Ухвала суду № 691702, 04.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

04 червня 2007 року

Справа № 20-12/400

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Істягіна Н.М., дов. № 10-004/255 від 21.05.07 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТОРГ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 19 січня 2006 року по справі № 20-12/400

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТОРГ" (пр. Ген. Острякова, 107/39,Севастополь,99029)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про спонукання зняти з податкового обліку, наданню довідки по формі 12-ОПП, визначення строку зняття з податкового обліку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 19 січня 2005 року у справі № 20-12/400 відмовлено у позові Товариству з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” про спонукання Державної податкової інспекції зняти з податкового обліку, надати довідку по формі 12-ОПП, визначити строк зняття з податкового обліку.

Не погодившись з рішенням суду, позивач по справі звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.

У судовому засіданні 16 березня 2006 року представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішення господарського суду міста Севастополя у справі № 20-3/030 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000202310/0 від 31.01.2006. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 березня 2006 року провадження у справі зупинено.

Колегією суддів встановлено, що 04 липня 2006 року Севастопольським апеляційним господарським судом винесено постанову по справі № 20-3/030. Вказане рішення суду в касаційному порядку не оскаржувалось, воно набрало законної сили. Враховуючи викладене, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 травня 2007 року провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду.

У судове засідання, призначене на 04 червня 2007 року, представник позивача не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи не те, що рішення господарського суду міста Севастополя прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 04 червня 2007 року судова колегія визнала за необхідне подальший розгляд справи здійснювати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 2 Кодексу Адміністративного судочинства України оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень віднесено до компетенції адміністративних судів.

Апеляційна інстанція зазначає, що до адміністративної юрисдикції, в розумінні приписів статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2005 року при проведенні загальних зборів, учасники Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” прийняли рішення про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ”. У зв’язку з прийнятим рішенням, позивач направив відповідачу заяву по формі 8-ОПП про зняття його з податкового обліку та отримання довідки, необхідної для внесення в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запису про ліквідацію юридичної особи.

24 жовтня 2005 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання документів необхідних для зняття його з обліку та повної ліквідації. Позивач наголошував на тому, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” перед бюджетом погашена у повному обсязі, своєчасно проведені всі необхідні дії з ліквідації підприємства, крім того, більше шести місяців позивачем не ведеться господарської діяльності, закриті всі поточні рахунки в банківських установах. Однак, відповідач в порушення пункту 8 Інструкції про порядок обліку платників податків відмовляє позивачу в знятті з податкового обліку.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 Інструкції “Про порядок обліку платників податків” у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, платнику податків необхідно подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про зняття з обліку платника податків за формою N 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою N 6-ОПП; оригінал довідки за формою N 4 ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожного відокремленого підрозділу за наявності у платника податків - юридичної особи відокремлених підрозділів).

Пунктом 8.3 Інструкції “Про порядок обліку платників податків” встановлено, що після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за формою N 12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що Інструкцією не визначені граничні строки здійснення процедури зняття з обліку платника податків, підставою для зняття з податкового обліку є встановлення самого факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом та наявність повідомлення банку про закриття платнику рахунків. При цьому, Інструкцією не визначено, що факт відсутності заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами може бути встановлений виключно за результатами документальної перевірки платника податків.

Згідно з пунктом 9.3 Розпорядження Державної податкової адміністрації України “Відносно проведення перевірок платників податків, які подали заяву про зняття з обліку” при здійсненні документальної перевірки платника податків, який подав заяву про зняття з податкового обліку, проводяться зустрічні перевірки основних постачальників та покупців платника податків.

У відповідності до Розпорядження Державної податкової адміністрації, відповідач з 28.03.2005 по 11.04.2005 провів позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.04.2004 по 11.04.2005. В результаті перевірки був складений акт № 52/23-1/32561461/5228/10 від 11.04.2005.

Перевіркою встановлено порушення статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства”, а саме заниження податку на прибуток у четвертому кварталі 2004 року на 3646,65 грн. Також встановлено, що заявлена позивачем в липні, серпні 2004 року до відшкодування в рахунок майбутніх платежів сума податку на додану вартість, використана підприємством у повному обсязі для погашення звітних податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

У виконання наказу Державної податкової адміністрації України “Про здійснення ефективного контролю по правомірності відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість”, а також листа Державної податкової адміністрації України № 13263/7/23-1217/476 від 16.07.04р., відповідач направив запити до Державної податкової інспекції Солом’янського району міста Києва, Державної податкової інспекції Печерського району міста Києва, Державної податкової інспекції Голосіївського району міста Києва про проведення зустрічних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Некос”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Натра” з метою підтвердження обґрунтованості заявлених сум з податку на додану вартість, підлягаючих відшкодуванню з бюджету в липні, серпні 2004 року.

На вищевказані запити, відповідач отримав відповіді Державних податкових інспекції Голосіївського, Печерського та Солом’янського районів міста Києва про те, що факт сплати до бюджету податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Неокос”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Натра” від операції з реалізації продовольчих та непродовольчих продуктів на адресу Товариств з обмеженою відповідальністю не підтверджується.

На підставі аналізу вищевказаних відповідей 16 січня 2006 року відповідачем складений акт № 2/23-01/32561461/861/10 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” з питання правильності визначення сум податку на додану вартість, підлягаючих відшкодуванню з бюджету за липень, серпень 2004 року. Відповідно до цього встановлено заниження сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” на загальну суму 577312,78 грн. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 № 0000202310/0 про донарахування штрафних санкцій в розмірі 533384,98 грн., всього на суму 1600154,93 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у судовому порядку.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 квітня 2006 року у справі № 20-3/030, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

Оскільки, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення не визнано недійсним, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку щодо існування у позивача податкового боргу.

Таким чином, проведені перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГТОРГ” не підтверджують факт відсутності у нього заборгованості, як обов’язкової умови для зняття підприємства з податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТОРГ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 січня 2006 року у справі № 20-12/400 залишити без змін.

Ухвала набирає законну сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя

Судді