Ухвала суду № 69177208, 19.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2017 р.Справа№ 914/3678/15

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Зубко С.В., розглянувши матеріали справи

за заявою:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів;про:визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі:№ 914/3678/15стягувач:Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;боржник:Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м. Львів;

За участю представників:

від заявника (боржника): ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 20.09.2016 р.);

від стягувача: ОСОБА_2, представник (довіреність № 14-75 від 14.04.2017 р.)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/3678/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів про стягнення 28 254 547 грн. 65 коп.

В судове засідання зявився представник заявника (боржника), заяву підтримав, просив задоволити.

В судове засідання зявився представник стягувача, проти заяви заперечив, просив відмовити.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі №914/3678/15 позов задоволено частково стягнуто з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 15 874 417 грн. 12 коп. основного боргу, 6 840 999 грн. 47 коп. інфляційних, 283 860 грн. 68 коп. 3% річних, 2 225 178 грн. 29 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 р. рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі №914/3678/15 залишено без змін.

23.02.2016 р. Господарським судом Львівської області, на примусове виконання вищевказаного рішення, було видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі №914/3678/15 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Таким чином, в силу приписів ч. 4 ст. 117 ГПК України, суд вправі визнати наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник у заяві обґрунтовує необхідність визнання наказу від 23.02.2016 р. у справі №914/3678/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 6 840 999 грн. 47 коп. інфляційних, 283 860 грн. 68 коп. 3% річних, 2 225 178 грн. 29 коп. пені набранням чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 р., яким передбачено списання неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань, процентів річних.

Проте, наведені заявником доводи судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

30.11.2016 набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), відноситься, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та також заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Згідно з частиною третьою статті 7 цього Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, заборгованість (основний борг) за поставлений природний газ у липні-грудні 2014 року згідно договору купівлі-продажу природного газу №2244/14-БО-21 від 22.01.2014, стягнення якої було предметом позову у даній справі, станом на 30.11.2016 року сплачена частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

Як вбачається із листа ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за вих. №26-6166/1.8-17 від 15.08.2017, боржника повідомлено про реструктуризацію заборгованості (основного боргу) у сумі 1 298 574 грн. 98 коп. за договором купівлі-продажу природного газу №12244/14-БО-21 від 22.01.2014. У даному листі також зазначено, що сума неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних для включення до договору про реструктуризацію заборгованості (підтверджені судовими рішеннями) складає 9 350 038 грн. 44 коп., яка підлягатиме списанню за умови повного виконання договору про реструктуризацію заборгованості.

Враховуючи вимоги Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та фактичні обставини справи (наявність факту реструктуризації заборгованості), у заявника виникне право на списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних та трьох відсотків річних, на стягнення яких видано наказ від 23.02.2016 р. у справі №914/3678/15 лише за умови повного виконання договору про реструктуризацію заборгованості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 6 840 999 грн. 47 коп. інфляційних, 283 860 грн. 68 коп. 3% річних, 2 225 178 грн. 29 коп. пені є передчасною, а тому до задоволення не підлягає.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що заявник не позбавлений права звернутися із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повторно в разі належного виконання договору про реструктуризацію заборгованості.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 23.02.2016 р. у справі №914/3678/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 6 840 999 грн. 47 коп. інфляційних, 283 860 грн. 68 коп. 3% річних, 2 225 178 грн. 29 коп. пені, відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.