністю, оскільки як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 відшкодовано потерпілій ОСОБА_4 витрати, пов»язані із її лікуванням у відділенні відновної реконструктивної та малоінвазивної хірургії Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради на загальну суму 12500 грн.

Згідно з ст.22,23 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров»ю потерпілого є шкода, пов»язана з лікуванням потерпілого, із стійкою втратою працездатності потерпілим, моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв»язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.

Крім того, суд вважає, що внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_4 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі та моральних переживаннях. Так, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв»язку із чим 8 днів перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, де їй було проведено оперативне хірургічне втручання. Також моральна шкода полягає у втраті ОСОБА_4 сну, порушенні звичного ритму життя, оскільки тривалий час вона була позбавлений нормальної життєдіяльності, трудової діяльності, вільного спілкування із своїми рідними та близькими особами та ін.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 джерелом підвищеної небезпеки, суд враховує тяжкість її фізичних та душевних страждань, зокрема те, що стан її здоров»я погіршився, наявність вимушених змін у її життєвих стосунках, а також необхідності тривалого часу та значних зусиль для відновлення його попереднього стану

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров»я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров»ю.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши в її користь із відповідача приватного акціонерного товариства СК « ПЗУ України», 625 грн., які розраховуються із суми страхової виплати так: 12500 грн. х 5 / 100= 625 грн.) та із відповідача ОСОБА_2 20000 грн.

Відповідно до ч.2,5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що на момент ДТП автомобілем марки « Mersedes benz», д.н.з. НОМЕР_2 , на правовій підставі керував ОСОБА_2, відповідальність якого була застрахована згідно із полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ / 8897179 від 04.12.2015 року, виданого приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПЗУ України ».

Відповідно до ст.23, ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я та ін. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, підтверджені доказами, суд приходить до переконання, що права позивача ОСОБА_4 порушені, а тому підлягають захисту шляхом часткового задоволення її позовних вимог

Так, відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування може бути таке невиконання потерпілим або особою, яка має право на страхове відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим законом, яке призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Однак, факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини настання або розмір заподіяної шкоди встановлені в ході судового розгляду справи, вказані у вироку та доводять настання страхового випадку

Судом з»ясовано, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження: поєднана скелетна травма, закрита черепно мозкова травма , струс головного мозку, закритий уламковий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням фрагментів, лінійної рами медіальної поверхні правого гомілково ступневого суглобу, лінійної рани тімяної ділянки, з приводу чого було проведено ряд оперативних втручань , які призвели до тривалого (більш як 21 день) розладу здоров»я та за цією ознакою належать до середнього ступеня тяжкості. Наведене підтверджується висновком судово-медичного експерта від 06.09.2016 року № 1180 (тяжкість тілесних ушкоджень у позивача встановлено експертом на час складення висновку).

Таким чином, ОСОБА_5 підтверджено обґрунтовані витрати, пов»язані із її лікуванням у ортопедо травматологічному відділенні Комунального закладу Тернопільської обласної ради КЗТОР « Тернопільська університетська лікарня» на загальну суму 56881, 48 грн , обвинуваченим ОСОБА_2 повернуто 38000 грн. , тобто різниця між затраченими коштами та частково відшкодованими зі сторони ОСОБА_2 становить 18881, 48 грн.

У зв»язку із заподіянням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедо травматологічному відділенні Комунального закладу Тернопільської обласної ради КЗТОР « Тернопільська університетська лікарня» з 28.08.2016 року по 06.10.2016 року Тривалість перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі складає 39 днів. Наведені обставини підтверджуються довідкою від 09.12.2016 року (ар. 226).

Згідно з ст.22,23 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров»ю потерпілого є шкода, пов»язана з лікуванням потерпілого, із стійкою втратою працездатності потерпілим, моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв»язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст.. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, повязані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, повязану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоровя, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 2 цієї статті.

Враховуючи зазначену норму мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, повязану з лікуванням потерпілого ОСОБА_5 в сумі 1836 грн. 67 коп. до задоволення не підлягають у звязку із безпідставністю, оскільки із страховика слід стягнути витрати за шкоду, повязану з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 18881 грн. 48 коп. документально підтверджені ОСОБА_5 (а.с. 94-142).

Крім того, суд вважає, що внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_5 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі та моральних переживаннях. Так, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв»язку із чим 39 днів перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, де їй було проведено оперативне хірургічне втручання. Також моральна шкода полягає у втраті позивачем сну, порушенні звичного ритму життя, оскільки тривалий час вона була позбавлений нормальної життєдіяльності, трудової діяльності, вільного спілкування із своїми рідними та близькими особами та ін.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_5 джерелом підвищеної небезпеки, суд враховує тяжкість її фізичних та душевних страждань, зокрема те, що стан її здоров»я погіршився, наявність вимушених змін у її життєвих стосунках, а також необхідності тривалого часу та значних зусиль для відновлення його попереднього стану

За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши в його користь із відповідача приватного акціонерного товариства СК « ПЗУ України » 2844 грн., як це передбачено ст.26-1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров»я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров»ю 56881,48 грн. х 5 / 100=2844 грн. ), та із відповідача ОСОБА_2 55000 грн.

Відповідно до ч.2,5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що на момент ДТП автомобілем марки « Mersedes benz», д.н.з. НОМЕР_2 , на правовій підставі керував ОСОБА_2, відповідальність якого була застрахована згідно із полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ / 8897179 від 04.12.2015 року, виданого приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПЗУ України ».

Відповідно до ст.23, ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я та ін. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, підтверджені доказами, суд приходить до переконання, що права позивача ОСОБА_5 порушені, а тому підлягають захисту шляхом часткового задоволення її позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 6800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Позов прокурора задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати Комунального закладу Тернопільської обласної ради КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня» повязаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 в сумі 12255, 04 грн. на користь місцевого бюджету на рахунок ГУК у Тернопільській області 24060300 р/р 31414544700001 в ГУДКСУ в Тернопільській області, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37977599, МФО 838012.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради повязаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_4 в сумі 1107 ,14 грн. на користь місцевого бюджету на рахунок у ПАТ КБ «Приват Банк» р/р 26002055114173, МФО 338783, ЄДРПОУ 02001334.

Стягнути з ПрАТ Страхова компанія « ПЗУ Україна » на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 625 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Стягнути з ПрАТ «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 18881,67 грн.

Стягнути з ПрАТ «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 2844 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 55000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 990,45 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи від 16.09.2016 року № 5-473/16, 880,40 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи від 06.10.2016 року № 5-472/16.

Речові докази по справі:

Автомобіль марки «Mercedes-benz E 320» р.н. НОМЕР_2, який повернутий під розписку власнику ОСОБА_2- залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК