Ухвала суду № 69170127, 25.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 вересня 2017 року м. Київ К/800/26244/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

До Вищого адміністративного суду України надійшла зазначена касаційна скарга.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 1 серпня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.

У визначений строк недоліки усунуто.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати наказ Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №1398-аг від 9 вересня 2016 року «Про результати службового розслідування» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, наказ від 12 грудня 2016 року №288-ос «По особовому складу» в частині звільнення його з військової служби в запас за пунктом «и» частини 6 із застосуванням частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та наказ від 26 грудня 2016 року №304-ос «По особовому складу» в частині виключення позивача зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення з 26 грудня 2016 року, поновити його на посаді інспектора прикордонної служби чергового групи чергових відділень інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Тур» ІІІ категорії (тип Б) з 26 грудня 2016 року та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України за контрактом та в грудні 2016 року був звільнений з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Підставою для звільнення слугували два дисциплінарних стягнення - догана та сувора догана. Вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вересні 2016 року відбулось незаконно, з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Так, позивач зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани накладено на нього через розміщення особистих фотографій у соціальних мережах, які командуванням визнано інформацією про його належність до підрозділів Держприкордонслужби України, проте вказані фотографії у соціальних мережах ним розміщені ще у 2012 -2014 роках. Також позивач посилався на те, що будь-якої забороненої інформації у соціальних мережах він не викладав, про заборону розміщення фотографій у військовій формі йому ніхто не доводив, а поширення необмеженої законом інформації щодо себе є конституційним правом, передбаченим статтею 34 Конституції України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 9 вересня 2016 року №1398-аг в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, від 12 грудня 2016 року №288-ос в частині звільнення позивача з військової служби в запас за пунктом «и» частини 6 із застосуванням частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та від 26 грудня 2016 року №304-ос в частині виключення позивача зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення з 26 грудня 2016 року.

Поновлено позивача на посаді інспектора прикордонної служби чергового групи чергових відділень інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Тур» ІІІ категорії (тип Б) з 26 грудня 2016 року.

Стягнуто з Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 9008,30 грн.

Так, судами встановлено, що позивач у період з 11 листопада 2011 року по 26 грудня 2016 року проходив військову службу за контрактом в органах Державної прикордонної служби України на різних посадах, перед звільненням позивач займав посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - чергового групи чергових відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Тур» ІІІ категорії (тип Б).

Наказом Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12 грудня 2016 року № 288-ос позивача звільнено з військової служби та з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - чергового групи чергових відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Тур» ІІІ категорії (тип Б) за пунктом «и» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 із застосуванням частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Наказом Луцького прикордонного загону від 26 грудня 2016 року № 304-ос позивача виключено зі списків частини та усіх видів забезпечення з 26 грудня 2016 року.

Підставою для звільнення позивача зі служби слугували накази Луцького прикордонного загону від 29 серпня 2016 року № 456-КП та від 9 вересня 2016 року №1398-аг, якими за особисті незадовільні показники в професійній підготовці, що спричинило отримання незадовільних оцінок під час здачі заліків персоналом прикордонного загону, який залучався до навчального збору 25 серпня 2016 року, порушення вимог статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та за особисту недисциплінованість, безвідповідальність, порушення статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивачу оголошено догану та сувору догану.

Також судами встановлено, що останнє дисциплінарне стягнення накладено на позивача на підставі висновку службового розслідування за фактом можливого розміщення ним інформації відносно належності до підрозділів Держприкордонслужби України, участі у проведенні АТО у соціальних мережах, зареєстрованих на території Російської Федерації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що використання позивачем соціальної мережі «В контакте» та розміщення там власних фотографій у військовій формі не призвело до недотримання позивачем Конституції України та законів України, військової присяги, несумлінного виконання військового обов'язку чи вчинення негідних вчинків. При цьому фотографії у соціальній мережі розміщені позивачем ще у 2011 -2014 роках, коли будь-якої заборони щодо розміщення військовослужбовцями у соціальних мережах інформації відносно належності до підрозділів Держприкордонслужби України та участі у проведенні АТО не було.

Крім того, суди виходили з того, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів про те, що позивача ознайомлено із розпорядженням Північного регіонального Управління від 21 червня 2016 року №Е/13-246 «Про заборону розміщення інформації в соціальних мережах» чи телеграмою Луцького прикордонного загону від 22 червня 2016 року №253, якою наказано заборонити військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів розміщувати в соціальних мережах та пересилати за допомогою поштових серверів будь-яку інформацію, яка дозволяє ідентифікувати їх як співробітників Державної прикордонної служби України, а також розміщення фотографій у військовій формі, озброєння та техніки з елементами місцевості та захисних споруд, що розкривають місця дислокації та характер завдань під час несення служби.

Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України посилається на те, що звільняючи позивача зі служби через систематичне невиконання позивачем умов контракту, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом України.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивач із телеграмою Луцького прикордонного загону від 22 червня 2016 року №253, якою наказано заборонити військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів розміщувати в соціальних мережах та пересилати за допомогою поштових серверів будь-яку інформацію, яка дозволяє ідентифікувати їх як співробітників Державної прикордонної служби України, а також розміщення фотографій у військовій формі, озброєння та техніки з елементами місцевості та захисних споруд, що розкривають місця дислокації та характер завдань під час несення служби, був ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис на копії телеграми.

Проте із вказаними доводами Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України погодитись не можна з огляду на те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, який на час його вчинення, а саме - у 2011-2014 роках не вважались правопорушенням. При цьому відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді суворої догани не враховано характер та обставини вчиненого діяння, його наслідки та попередню поведінку військовослужбовця. А також відповідачем при накладені такого крайнього дисциплінарного стягнення, як звільнення, не враховано Указ Президента України, яким позивач був нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни» та не прийнято до уваги його участь у антитерористичній операції у Донецькій області, що свідчить про необґрунтованість вчиненого проступку мірі покарання.

Також касаційний суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з атестаційного листа, подання про присвоєння чергового військового звання та службової характеристики, складеної безпосереднім начальником позивача, останній характеризується виключно з позитивної сторони, до виконання службових обов'язків згідно займаної посади ставиться добросовісно та відповідально, а тому підстав для звільнення його з військової служби немає.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець