Ухвала суду № 6918340, 26.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2009 року справа № 2а-3145/08/0570

приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача: Чуріковій Я.О. не зявився Перекрестов С.В. за дов. від 14 вересня 2009 року розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року (повний текст виготовлений 02 жовтня 2009 року) по адміністративній справі № 2а-3145/08/0570 (суддя Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вибір” до Державної податкової інспекції у Волноваському районі про скасування податкового повідомлення №005432310/0 від 29 грудня 2007 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року по справі № 2а-3145/08/0570 (т. 3 арк. справи 83-84) були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0054232310/0 від 29 грудня 2007 року, яким позивачу були нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 97919,00 грн., з яких: 65279,00 грн. за основним платежем, 32640,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження сум податкового кредиту за звітні податкові періоди квітень та травень 2006 року внаслідок порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач, не погодившись із винесеною Донецьким окружним адміністративним судом постановою від 29 вересня 2009 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення застосування судом першої інстанції норм матеріального права підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 7 Наказу Державної податкової адміністрації № 244 від 30 червня 2005 року, що стало наслідком помилкового визначення судом періоду виникнення в позивача права на формування податкового кредиту, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та винести нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вибір» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31187214, зареєстровано та обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції Волноваському районі.

В період з 06 грудня 2007 року по 19 грудня 2007 року представниками Державної податкової інспекції у Волноваському районі було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 квітня 2007 року, за наслідками проведення якої представниками відповідача був складений Акт № 1845/23-10/31187214 від 26 грудня 2007 року (т.1 арк. справи 5-27). Відповідно до висновків, що викладені в Акті перевірки, внаслідок порушення позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, невірного визначення позивачем податкового періоду, в якому в позивача виникло право на формування податкового кредиту, що призвело до заниження суми податкових зобовязань з податку на додану вартість в загальній сумі 65279,00 грн., з яких: квітень 2006 року 6299,00 грн., червень 2006 року 7579,00 грн., липень 2006 року 3968,00 грн., серпень 2006 року 3802,00 грн., вересень 2006 року 7176,00 грн., січень 2007 року 1588,00 грн., лютий 2007 року 11284,00 грн., березень 2007 року - 3070,00 грн., квітень 2007 року 9080,00 грн., червень 2007 року 11415,00 грн. та завищення суми податку на додану вартість в сумі 21057,0 грн., з яких за травень 2006 року 5757,00 грн., жовтень 2006 року 56 грн., листопад 2006 року 993,00 грн., грудень 2006 року 2998,00 грн., за травень 2007 року 11253,00 грн.

29 грудня 2007 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки відвідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0054232310/0, яким було донараховано позивачу суму податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 97919,00 грн., з яких сума основного платежу 65379,00 грн., сума штрафних санкцій - 32640,00 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів підставами для здійснення зазначених висновків, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, стало неспівпадання дати видачі податкових накладних та дати їхнього отримання платником податків.

Підстави та порядок формування податкового кредиту визначенні пунктом 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом 7.4.1.пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податків на податковий кредит за приписами підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» платник податків зобовязаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість із відображенням зведених результатів такого обліку у податкових деклараціях. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Порядок заповнення реєстру податкових накладних встановлений Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30 червня 2005 року.

У графі 1 реєстру записується порядковий номер податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, вантажної митної декларації та документа, який засвідчує факт придбання товарів. Указаний порядковий номер переноситься на зазначений документ.

Відповідно до пункту 9.2. цього наказу у графі 2 реєстру вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Як зазначено позивачем в наданому до суду позову, ним, помилково, до графи 2 реєстру заносилися відомості про дату виписки отриманих податкових накладних замість дати їх отримання, що стало причиною виникнення спору між сторонами (зазначене порушення порядку заповнення реєстру підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з податку на додану вартість та реєстрами до них (т. 2 арк. справи 168-243).

Висновком судово-економічної експертизи № 184/24 від 25 червня 2009 року (т. 3 арк. справи 2-16) підтверджено відсутність фактів перекручування сум податкового кредиту позивачем, відсутність фактів участі податкових накладних спірних періодів (включених до складу податкового кредиту в залежності від дати отримання) у формуванні податкового кредиту періодів за датою їх виписки, та відсутності впливу порушень заповнення реєстру на суму податкового кредиту спірних періодів та відповідність ведення податкового обліку позивача первинним документам обліку та положенням підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, письмові пояснення та заперечення сторін, колегія суддів апеляційного суду зазначає про відсутність порушень застосування судом першої інстанції положень підпункту 7.4.3. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» та правомірного визначення взаємозвязку між датою отримання податкових накладних та правом на формування податкового кредиту. На думку колегії суддів апеляційного суду висновки адміністративного суду першої інстанції про відсутність підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, яким було нараховані зобовязання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції, повязані із виявленням заниження суми податкових зобовязань на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом а державними цільовими фондами» є такими, що відповідають положенням чинного податкового законодавства України.

Таким чином, дослідивши документи справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі № 2а-3145/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі № 2а-3145/08/0570 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 листопада 2009 року у присутності представника відповідача.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: (підписи) Л.А. Василенко

М.І. Старосуд