Ухвала суду № 69176678, 26.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 вересня 2017 року Справа № 905/974/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м. Покровськ Донецької області на ухвалувід 26.06.2017 господарського суду Донецької області та ухвалувід 03.07.2017 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/974/17 господарського суду Донецької областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рим ХХІ", м. Дніпрорудне Запорізької області допублічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"про стягнення 15 816 151, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 11.07.2017 публічним акціонерним товариством "Шахтоуправління "Покровське" (далі - заявник) касаційна скарга одночасно на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2017 у справі № 905/974/17 про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 про повернення апеляційної скарги заявника на вказану ухвалу суду першої інстанції не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Щодо ухвали суду першої інстанції від 26.06.2017 колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на: ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, ухвали місцевих господарських судів можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції від 26.06.2017 в апеляційному порядку по суті не переглядалась, що позбавляє заявника процесуального права на її оскарження в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга у частині оскарження ухвали від 26.06.2017 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження в зв'язку з чим у її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати. У якості підстави для відстрочення сплати судового збору заявник вказує на скрутне фінансове становище, у тому числі внаслідок проведення антитерористичної операції.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

У зв'язку з чим сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України заявник не надав жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин.

При цьому колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600 грн. (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), тобто не є значною.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Як вбачається, мотивувальна частина касаційної скарги містить лише доводи та посилання на норми чинного законодавства, що стосуються виключно ухвали суду першої інстанції від 26.06.2017. Щодо ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, то заявником взагалі не зазначено ні суті порушення, ні порушених або неправильно застосованих, на його думку, судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Цитування в тексті касаційної скарги змісту норм чинного законодавства не визнається колегією суддів виконанням вимог ст. 111 ГПК України щодо необхідності зазначити порушені або неправильно застосовані судом норми матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", п. 1 ч.1 ст. 62, ст. ст. 86, 107, п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Шахтоуправління "Покровське" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 26.06.2017 у справі № 905/974/17.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству "Шахтоуправління "Покровське" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 905/974/17.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 905/974/17 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич