Ухвала суду № 69178157, 25.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"25" вересня 2017 р. Справа №918/115/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16 (суддя Отрош І.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про усунення перешкод у користуванні майном та визнання договору іпотеки припиненим.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогами до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про усунення перешкод у користуванні майном та визнання договору іпотеки припиненим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16 скасувати в частині задоволення позову.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив, що клопотання скаржника задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 вищенаведеної статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 27.05.2016 року, дата складання та підписання повного тексту рішення - 01.06.2016. Останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, є 13.06.2016 року.

З апеляційною скаргою відповідач звернувся, згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції суду 12.09.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України понад один рік.

В апеляційній скарзі заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що примірник рішення відповідачем було втрачено, а з повним його текстом кредитна адміністрація банку ознайомилася лише після його отримання згідно з заявою відповідача від 16.08.2017.

Також, апелянт вказує, що вчасно підготувати скаргу йому перешкодило пошкодження вірусом - блокувальником інформації всіх комп'ютерів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Наведені обставини заявник вважає поважними та просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Щодо посилань заявника на ознайомлення із повним текстом рішення лише у серпні 2017 року, слід зазначити наступне.

Так, на зворотньому боці останньої сторінки судового рішення (т.1, а.с. 193) міститься відмітка представника відповідача про отримання ним копії рішення 08.06.2016 року.

Згодом, а саме 05.12.2016 представник відповідача звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про видачу йому примірника рішення у прошитому вигляді із проставленням при цьому печатки суду.

Згідно відмітки відповідача на зворотньому боці клопотання (т.1, а.с. 199) представник банку 14.12.2016 року отримав копію рішення.

Отже, відповідачем було двічі отримано повний текст рішення.

Апелянт зазначає, що примірник рішення ним було втрачено, проте доводів стосовно того, що перешкоджало, одразу після виявлення втрати звернутися до суду за отриманням ще одного примірника, не наведено.

Також, доказів того, що унеможливлювало (протягом одного року) здійснення відповідачем відповідної дії, спрямованої на отримання повного тексту, не надано.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції розглядалася скарга позивача на дії ВДВС.

Відповідач, в свою чергу, був присутній в судових засіданнях та надавав до матеріалів даної справи певні докази.

При цьому, у заяві (т.2, а.с.62) відповідач послався на резолютивну частину рішення суду, що свідчить про ознайомленість банку із його повним текстом.

Вказана заява подана до суду 14.04.2017, тоді як апелянт наразі вказує, що з повним текстом рішення ознайомився лише у серпні 2017 року.

Стосовно посилань апелянта на те, що вчасно підготувати скаргу йому перешкодило пошкодження вірусом - блокувальником інформації всіх комп'ютерів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", слід зазначити, що вказані обставини жодним чином не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження понад один рік.

До того ж, згідно заяви самого відповідача про вчинення кримінального правопорушення кібернетична атака сталася 27.06.2017, тоді як вже було зазначено, оскаржуване рішення прийнято ще у травні 2016 року.

З огляду на викладене, належних доказів щодо підтвердження обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції, апелянтом не надано.

Слід зазначити, що лише факт подання апелянтом клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання з огляду на приписи ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 02.10.2012 по справі № 25/230.

З огляду на викладене, заява про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи, що клопотання скаржника про відновлення строку подання апеляційної скарги не містить поважних причин пропуску такого процесуального строку, та що, до клопотання не додано жодних доказів поважності пропуску строку, а також з огляду на відсутність встановлення судовою колегією обставин наявності поважності причин його пропуску, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16.

Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ст. ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України, у відновленні пропущеного строку слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16.

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №918/115/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко