Рішення № 69176723, 26.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2017 Справа № 904/7262/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт", м. Дніпро

до ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення безпідставно отриманих дивідендів у розмірі 43 335,15 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Безугла Я.А., довіреність від 10 серпня 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 13 листопада 2015 року, представник

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайт" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№46075/17 від 21.08.2017, а.с.99-106 том 1), просить стягнути з учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" ОСОБА_1 безпідставно отримані дивіденди в розмірі 43 335,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 серпня 2014 року за результатами оголошених підсумків діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" за 1997-2013 рр. учасниками було прийнято рішення розподілити чистий прибуток у розмірі 1 800 000,00 грн. між двома учасниками Товариства пропорційно долям учасників в статутному капіталі товариства. В період з 04 вересня 2014 року по 06 березня 2015 року ОСОБА_1 було виплачено дивіденди на загальну суму 893 680, 50грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень. Натомість позивачем помилково було нараховані ПДФО та військовий збір поверх суми дивідендів, внаслідок чого відповідач безпідставно отримав дивіденди у розмірі 43 335,15 грн. При цьому позивач посилається на положення статті 1212 Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, яким регулюється питання нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач, ОСОБА_1, проти позову заперечує та зазначає, що, виходячи зі змісту позовної заяви, спір йде не про надлишково сплачені дивіденди, а про повернення відповідачем переплати сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, нібито сплаченого відповідачу. Правовою підставою нарахування дивідендів відповідачу є рішення загальних зборів учасників позивача від 26.08.2014, оформлене відповідним протоколом. В ньому зазначається, що чистий прибуток позивача за 1997-2013 роки складає 1800 000,00грн. та підлягає розподілу між його учасниками пропорційно їх долям в статутному капіталі. Рішення загальних зборів не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, тому до нього не можуть бути застосовані положення статей 203, 215 ЦК України та відповідно, правові наслідки недійсності цього правочину. Рішення загальних зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру. Оскільки рішення загальних зборів не скасоване, не визнане недійсним або не змінене, твердження про безпідставне отримання відповідачем дивідендів є необґрунтованим. В доповненнях до відзиву на позовну заяву (а.с.116) відповідач зазначає, що зайве сплачені грошові кошти є реальними збитками, заподіяними позивачу його посадовими особами, відповідальними за розрахунок та перерахування дивідендів його учасникам, а не відповідачем, тому мають бути стягнені з винних осіб. Вирішення питання про порядок покриття збитків позивача, в тому числі й зайвими виплатами грошових коштів, зокрема, дивідендів, належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Разм з тим, матеріали справи не містять рішення загальних зборів учасників товариства, якими було б вирішено питання про покриття збитків позивача від безпідставного перерахування відповідачу дивідендів у спірній сумі шляхом її стягнення в судовому порядку або сплати відповідачем. В матеріалах справи відсутні докази, що дирекцією позивача прийнято рішення про стягнення з відповідача безпідставно нарахованих дивідендів, а так само, уповноваження генерального директора звернутися від імені товариства до суду із відповідним позовом. Наведене свідчить про відсутність у відповідача обов'язку повернути дані грошові кошти позивачеві через порушення останнім порядку стягнення цих коштів, встановленого статутом та чинним законодавством.

26 вересня 2017 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі на період до вирішення пов'язаної з нею справи №904/8547/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у розмірі 49 277,72грн. Клопотання мотивоване тим, що в межах справи №904/8547/17 підлягають встановленню, зокрема, обставини щодо наявності в діях генерального директора ТОВ "Крайт" ОСОБА_4, складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для притягнення його до відповідальності у вигляді сплати збитків, завданих товариству внаслідок сплати ОСОБА_1 дивідендів. Стягнення з ОСОБА_4 збитків в сукупності з відсутністю даних про його уповноваження на звернення з позовом до суду з позовом по справі №904/7262/17, істотно вплине на оцінку доказів по справі №904/7262/17, оскільки фактично буде відсутній предмет спору.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.07.2017. Розгляд справи відкладався з 27.07.2017 на 21.08.2017, з 21.08.2017 на 06.09.2017.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.09.2017, з 21.09.2017 на 26.09.2017.

У судовому засіданні 26.09.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайт" (код ЄДРПОУ 24601394), зареєстроване виконавчим комітетом Ленінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, розпорядження від 06.03.1997 №81-рп, обліковий № 2057-ТВ, номер запису в ЄДР 12241050001037752.

Відповідно до п.1.2. Статуту у новій редакції (затвердженого зборами учасників товариства, протокол №2 від 26.05.2009), його учасниками є громадяни України: ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" складається із вартості вкладів його учасників та поділений на частки, пропорційні вкладам учасників. Частки у статутному капіталі, на час виплати дивідендів, затверджені наступним чином: ОСОБА_4 - 154 700,00 грн., що складає 50%, ОСОБА_1 -154 700,00 грн., що складає 50%.

Відповідно до п. 10.1. Статуту, вищим органом управління останнього є збори учасників, які складаються з всіх учасників чи призначених ними представників.

Згідно з п 10.4. Статуту позачергові збори Учасників скликаються при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значеного скорочення капіталу.

26 серпня 2014 року відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт", за результатами якого були прийняті рішення, оформлені протоколом від 26.08.2014 (а.с.31).

На зборах були присутні: ОСОБА_4 (50% голосів статутного капіталу), ОСОБА_1 (50% голосів статутного капіталу), що складає 100% учасників, згідно зі статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" збори вважаються повноважними.

Загальні збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Оголошення підсумків діяльності ТОВ "Крайт" за 1997-2013р.р.

2. Про розподіл чистого прибутку за підсумками діяльності ТОВ "Крайт" за 1999-2013р.р.

На загальних зборах було прийнято наступні рішення:

- по першому питанню: визнано роботу ТОВ "Крайт" за 1997-2013р.р. як успішну;

- по другому питанню: розподілити отриману суспільством за підсумками роботи за 1997-2013р.р. чистий прибуток у розмірі 1 800 000,00 грн. між учасниками суспільства пропорційно долям учасників в статутному капіталі суспільства.

На виконання зазначеного рішення позивачем було здійснено на користь відповідача виплату дивідендів у сумі 894 015грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№6004 від 04.09.2014 на суму 100 700,00грн.,

№6063 від 06.10.2014 на суму 60 325,00грн.,

№6068 від 07.10.2014 на суму 60 325,00грн.,

№6096 від 17.10.2014 н7а суму 90 250,00грн.,

№6128 від 04.11.2014 на суму 43 000,00грн.,

№6139 від 10.11.2014 на суму 15 800,00грн.,

№6091 від 26.11.2014 на суму 20 425,00грн.,

№6247 від 15.12.2014 на суму 36 000,00грн.,

№6253 від 16.12.2014 на суму 39 000,00грн.,

№6274 від 24.12.2014 на суму 70 300,00грн.,

№6376 від 05.02.2015 на суму 100 045,00грн.,

№6407 від 16.02.2015 на суму 40 205,00грн.,

№6389 від 11.02.2015 на суму 48620,00грн.,

№6416 від 17.02.2015 на суму 20 570,00грн.,

№6417 від 17.02.2015 на суму 51425,00грн.,

№49 від 06.03.2015 на суму 51425,00грн.,

№6347 від 27.01.2015 на суму 30 400,00грн.,

№б/н від 26.11.2014 на суму 15 200,00грн. (а.с.32-47,49,50 том 1).

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.49 Податкового кодексу України, дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів, цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів, цінних паперів) у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Підпунктом 170.5.2 Податкового кодексу України передбачено, що будь-який резидент, що нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств способом, відмінним від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або ж звільнений від сплати такого податку по будь-яких підставах є податковим агентом при нарахуванні дивідендів.

Згідно пп. 170.5.4 Податкового кодексу України дивіденди остаточно обкладаються ПДФО податковим агентом при їх нарахуванні платникові податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.2 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.167.5.2 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку встановлена у розмірі 5% - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Згідно пп. 168.1.2 Податкового кодексу України податок повинен сплачуватися при виплаті доходу. Якщо дивіденди нараховуються, але фактично не виплачуються, то перерахування ПДФО до бюджету податковий агент повинен зробити відповідно до пп. 168.1.5 Податкового кодексу України: протягом 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому були нараховані дивіденди.

Згідно пп. 165.1.18 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови - що таке нарахування жодним чином не змінює часток участі всіх акціонерів (власників) в статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб - резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п.1.3 п.16 прим. 1 підрозд.10 розділ XX ПКУ).

З урахуванням наведених вище положень законодавства позивачем було нараховано і сплачено до державного бюджету податок на дохід з фізичних осіб у розмірі 5% згідно платіжних доручень:

№6005 від 04.09.2014 на суму 5 300,00грн.,

№6064 від 06.10.2014 на суму 3 175,00грн.,

№6069 від 07.10.2014 на суму 3 175,00грн.,

№6098 від 17.10.2014 на суму 4 750,00грн.,

№6129 від 04.11.2014 на суму 2 150,00грн.,

№6140 від 10.11.2014 на суму 790,00грн.,

№6192 від 26.11.2014 на суму 1075,00грн.,

№6188 від 26.11.2014 на суму 800,00грн.,

№6248 від 15.12.2014 на суму 1 800,00грн.,

№6254 від 6.12.2014 на суму 1 950,00грн.,

№6275 від 24.12.2014 на суму 3 700,00грн.,

№6348 від 27.01.2015 на суму 1600,00грн.,

№6377 від 05.12.2015 на суму 5 350,00грн.,

№6402 від 13.02.2015 на суму 3 015,5грн.,

№6409 від 16.02.2015 на суму 2 150,00грн.,

№6419 від 17.02.2015 на суму 2 750,00грн.,

№6414 від 17.02.2015 на суму 1100,00грн.,

№51 від 06.03.2015 на суму 2 750,00грн. (а.с.76-91 том.1),

та військовий збір у розмірі 1,5%, що підтверджується платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи:

№6378 від 05.02.2015 на суму 1 605,00грн.,

№6391 від 11.02.2015 на суму 780,00грн.,

№6408 від 16.02.2015 на суму 645,00грн.,

№6418 від 17.02.2015 на суму 825,00грн.,

№6415 від 17.02.2015 на суму 330,00грн. (а.с.94-98, том 1).

Позивач зазначає, що повинен був виплатити відповідачу дивіденди із суми 900 000 грн. в розмірі 850 679,85 грн., ПДФО в розмірі 5 % - 45 000,00 грн. та військовий збір, нарахування якого починається з 06.02.2015 у розмірі 1,5 % у сумі 4 320,15 грн. Загальна сума нарахувань при цьому складає 900 000,00грн. (850 679,85 грн. + 45 000,00 грн. + 4 320,15 грн.).

Однак фактично виплатив на користь відповідача дивіденди у розмірі 894 015,00грн., нарахував ПДФО в розмірі 5 % у сумі 47 380,5грн. та військовий збір у розмірі 1,5 % у сумі 5 010,00грн., що у сукупності складає 946 405,5грн. (довідка-розшифровка від 19.09.2017 №173 міститься в матеріалах справи, а.с.128, том 1).

Таким чином, нарахувавши ПДФО та військовий збір поверх суми дивідендів, позивач виплатив, а відповідач безпідставно отримав дивіденди в розмірі 43 335,15грн.

Наведене і є причиною спору.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про господарські товариства", частиною першою статті 140 Цивільного кодексу України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З огляду на викладені вище норми законодавства, правовою підставою набуття майнових прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права на частку у статутному капіталі товариства.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, відповідач ОСОБА_4.), станом на 26.08.2014 та станом на день звернення з позовом до суду є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 40%, що у відповідності до приписів вищенаведених положень законодавства свідчить про існування у відповідача права на отримання частини прибутку товариства з обмеженою відповідальністю (дивідендів).

Згідно зі ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України безпідставне отримання чужого майна є підставою виникнення особливого позадоговірного зобов'язання.

Положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони та відсутність правової підстави для набуття або зберігання майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується виплата на користь відповідача дивідендів у сумі 894 015,00грн., що перевищує суму дивідендів, яка мала бути сплачена з урахуванням положень Податкового кодексу України щодо обов'язкового вирахування 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору із суми дивідендів за спірний період та складає 43 335,15грн. Відповідач обставин викладених у позові належними та допустимими доказами не спростував, доказів відшкодування надмірно отриманої суми дивідендів не

надав.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено факт перерахування суми, що перевищує належну до сплати суму дивідендів відповідачу, вимоги позивача про стягнення 43 335,15грн. є обґрунтованими, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що спір стосується повернення відповідачем переплати сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а не про надлишково сплачені дивіденди, оскільки виплата дивідендів підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями, які мають призначення платежу наступного змісту: виплата дивідендів від ТОВ "Крайт" згідно протоколу від 26.06.2014 ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1. Однак, як встановлено судом, при обчисленні суми податку ПДФО та військового збору позивачем допущено помилку, яка потягла за собою сплату розподілених між учасниками дивідендів у більшому розмірі. За наслідком виявлених помилок у розрахунку перерахованих дивідендів наразі здійснено виправлення таких помилок та подано уточнюючі розрахунки у формі №1 ДФ до органів фіскальної служби, де за 4 квартал 2014 року вилучена сума виплачених дивідендів 395240,00 грн. та перерахованих в бюджет (ПДФО) у сумі 19 762,00 грн. і введено правильні дані, а саме виплачені дивіденди у сумі 473 990,00 грн. та перераховані в бюджет (ПДФО) у сумі 23 365,00 грн. За 1 квартал 2015 року вилучена сума виплачених дивідендів 364 155,50 грн. та перерахованих в бюджет (ПДФО) у сумі 214 65,50 грн. і буде введено правильні данні, а саме виплачені дивіденди у сумі 366 415,50 грн. та перераховані в бюджет (ПДФО) у сумі 18 715,50 грн.

Стосовно перевищення генеральним директором при зверненні з позовом до суду наданих йому статутом товариства повноважень суд зазначає наступне.

Згідно п.11.1. Статуту виконавчим органом позивача є дирекція. До її складу входять Генеральний директор та його заступники (директори). Дирекцію очолює генеральний директор, який обирається та відкликається зборами учасників позивача. Персональний склад дирекції затверджується зборами учасників товариства. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, що не є учасниками товариства.

Дирекція вирішує усі питання діяльності позивача, за винятком тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників. Останні можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції.

Дирекція діє від імені товариства в межах, встановлених чинним законодавством та цим Статутом.

До компетенції Генерального директора, згідно пункту 11.2. Статуту товариства, входить: без доручення представляти інтереси товариства в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування та інших організаціях; розробляти та затверджувати поточні плани діяльності позивача та заходи, необхідні для їх виконання; розробляти щорічні кошториси, посадові розклади, показники роботи та строки преміювання; формувати адміністрацію для досягнення мети та задач позивача; визначати обсяг повноважень кожного із членів дирекції; визначати сфери компетенції, права і відповідальність працівників товариства з урахуванням обмежень, встановлених статутом та чинним законодавством; організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності позивача; брати участь у рішенні інших питань, пов'язаних з поточною діяльністю позивача; забезпечувати виконання рішень загальних зборів позивача; без доручення діяти від імені позивача, укладати договори та інші угоди, колективний договір; приймати та звільнювати працівників позивача, заохочувати їх та накладати дисциплінарні стягнення; затверджувати правила процедури та інші внутрішні документи товариства; видавати накази, інструкції та інші акти з питань, що входять до його компетенції; визначити перелік відомостей, що становить комерційну таємницю позивача, а також таких, які є конфіденційною інформацією; приймати рішення про дату та порядок денний загальних зборів позивача; - виконувати інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності позивача.

До виключної компетенції загальних зборів товариства, серед іншого, віднесено затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства ( підп. ж) п.10.2 Статуту).

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Як встановлено судом, рішенням загальних зборів учасників товариства від 26.08.2014, оформленим протоколом від наведеної дати, було затверджено чистий прибуток у розмірі 1 800 000,00грн., його розподіл, розмір, порядок і строки виплати дивідендів учасникам.

Згідно із п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п. 167.5.2. ст. 167 Податкового кодексу України, ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Також п. 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Позивачем у відповідності до вищенаведених приписів Податкового кодексу України здійснено вирахування 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору із суми дивідендів за спірний період, при цьому встановлено, що помилково перерахована на рахунок відповідача сума складає 43 335,15грн.

Оскільки вирішення питання повернення безпідставно отриманих коштів не відноситься до тих питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників відповідно до п.10.2. Статуту товариства, надмірно сплачена сума дивідендів не є збитками в розумінні положень підпункту ж) пункту 10.2. Статуту, для звернення з позовом до суду позивачу не потрібно додатково скликати загальні збори учасників товариства та отримувати рішення загальних зборів учасників товариства з цього питання.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі на період до вирішення пов'язаної з нею справи №904/8547/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у розмірі 49 277,72грн., задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Господарський суд, розглядаючи клопотання про зупинення, приймає до уваги, що застосування вищенаведеної норми процесуального права щодо зупинення провадження у справі можливо лише, якщо зупинення провадження у справі дійсно необхідно для вирішення спору, тобто якщо за відсутності рішення, яке набрало законної сили, у іншій судовій справі, суд позбавлений можливості вирішити даний спір по суті.

З огляду ж на предмет спору у даній справі та предмет спору у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/8547/17, обставини цієї справи, в т.ч. зміст доводів сторін, приписи ст. 43 ГПК України щодо обов'язку господарського суду здійснення всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору у відповідності до закону та наявних у справі доказів, господарський суд вважає, що розгляд вищезазначеної справи не унеможливлює вирішення по суті спору справи № 904/7262/17.

Таким чином, у господарського суду відсутні достатні правові підстави, передбачені ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у справі на період до розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/8547/17, що є підставою для відмови в задоволенні цього клопотання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1 600,00грн.

Керуючись ст. ст.1, 33, 34, 43. 44, 49, 79, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайт" (49019, м. Дніпро, вул. Сибірська, буд. 48, ідентифікаційний код 24601394) безпідставно отримані дивіденди у розмірі 43 335,15грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено, - 28.09.2017

Суддя Н.М.Євстигнеєва