Вирок № 69184098, 28.09.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2017 Справа №607/8265/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010001599 від 10 травня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального праовопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Хоми І.А.

законного представника

обвинуваченої: ОСОБА_2

захисника: адвоката ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_1

представника служби у справах

дітей Тернопільської РДА ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10 травня 2017 року близько 08.50 год., перебуваючи в загальному коридорі Галицького коледжу ім. В. Чорновола, що по вул. Б. Лепкого,4 у м. Тернопіль, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, підійшла до столу для чергування, що неподалік вхідних дверей в навчальний заклад, звідки таємно викрала рюкзак чорного кольору вартість якого становить 385 гривень, в якому знаходилось: гаманець чорного кольору вартість якого становить 60 гривень, в якому були грошові кошти в сумі 870 гривень, пудра для обличчя марки «MaR Factor» Color Powder Beauty& Care вартістю 100 гривень, туш для вій марки «Maybelline» New York the TurBo Volum Express Mascara вартістю 80 гривень та електронний паспорт студента на імя ОСОБА_5, який матеріальної цінності для потерпілої не становить. В подальшому, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втекла, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1495 гривень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала повністю та суду пояснила, що зранку 10 травня 2017 року, коли вона перебувала в загальному коридорі Галицького коледжу ім. В. Чорновола, помітивши, що за нею ніхто не спостерігає з столу для чергування викрала рюкзак чорного кольору, в якому був гаманець з грошовими коштами косметичні засоби та електронний паспорт студента ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого з місця вчинення злочину втекла. У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати те, що завдана шкода потерпілій повністю відшкодована, а тому просить її не карати.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_7 подали суду заяву в якій просять врахувати повне відшкодування завданої шкоди обвинуваченою, а тому просять її не карати.

Законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вчинок своєї дочки оцінює негативно, шкоду відшкодовано в повному обємі, претензій матеріального та морального характеру до них у потерпілої та її законного представника немає, її дочка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, стала на шлях виправлення.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, який слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні захисник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 заявила клопотання у якому просить з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, після вчинення злочину своїми діями та вчинками довела можливість подальшої бездоганної поведінки, у відповідності до ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від покарання та застосувати до неї примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_2 терміном на один рік.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 підтримали вказане клопотання та просять його задовольнити, у відповідності до ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинувачену від покарання із застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру передбачених п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_2 терміном на один рік.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.

За таких обставин, заслухавши думку прокурора, яка не заперечила щодо задоволення заявленого клопотання та звільнення неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_1 від покарання із застосуванням до неї примусових заходів передбачених п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд матері, взявши до уваги думки потерпілої та її законного представника, які в поданій на адресу суду заяві просять не карати обвинувачену, вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що неповнолітня ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила злочин середньої тяжкості, у вчиненому щиросердечно розкаялася, активно сприяла розкриттю даного злочину, добровільно відшкодувала завдану матеріальну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку про те, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки обвинувачена на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, у зв'язку з чим вважає, що клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає до задоволення, а неповнолітня обвинувачена ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінального покарання із застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру.

Вирішуючи питання про те, який саме примусовий захід виховного характеру, перелік яких визначений ч.2 ст.105 КК України буде найбільш ефективним та забезпечить позитивний виховний вплив, суд з урахуванням вищезазначених позитивних даних про особу обвинуваченої, вважає за доцільне застосувати до неї примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_2 на термін один рік, яка на думку суду має реальну можливість забезпечити позитивний вплив на виховання дочки та здійснювати постійний контроль за її поведінкою.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-480/17 від 29 червня 2017 року в сумі 395,48 грн. та судово-дактилоскопічної експертизи №1.4-800/17 від 23 червня 2017 року в сумі 494,80 грн., а всього на загальну суму 890,28 грн., які суд вважає слід стягнути з законного представника обвинуваченої ОСОБА_1 матері ОСОБА_2 в користь держави, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження..

Керуючись статтею 105 КК України, статтями 349, 369, 373, 374, п.1 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від покарання, застосувавши до неї примусові заходи виховного характеру, передбачені п.3 ч.2 ст.105 КК України, у виді передачі її під нагляд матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с. Гаї Шевченківські, вул. Лісова, 24, Тернопільського району, Тернопільської області, на термін 1 (один) рік.

Стягнути із законного представника ОСОБА_1 матері ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-480/17 від 29 червня 2017 року в сумі 395,48 грн. та судово-дактилоскопічної експертизи №1.4-800/17 від 23 червня 2017 року в сумі 494,80 грн., а всього на загальну суму 890,28 грн., а всього на загальну суму 890,28 грн м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_8