Рішення № 69177364, 27.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017Справа №910/20857/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД»

до Юридичної особи-нерезидента «ФЛОДІНАЛЬ ЛІМІТЕД», Кіпр (FLODINAL LIMITED,Cyprus)

про стягнення 4 847 802,75 дол. США (123 599 341,37 грн).

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Верхоланцев А.В. - представник за довіреністю № 12/17-10 від 30.06.2017р.

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 27.09.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Юридичної особи-нерезидента «ФЛОДІНАЛЬ ЛІМІТЕД», Кіпр (FLODINAL LIMITED,Cyprus) про стягнення 123 599 341,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20857/16 та призначено розгляд справи на 22.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2017 суд зупинив провадження у справі № 910/20857/16 та листом від 16.12.2017 направив на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі від 21.11.2017 та позовну заяву, що перекладені на англійську мову.

14.03.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника та про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 провадження у справі № 910/20857/16 поновлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 суд в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 24.05.2017 та зупинив провадження у справі.

Листом Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 було надіслано на адресу відповідача ухвалу про відкладення розгляду справи від 22.03.2017 (англійською мовою).

22.05.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача, відповідно до якої останній просив задовольнити позовні вимоги та клопотання про відкладення розгляду справи, у якому відповідач повідомив про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 провадження у справі № 910/20857/16 поновлено.

У судове засідання, призначене на 24.05.2017, представники сторін не з'явились.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

З метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 24.05.2017 відклав розгляд справи до 27.09.2017 та зупинив провадження у справі.

Листом Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 на адресу відповідача було надіслано ухвалу про відкладення розгляду справи від 24.05.2017 (англійською мовою).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 провадження у справі № 910/20857/16 поновлено.

У судове засідання, призначене на 27.09.2017 з'явився представник позивача вимоги підтримав та проси суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені до матеріалів справи документи, господарський суд встановив.

25 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (надалі - постачальник/позивач) та «ФЛОДІНАЛЬ ЛІМІТЕД», Кіпр (FLODINAL LIMITED,Cyprus) (надалі - покупець/відповідач) укладено Контракт № 1986/05-15 (надалі - Контракт), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Ферромарганець (надалі - товар) у кількості 80 000 тон +/-10% протягом грудня 2015 р. - грудня 2016 р. на умовах, визначених цим Контрактом та Специфікаціями до нього.

Відповідно до п. 10 Контракту ціна на товар встановлюється у доларах США на метричну тонну умовах поставки обумовлених в додатках (специфікаціях) до даного Контракту. В ціну на товар, що поставляється в рамках цього Контракту, входить вартість упаковки. Ціна товару і загальна вартість визначені у відповідних додатках (специфікаціях) на поставку, які являються невід'ємними частинами Контракту.

Строк дії контракту відповідно до п. 9 з дати підписання і до 31.05.2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи сторонами підписано та скріплено їх печатками додатки до Контракту - специфікації № 1 від 25.12.2015, № 2 від 15.04.2016, № 3 від 15.04.2016, № 4 від 25.04.2015, № 5 від 20.05.2016, № 6 від 20.05.2016, № 7 від 25.05.2016, якими визначено найменування товару, строк його поставки, кількість, загальна вартість товару, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, умови поставки та порядок розрахунків. За вказаними специфікаціями позивач зобов'язався поставити відповідачу товар у кількості 8 296,102 тонн феромарганцю на загальну суму 4 847 802,75 дол. США.

Строк оплати відповідно до п. 11 специфікацій - 20 календарних днів з дати відвантаження станції продавця.

За доводами позивача, ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» належним чином виконав зобов'язання за Контрактом та поставив відповідачу товар на загальну суму 4 847 802,75 дол. США, що підтверджується специфікаціями, рахунками-фактури та митними деклараціями. Відповідачем в порушення умов контракту так і не було оплачено товар, у зв'язку з чим в останнього утворився борг у сумі 4 847 802,75 дол. США., а тому позивач в порядку визначеному в п. 15 Контракту (в редакції додаткової угоди № 3 від 20.09.2016р.) звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п. 15 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 3 від 20.09.2016) керуючись ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями розділу XV Господарського процесуального кодексу України, сторони домовились, що у випадку недосягнення ними згоди при веденні переговорів, усі спори та розбіжності, які виникають з даного Контракту або у зв'язку з ним, в тому числі, але не винятково, які стосуються його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Господарському суді міста Києва: мова судочинства - російська/українська за вибором сторін; право, що застосовується - матеріальне та процесуальне право України.

З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного Контракту, підлягає застосуванню право України, а спір підлягає розгляду в господарському суді міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір поставки № RU/216/15 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 специфікацій № 1 від 25.12.2015, № 2 від 15.04.2016, № 3 від 15.04.2016, № 4 від 25.04.2015, № 5 від 20.05.2016, № 6 від 20.05.2016, № 7 від 25.05.2016 позивач зобов'язався поставити відповідачу товар протягом грудня 2015 - червня 2016 р. у кількості визначеній у специфікаціях.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Контракту № 1986/05-15 позивачем протягом грудня 2015 р. - червня 2016 було поставлено товар на загальну суму 4 847 802,75 дол. США, а саме:

Номер та дата специфікації до КонтрактуРахунок-фактураКількість у тоннахНомер та дата митної деклараціїЗагальна продукції в доларах СШАДата, до якої мала бути здійснена оплата за партію товару№ 1 від 25.12.2015№ 1571 від 28.12.20151 086,17№ 38 від 05.01.2016635 409,4504.02.2016№ 2 від 15.04.2016№ 633 від 18.04.2016676,83№ 2145 від 21.04.2016358 719,9018.05.2016№ 3 від 15.04.2016№ 565 від 18.04.2016548,696№ 2081 від 18.04.2016334 704,5621.05.2016№ 4 від 25.04.2016№ 679 від 25.04.2016 2 048,74№ 2243 від 25.04.20161 219 000,0025.05.2016№ 5 від 20.05.2016№ 847 від 20.05.2016261,214№ 2837 від 20.05.2016164 564,8219.06.2016№ 6 від 20.05.2016№ 848 від 20.05.2016 2 178,61№ 2836 від 20.05.20161 372 544,3019.06.2016№ 7 від 25.02.2017№ 932 01.06.20161 495,842№ 3171 від 02.06.2016762 879,4202.07.2016

Всього: 4 847 802,75 дол. США.

Відповідач зобов'язаний був оплатити товар відвантажений позивачем за митною декларацією № 38 від 05.01.2016 в строк до 04.02.2016 включно, за митною декларацією № 2145 від 21.04.2016 в строк до 18.05.2016 включно, за митною декларацією № 2081 від 18.04.2016 в строк до 21.05.2016 включно, за митною декларацією № 2243 від 25.04.2016 в строк до 25.05.2016 включно, за митною декларацією № 2837 від 20.05.2016 в строк до 19.06. .2016 включно, за митною декларацією № 2836 від 20.05.2016 в строк до 19.06.2016 включно, за митною декларацією № 3171 від 02.06.2016 в строк до 02.07.2016 включно.

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки продукції на загальну суму 4 847 802,75 дол. США в межах Контракту здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 11. Контракту виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за Контрактом на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується специфікаціями, рахунками-фактури та митними деклараціями Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 4 847 802,75 дол. США.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 4 847 802,75 дол. США

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Юридичної особи-нерезидента «ФЛОДІНАЛЬ ЛІМІТЕД», Кіпр (FLODINAL LIMITED,Cyprus) (Васілеос Георггіу А, 14, квартира/офіс 12-13, 4047 Лімассол, Кіпр, реєстраційний номер НЕ 225532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вул.. Дмитра Мазура, будинок 18; ідентифікаційний код 37133410) заборгованість у розмірі 4 847 802 (чотири мільйона вісімсот сорок сім тисяч вісімсот два) дол. США74 центів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.