Ухвала суду № 69170326, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/30100/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014

у справі № 826/63/14 Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 30.10.2013 № 0000132205/14626.

Постановою Київськову ого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов'язання із орендної плати за земельну ділянку та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.10.2013 № 1310/2205/23744453/6. Згідно з цими висновками позивач порушив норми підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (ПК): занижено розмір орендної плати за земельну ділянку у податковому обліку за серпень 2013 року на 5585,94 грн., який обраховувався виходячи із 1.5 % нормативної грошової оцінки, замість 3 %.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 0000132205/14626 про визначення податкового зобов'язання із орендної плати за землю комунальної власності у сумі 5585,94 грн. за основним платежем та 2792,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач на титулі оренди користується земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, згідно договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001, укладеного із Сумською міською радою.

Пунктом 2.3 цього договору розмір орендної плати встановлено 1870,56 грн. на місяць, що становить 1,5 % на рік від встановленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (1496448,00 грн.).

Пунктом 274.1 ст. 274 ПК встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 цієї статті встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як встановлено у судовому процесі, позивач при сплаті орендної плати виходив із умов договору оренди - сплачував у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, застосовуючи наведені правові норми, зробив юридично правильний висновок про помилковість обрахунку позивачем суми орендної плати із розрахунку 1,5 %, усупереч встановленій нормою ПК нижній граничній межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки.

Висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема у постанові від 02.12.2014 у справі за позовом ПАТ «Сумська фірма «Усе для дому» до ДПІ у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення (справа № 21-274а14).

Згідно з цією позицією з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписІ.В. Приходько ПідписВ.П. Юрченко