Ухвала суду № 69178940, 26.09.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.09.2017

227/1932/17

У Х В А Л А

26 вересня 2017 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області - Кошля А.О.,

при секретарі судового засідання - Овчинніковій Ю.О.,

за участю:

ст. слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - Андрійченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Андрійченко О.М., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Жук Р.М. про надання дозволу на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в кримінальному провадженні № 12017051660000242 від 16.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий В Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, майор поліції Андрійченко О.М. звернулась до Добропільського міськарйонного суду Донецької області, із клопотанням погодженим з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Жук Р.М., в якому просить: винести ухвалу про надання дозволу Державній екологічній інспекції у Донецькій області, що розташована за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Петровського, 18а, на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»), юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська,1, (ЄДРПОУ 00176472), терміном 30 робочих днів, з наступних питань: наявність у ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» дозвільних документів у сфері екології; встановлення факту забруднення або псування земельної ділянки, площею 2,4948 га. ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області; розрахунок шкоди, завданої державі, внаслідок забруднення або псування земель під час використання ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» земельної ділянки, площею 2,4948 га., розташованої на території Ганнісвької сільської ради Добропільского району Донецької області.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12017051660000242 від 16.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України. За повідомленням ОСОБА_3, 25.01.2017 року працівниками ПАТ «ДТЕК Доборпільська ЦЗФ» з використанням тяжкої техніки зіпсовано верхній шар належної йому земельної ділянки.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Фіксація, під час розгляду клопотання слідчим суддею, за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

Заслухавши слідчого, дослідивши долучені до клопотання письмові докази, встановлено наступне.

06.02.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Костянтинівської місцевої прокуратури із заявою, в якій повідомив, що на належній йому земельній ділянці, площею 13,5 га., яка знаходиться поруч з териконом ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» 25.01.2017 року він побачив трактор, який знімав чорнозем з його ділянки. Як зазначили особи, які були на місці в них є договір з ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», на виконання якого вони проводять роботи по зняття чорнозему.

Вказана заява була направлена до Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області для вирішення питання щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР в порядку ст.. 214 КПК України.

За вказаною заявою, 16.02.2017 року внесено відомості до ЄРДР за № 12017050230000242 та зазначено правову кваліфікацію за КК України - ч. 1 ст. 239.

В рамках вказаного кримінального провадження проведено огляд місця події, що підтверджується протоколом огляду від 03.04.2017 року, складено протокол допиту потерпілого від 14.04.2017 року, витребувано договір оренди землі від 31.12.2010 року, укладеного між Добропільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська» (орендар), дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки від 22.02.2017 року № 00001 виданий ПАТ «Добропільська ЦЗФ», декларацію про початок виконання будівельних робіт.

В рамках даного кримінального провадження, 04.07.2017 року призначалась перевірка на предмет дотримання вимог земельного законодавства України ПАТ «ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»), юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська,1, (ЄДРПОУ 00176472) при користуванні земельною ділянкою, наданою згідно договору оренди від 31.12.2010 року площею 2,4948 га., розташованою на території Ганнівської сільської ради за межами населених пунктів.

26.07.2017 року державним інспектором відділу з контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та мм. Краматорську і Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 134-ДК/208/АП/09/01-17, відповідно до висновків якого зазначено: при перевірці державним інспектором встановлено, що земельна ділянка, площею 2,4948 га. з кадастровим номером 1422081100:01:000:0668 державної форми власності, категорії земель сільськогосподарського призначення, вид угідь-рілля, яка розташована за межами населених пунктів Ганнівської сільської ради на території Добропільського району Донецької області, фактично використовується ПАТ «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» (згідно договору оренди від 31.10.2012 року) для підсобного сільськогосподарського виробництва. В ході перевірки порушень земельного законодавства на зазначеній земельній ділянці державним інспектором не встановлено.

Відповідно до ст.2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Як зазначено у диспозиції ст.239 КК України, що основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального використання, захисту і відтворення земель як складної природної екосистеми, тісно пов'язаної з іншими елементами довкілля.

Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя і здоров'я особи. Предметом злочину виступають землі будь-якого цільового призначення. Об'єктивна сторона злочину полягає у забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

У складі цього злочину терміни "забруднення" та "псування" одночасно позначають і діяння, і суспільно небезпечні наслідки. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені несприятливі кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення у землі різних забруднюючих речовин. При цьому негативні зміни можуть бути зумовлені не лише появою у ґрунті нових речовин, яких раніше не було, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту або порівняно з даними агрохімічного паспорта для земель сільськогосподарського призначення.

Псування земель - це така зміна фізичних, біологічних та інших властивостей і характеристик земель, яка зумовлює непридатність використання їх за цільовим призначенням. Зниження природно господарської цінності земель може проявлятись, наприклад, у знищенні або порушенні родючого шару ґрунту, у порушенні структури ґрунту. Розглядуваний злочин має місце лише у тому разі, коли забруднення або псування земель сталося внаслідок порушення спеціальних правил поводження із зазначеними вище речовинами, відходами чи іншими матеріалами, які у даному разі виступають засобом.

Порушення спеціальних правил, що спричиняє забруднення або псування земель, може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності. Наприклад, зберігання та видалення відходів повинне здійснюватись у місцях, визначених органами місцевого самоврядування, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначено обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. У зв'язку з цим самовільне захоронення (складування) промислових, побутових т інших відходів на землях утворює склад цього злочину.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 239, визнається закінченим з топ моменту, коли забруднення або псування земель створило небезпеку для життя, здоров'я людей, або для довкілля. Загроза заподіяння шкоди має бути реальною, очевидною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам або в силу інших обставин, які не залежать від, волі винної особи. Створення вказаної небезпеки слід розглядати я своєрідний різновид суспільно небезпечних наслідків, які хоч і тісно пов'язані з діянням, однак мають самостійний характер.

Суспільна небезпечність забруднення або псування земель полягає в тому, що ці дії завдають шкоди навколишньому природному середовищу в цілому та земельним ресурсам держави зокрема, і крім того, можуть негативно вплинуть на життя та здоров'я людей.

Статтею 91 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок зобов'язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» - екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок.

Відповідно до ст..110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду та клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Пунктом другим Постанови КМУ № 408 від 13.08.2014 року «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний нагляд (контроль) у галузі використання та охорони земель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011, вказана інспекція (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Згідно абз. «б» пп. 2 п. 4 вищевказаного положення Держекоінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованим їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянина ми України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель щодо додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, а також, крім іншого, здійснення заходів запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Враховуючи те, що з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру», виключено із переліку функцій прокуратури здійснення перевірок, та дані функції не визначені ніяким іншим законодавчим актом України, а також нормами КПК України не визначено певного порядку надання дозволу на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців.

Єдиним можливим процесуальним шляхом для призначення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства під час кримінального провадження є отримання судового рішення (ухвали слідчого судді) про призначення такої перевірки.

Оскільки Держекоінспекція має право складати акти перевірки - документ, який фіксує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, зазначену перевірку слід призначити вказаній установі.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Проведення перевірки необхідне для встановлення обставин кримінального правопорушення. Питання, з приводу яких слідчий просить надати дозвіл на проведення перевірки, стосуються кримінального правопорушення, з приводу якого розпочато досудове розслідування. Іншим шляхом, ніж проведення перевірки, вказані питання встановити не надається можливим.

За таких обставин, клопотання слідчого, в частині надання дозволу на проведення перевірки щодо додержання вимог природоохоронного законодавства є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 93, 132, 371, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ст. слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Андрійченко О.М., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Жук Р.М. про надання дозволу на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в кримінальному провадженні № 12017051660000242 від 16.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - задовольнити.

Надати дозвіл Державній екологічній інспекції у Донецькій області, що розташована за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Петровського, 18а, на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»), юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська,1, (ЄДРПОУ 00176472), з наступних питань: наявність у ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» дозвільних документів у сфері екології; встановлення факту забруднення або псування земельної ділянки, площею 2,4948 га. ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області; розрахунок шкоди, завданої державі, внаслідок забруднення або псування земель під час використання ПАТ «ДТЕК Добропільска ЦЗФ» земельної ділянки, площею 2,4948 га., розташованої на території Ганнісвької сільської ради Добропільского району Донецької області.

Строк проведення перевірки встановити в межах 30 робочих днів, з моменту прийняття рішення (винесення наказу) про її призначення.

Матеріали перевірки направити до СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області для долучення до матеріалів кримінального № 12017051660000242 від 16.02.2017 року

Термін дії ухвали 30 календарних днів з моменту її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя А.О. Кошля