Ухвала суду № 69182250, 26.09.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

26.09.17

№ 314/4030/15-к

пр.№1-кп/336/344/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у склад колегії:

головуючого - судді Суркової В.П.,

суддів Дмитрюк О.В., Марко Я.Р.,

при секретарі Шаповаловій С.Г.,

за участю прокурора Турченко І.Г.,

представника цивільного

позивача ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

09 червня 2017 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за визначеною Апеляційним судом Запорізької області підсудністю надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3Г, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

На підставі обвинувального акта призначено підготовче судове засідання у режимі відеоконференції, в яке зявилися прокурор, представник цивільного позивача, захисник, обвинувачений.

В ході підготовчого засідання прокурор заявила, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, підстав для закриття провадження, як і для повернення обвинувального акта прокурору немає; на підставі обвинувального акта належить призначити судовий розгляд.

Представник цивільного позивача ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акта в звязку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального законодавства.

Зазначив, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.09.2015 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 вже був повернутий прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, але виявлені недоліки усунуті не були, а саме: слідчим не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація дана невірно, не проведена експертиза щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, відсутні відомості про обставини, які обтяжують покарання.

Захисник, обвинувачений підтримали клопотання представника цивільного позивача.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, процесуальних передумов для його повернення прокурору немає.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши зміст обвинувального акту і реєстр матеріалів досудового розслідування, суд знаходить за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору у звязку з його невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обовязковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Однією з умов можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, є відповідність його вимогам КПК України, а згідно з ч. 3ст. 314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні, яке відбувається за обовязкової участю обвинуваченого та його захисника, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З наведеного положення кримінального процесуального закону випливає, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінально караного діяння мають відповідати диспозиції статті закону про кримінальну відповідальність, за ознаками якої надано правову кваліфікацію діям особи.

Обвинувальний акт не відповідає наведеним вимогам, оскільки викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не узгоджуються з формулюванням обвинувачення.

Зі змісту обвинувального акту випливає, що з 22.04.2015 року до 18.05.2015 року ОСОБА_3 проходив стажування на тракторі МТЗ 892 державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Агрофірма «Нива». 17.05.2015 року у ОСОБА_3Г виник умисел на незаконне заволодіння цим транспортним засобом. 18.05.2015 року о 09-20 годині ОСОБА_3, реалізуючи свій умисел, діючи повторно з корисливих мотивів, знаходячись на поле, яке розташоване неподалік від с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області поруч з автодорогою «Харків-Сімферополь», розпочав виконувати господарські роботи на тракторі МТЗ 892 по культивуванню вказаної земельної ділянки. Цього ж дня о 17.00 годині ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, виїхав на вказаному тракторі з поля й, підїхавши до лісопосадки, відчепив культиватор, після чого направився в бік станції «Янцево» Вільнянського району Запорізької області, де на залізничному переїзді повернув в бік с. Наталівка Запорізького району Запорізької області й направився до станції «32 кілометр» в с. Приморське Василівського району Запорізької області, де в подальшому продав вказаний трактор ОСОБА_4 за 20000 грн., тим самим незаконно заволодів трактором МТЗ 892, чим завдав ТОВ «Агрофірма Нива» матеріальної шкоди на суму 186000 грн., що є великим розміром.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдали великої матеріальної шкоди.

Обєктивна сторона цього злочину виражається в незаконному заволодінні транспортним засобом. Це означає, що винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому.

З обвинувального акта вбачається, що транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_3 на законній підставі, а саме: під час проходження стажування виконував господарські роботи на тракторі по культивуванню земельної ділянки. Якщо так, то відчуження цього транспортного засобу не утворює об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 289 КК України.

Оскільки в силу ст. 91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини є предметом доказування, суд знаходить наведені суперечності у викладенні фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, а також свідчать про неконкретність обвинувачення, що є порушенням як вимог процесуального закону, так і права обвинуваченого на захист, яке, зокрема, повинно бути забезпечено конкретністю пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до ст. 91 КПК України однією з обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а згідно із п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як випливає з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобовязаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Висновок органу досудового розслідування і прокурора в частині зазначення розміру майнової шкоди в порушення вимог закону не підкріплений експертним дослідженням, призначення якого при вирішенні питання про розмір збитків є обовязковим.

Згідно зі ст. ст. 109, 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Згідно з ч. 2ст. 109 КПК Україниреєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави зробити висновок, що реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком і невідємною частиною обвинувального акту і має відповідати вимогам щодо нього, встановленим ст. 109 КПК України.

Разом з тим, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що не по всіх процесуальних діях зазначено час їх проведення., що є порушенням положень ст. 109 КПК України.

Вищенаведені недоліки перешкоджають прийняттю судом рішення про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам ст.291 КПК України, що відповідно до вимогст. 314 КПК Україниє підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст. ст.291, 314,315,395 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, повернути прокурору Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення

Головуючий суддя В.П. Суркова

Судді О.В. Дмитрюк

ОСОБА_5