Постанова № 69181525, 25.09.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8361/17 3/335/1343/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 181091, що надійшла з СРПП Солонянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм ТОВ „Транс Оіл Трейд, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 року о 19-00 годині, 437 км а/д Н-08, водій ОСОБА_1 керував автомобілем „ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного спяніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, бліде обличчя), пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного спяніння категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не зявився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Згідно письмових пояснень останнього, він 13.07.2017 року керував автомобілем „ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1, був зупинений поліцією на а/д Н-08437 км., по суті запитань пояснив, що він не вживає наркотичні засоби, в лікарню на огляд їхати відмовився в присутності двох свідків, з відповідальністю за відмову був ознайомлений.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наступного.

Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобовязана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалахсправи доказам, суд повинендати належну оцінку.

Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно абз. 2, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.07.2017 року серії БР № 181091, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Також поліцейським в протоколі вказано перелік наявних у ОСОБА_1 ознак стану наркотичного спяніння, визначених Інструкцією (зокрема, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, бліде обличчя), протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку, а також особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема протокол складений за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у встановленому законом порядку, що згідно ч. 1ст. 130 КУпАПє самостійним складом правопорушення.

- поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно до яких 12.07.2017 року вони були запрошені в якості свідків, де в їх присутності водій автомобіля „ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, який керував даним автомобілем, відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння в категоричній формі, з відповідальністю за відмову був ознайомлений.

Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме відмовавід проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку.

Відповідно дост. 19 Закону України „Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинистала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі „О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Згідно положеньст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимогист. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами передбаченого санкцією ч. 1ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 130, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. у дохід держави (р/р 31113149700001, Отримувач: ГУК у Запорізькій області Банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 37941997) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп. (одержувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 22030001, код отримувача ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: УДК у м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок отримувача 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37408442).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю.В. Геєць