Ухвала суду № 69170017, 12.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

12.09.2017 м. Київ № К/800/21614/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бившевої Л.І., Борисенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №816/458/16 за позовомПублічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області проскасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 у задоволенні адміністративного позову ПАТ «АвтоКрАЗ» про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.12.2015 №0021091504/797 та №0021101504/798 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у даній справі скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «АвтоКраз» подано до контролюючого органу:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 13 лютого 2015 року, якою визначено зобов'язання щодо орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік;

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 25 лютого 2015 року, якою уточнено зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2015 рік;

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, якою уточнено зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2015 рік.

Згідно даних облікової картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб:

- із суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за серпень 2015 року в розмірі 3304148,20 грн., строк погашення якого до 30 вересня 2015 року, погашено 213092,30 грн. шляхом зарахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший згідно платіжного доручення №2242 від 26 листопада 2015 року;

- суму несплаченого податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за вересень 2015 року в розмірі 2380814,40 грн., строк погашення якого до 30 жовтня 2015 року, погашено частково в сумі 946804,80 грн. шляхом зарахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший згідно платіжного доручення №2242 від 26 листопада 2015 року, шляхом самостійної сплати 30 листопада 2015 року коштів в сумі 1167999,71 грн. згідно платіжного доручення №10207 від 30 листопада 2015 року, а також за рахунок проведення до зменшення задекларованих зобов'язань відповідно до уточнюючої податкової декларації за №9027937370 від 03 березня 2015 року в сумі 52917,48 грн.

Станом на 15 вересня 2015 року за ПАТ «АвтоКраз» обліковувалась переплата з податку на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 4524944,97 грн. (лист контролюючого органу від 18 травня 2016 року №10892/10).

Листом від 15 вересня 2015 року позивач звернувся до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, у якому просив направити надмірно сплачені грошові кошти з податку на прибуток у зменшення податкових зобов'язань звітних (податкових) періодів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 3400000,00 грн. (бюджетний рахунок №33218812700008, код 18010600). Зазначений лист отриманий контролюючим органом 16 вересня 2015 року, про що свідчить відмітка на вказаному листі.

Листом від 30 вересня 2015 року за вих.№8787/10/16-03-20-02-25 Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомила ПАТ "АвтоКраз", що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року №80-VIII податок на прибуток є одним з основних джерел надходжень Державного бюджету України, наповнення якого має важливе значення як в цілому для країни, так і для нашого регіону. На вересень 2015 року доведено досить напружене завдання по забезпеченню надходжень податку на прибуток. З метою виконання доведених показників Кременчуцькою ОДПІ вживаються заходи щодо пошуку додаткових резервів по надходженню податку на прибуток до бюджету. Повернення платникам надміру та/або помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до статті 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI. Враховуючи, що сума зарахування надміру сплачених коштів по податку на прибуток в рахунок сплати орендної плати з юридичних осіб перевищує 50 тис. грн., Кременчуцькою ОДПІ до ГУ ДФС у Полтавській області направлено лист щодо розгляду даного питання. Зазначений лист отриманий товариством 08 жовтня 2015 року, про що свідчить відмітка на вказаному листі.

У подальшому контролюючим органом були підготовлені та направлені для виконання органу казначейства: - висновок від 28 жовтня 2015 року №433 про перерахування надмірно сплаченого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 778924,00 грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб; - висновок від 26 листопада 2015 року №546 про перерахування надмірно сплаченого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1200000,00 грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб; - висновок від 28 грудня 2015 року №713 про перерахування надмірно сплаченого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1452204,17 грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.

14 грудня 2015 року Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз» з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень-вересень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №776/16-03-15-04 від 14 грудня 2015 року, за висновками якого встановлено, що товариством несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання належного до сплати з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень-вересень 2015 року, чим порушено пункт 287.3 статті 287 та пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №776/16-03-15-04 від 14 грудня 2015 року контролюючим органом 23 грудня 2015 року складено податкові повідомлення-рішення: №0021091504/797, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 94368,48 грн. та №0021101504/798, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 286801,90 грн.

Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, їх залишено без змін.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття податковим органом спірних рішень. Суд погодився з доводами позивача про те, що податковий орган фактично підготував відповідні висновки пізніше строку, встановленого пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України. Разом з тим, взяв до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів оскарження дій контролюючого органу, що стосуються порядку оформлення висновків про повернення коштів з бюджету, а також доказів звернення до Кременчуцької ОДПІ для з'ясування наслідків розгляду свого листа від 15 вересня 2015 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач був зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення коштів з бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, проте фактично підготував відповідні висновки пізніше встановленого строку. Відповідно порушення ПАТ «АвтоКрАЗ» строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2015 рік відбулось з вини контролюючого органу, що унеможливлює настання наслідків, передбачених статтею 126 ПК України.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.115 п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно приписів п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Отже в силу приписів вищенаведених норм, встановлено можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати без визначення будь-яких застережень щодо випадків, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати. А реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.

Позивач, як платник податку, вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов'язань. Нездійснення відповідачем такого заліку, при наявності відповідної переплати, порушує право позивача на розпорядження коштами.

Оскільки відповідач вчасно не зарахував надмірно сплачені грошові кошти (суму переплати, яка є достатньою для заліку) та не здійснив покладені на нього положеннями статей 17, 43, 87 ПК України обов'язки, відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не проведення відповідачем заліку надмірно сплачених коштів призвело до порушення ПАТ «АвтоКрАЗ» строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2015 рік.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.В. Борисенко Л.І.Бившева