Ухвала суду № 69170003, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/38042/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2014

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014

у справі № 812/826/14 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014, позов ПАТ «Луганськтепловоз» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Луганську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 17.01.2014 № 000141902 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5693310,00 грн.; стягнуть з Державного бюджету України на користь ПАТ «Лугансьтепловоз» судовий збір у розмірі 4872,00 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення вмотивований тим, що встановлені на підставі оцінки доказів у справі обставини свідчать, що ПАТ «Луганськтепловоз» задекларувало податковий кредит у загальній сумі 4679252,25 грн. за жовтень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року відповідно до вимог ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінінстерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а коригування суми податкових зобов'язань за податковою накладною від 28.12.2011 № 281214 із зменшенням її на 1014057,16 грн. згідно з розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників від 23.02.2012 № 23026 до податкової декларації за лютий 2012 року - відповідно до вимог ст. 192 ПК.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ПАТ «Луганськтепловоз» не реалізувало процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши доводи СДПІ, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, оцінки доказів та встановлення обставин у справі, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість в податковому обліку з податку на додану вартість ПАТ «Лугансьтепловоз» за жовтень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року на 5693310,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2014 № 0000141902 слугували висновки СДПІ, викладені в акті «Про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012» від 26.12.2013 № 168/19-0/05763797.

Відповідно до цих висновків ПАТ «Луганськтепловоз» завищило суму податкового кредиту в податковому обліку з ПДВ за жовтень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року на загальну суму 4679252,25 грн. (в тому числі: 1) на 1156986,00 грн. - за податковими накладними ТОВ ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Інструменти нових технологій», ТОВ «Хімцентр», ТОВ «ТПП Спектр», ПП «Валдай Луганськ», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Енергообладнання», ПП «Універсалінструмент», ТОВ «АкропольДонбас», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ПП «Рембудкомплект-плюс», ПП «Технопост», ТОВ НВФ «Промкомплект», ПП «Транссервіс», ТОВ «Елконт», ТОВ «Стілл-Імпекс», ТОВ «Дніпрокомпресордеталь», ТОВ «Елегін», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ ЛФК «Оптіма», ТОВ «Оптіма-Лайт», ПП «Тіра», ТОА «Альфа-Вест», ТОВ ПМТП «Промснаб», МПП «Оста», ПП «Технопром», ТОВ «Анкомтехсервіс», ТОВ «НВП «Інструментальний центр», ТОВ «Рік СВ Прилад», ПП «Флекс-Полімер», ТОВ «Реалтранс-груп», операції з поставки за якими не підтверджено під час перевірки; 2) на 1491851,20 грн. - за податковими накладними ТОВ «Елконт» на поставку комплектуючого устаткування (перетворювачів М-ТПП-3600М-1-У2), операція з якої не мала ділової мети та не підтверджена документами щодо перевезення товару; 3) на 2030415,05 грн. - за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виписаних з порушенням нормативно встановленого порядку. Крім того, згідно з актом перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» занизило суму податкових зобов'язань за лютий 2012 року на 1014057,16 грн. внаслідок безпідставного коригування суми податкових зобов'язань за податковою накладною від 28.12.2011 № 281214 на поставку товарно-матеріальних цінностей ПАТ «Сталь» у бік зменшення на 1014057,16 грн. згідно з розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників від 23.02.2012 № 23026 до податкової декларації за лютий 2012 року, оскільки підставою для коригування було повернення товару покупцем (ПАТ «Сталь»), тоді як така підстава коригування не передбачена пунктом 198.1 198 ПК.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

За змістом наведених норм право платника ПДВ на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Доводячи правомірність виключення із сум податкового кредиту, задекларованих позивачем за жовтень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, ПДВ в сумі 1156986,00 грн., задекларований за податковими накладними, виписаними ТОВ ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Інструменти нових технологій», ТОВ «Хімцентр», ТОВ «ТПП Спектр», ПП «Валдай Луганськ», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Енергообладнання», ПП «Універсалінструмент», ТОВ «АкропольДонбас», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ПП «Рембудкомплект-плюс», ПП «Технопост», ТОВ НВФ «Промкомплект», ПП «Транссервіс», ТОВ «Елконт», ТОВ «Стілл-Імпекс», ТОВ «Дніпрокомпресордеталь», ТОВ «Елегін», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ ЛФК «Оптіма», ТОВ «Оптіма-Лайт», ПП «Тіра», ТОА «Альфа-Вест», ТОВ ПМТП «Промснаб», МПП «Оста», ПП «Технопром», ТОВ «Анкомтехсервіс», ТОВ «НВП «Інструментальний центр», ТОВ «Рік СВ Прилад», ПП «Флекс-Полімер», ТОВ «Реалтранс-груп», СДПІ посилається на те, що відповідно до бази даних Міндоходів, податкової звітності та інших джерел інформації (актів перевірок), одержаних в ході перевірки, встановлено укладення цими юридичними особами цивільно-правових договорів, що спрямовані на незаконне отримання податкової вигоди внаслідок штучного формування податкового кредиту та витрат; операції з постачання з участю цих контрагентів, які не виконують податковий обов'язок, не містять законної ділової мети; позивач використав їх для проведення транзитних фінансових потоків; документи на підтвердження транспортування товарів за поставками з цими контрагентами під час перевірки не надані (а.с. 32). Аналогічні за змістом доводи СДПІ наведені і в касаційній скарзі.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням цієї норми надані особою, яка звернулась до суду з позовом про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, докази на підтвердження підстав позову повинні бути однозначно спростовані суб'єктом владних повноважень з наданням відповідних доказів, а будь-які сумніви щодо оцінки доказів суд повинен тлумачити на користь позивача.

Суди попередніх інстанцій встановили факт поставки ПАТ «Луганськтепловоз» товарно-матеріальних цінностей, ПДВ у сумі 1156986,00 грн. в ціні яких товариство включило до суми податкового кредиту, на підставі оцінки таких доказів, як приходні ордери, видаткові накладні, податкові накладні, відомості на поповнення постійного запасу інструментів, комплектуючі відомості матеріалів, сертифікати якості, виписки з калькуляції про використання матеріалів, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, звітні калькуляції по цеху, платіжні доручення, заявки на доставку вантажу, рахунки-фактури на транспортно-експедиційні послуги, акти здачі (приймання) робіт з транспортно-експедиційних послуг, подорожні листи, декларації, транспортні накладні.

Оцінка цих доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з дотриманням вимог ст. 85 КАС, зокрема з врахуванням тієї обставини, що СДПІ не спростовано достовірність документів, наданих позивачем в судовому процесі на підтвердження податкового кредиту в сумі 1156986,00 грн.

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання податкового зобов'язання іншим платником податків, якщо не встановлено обставини, які свідчать про сумісність їхніх дій щодо ухилення від оподаткування. Такі обставини щодо дій ПАТ «Луганськтепловоз» та перелічених вище юридичних осіб судом не встановлено.

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до податкового кредиту за листопад, грудень 2011 року, січень - березень, травень, червень, серпень, жовтень - грудень 2012 року ПДВ в загальній сумі 1491851,20 грн. за податковими накладними ТОВ «Елкон» на поставку за договорами від 05.12.2011 та від 09.11.2012 комплектуючого устаткування (перетворювачі М-ТПП-3600М-1-У2), які товариство використовує у виробництві тепловозів. Згідно з актом перевірки на підтвердження цієї суми податкового кредиту позивач надав накладні. рахунки-фактури, податкові накладні, банківські виписки з рахунку, прибуткові ордери, комплектувальні відомості, калькуляції виробів, однак не надав товарно-транспортні накладні на перевезення комплектуючого устаткування від ТОВ «Елкон», зареєстрованого в м. Дніпропетровську, що, за висновком СДПІ, враховуючи, що імпортером цього унікального, призначеного для виробництва тепловозів комплектуючого устаткування, є ТОВ «Фірма УКР СПП», зареєстроване в м. Біла Церква, та неможливість перевезення устаткування за маршрутом Сумська області (пункти перетину Державного кордону України) - м. Біла Церква - м. Дніпропетровськ - м. Луганськ впродовж однієї доби з моменту перетину товаром кордону до моменту поставки (дати виписування ТОВ «Елтон» податкових накладних), свідчить, що безпосереднім постачальником устаткування на адресу позивача було ТОВ «Фірма УКР СПП». Відтак, операція з придбання позивачем у ТОВ «Елтон» комплектуючого устаткування за ціною, яка вище його митної вартості, задекларованої ТОВ «Фірма УКР СПП», не відповідає діловій меті та цілям господарської діяльності, що виключає підстави для включення суми ПДВ за поставкою до податкового кредиту.

Відповідно до частини першої ст. 6 Господарського кодексу України свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, є одним із загальних принципів господарювання в Україні.

Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству (частина перша ст. 19 цього Кодексу).

Господарські відносини між суб'єктами підприємницької діяльності виникають на підставі господарського договору, яким можуть встановлюватися різні умови поставки, в тому числі з переадресацією поставки на користь іншої особи. Під час перевірки СДПІ не встановлено умов поставки комплектуючого устаткування до ПАТ «Лугансьтепловоз», договори поставки між ТОВ «Елтон» та позивачем не визнані недійсними в установленому законом порядку. З огляду на це та на беззаперечний факт використання позивачем комплектуючого устаткування у виробничій діяльності суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про правомірне включення позивачем до сум податкового кредиту ПДВ у сумі 1491851,20 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Елтон».

Абзацом другим пункту 201.10 ст. 201 ПК встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абзаци дев'ятий, одинадцятий, дванадцятий пункту 201.10 ст. 201 ПК (в редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI).

Судом встановлено, що включивши до сум податкового кредиту в податкових деклараціях за березень - червень 2012 року ПДВ в загальній сумі 2030415,05 грн. на підставі податкових накладних, які не були зареєстровані постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПАТ «Луганськтепловоз» до декларацій, поданих до СДПІ, додано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)». Та обставина, що додаток № 8 подано в інший податковий звітний період, ніж податковий звітний період, на який припадають дати виписування податкових накладних, не має правового значення при вирішенні питання щодо права платника ПДВ на податковий кредит. Як встановлено в судовому процесі, позивач подав заяву по формі Д8 (додаток № 8) разом з податковою декларацією, в якій до податкового кредиту включено суми ПДВ за незареєстрованими податковими накладними постачальниками, яких стосується заява. Такі дії позивача узгоджуються з правилами податкового обліку з ПДВ, встановленими нормами ПК, в тому числі й нормами пункту 201.10 ст. 201 ПК.

Відповідає правильному застосуванню норм матеріального права й висновок судів попередніх інстанцій щодо дотримання позивачем норм податкового законодавства при коригуванні суми податкового зобов'язання за податковою накладною від 28.12.2011 № 281214 на поставку товарно-матеріальних цінностей ПАТ «Сталь» у бік зменшення на 1014057,16 грн. згідно з розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників від 23.02.2012 № 23026 до податкової декларації за лютий 2012 року у зв'язку з поверненням товару покупцем (ПАТ «Сталь»).

Згідно з пунктом 192.1 ст. 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192 цієї статті).

Операція з повернення позивачу товару покупцем ПАТ «Сталь», поставленого за накладними від 28.12.2011 №№ 451- 455 та податковою накладною від 28.12.2011 № 281214, підтверджується листом ПАТ «Сталь» на адресу позивача від 20.02.2012 № 319/№, актом приймання-передачі товару від 23.02.2012. У зв'язку з поверненням товару позивач мав право зменшити суму податкових зобов'язань за лютий 2012 року. Коригування податкового обліку позивач здійснив в порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011, виписавши розрахунок коригування до податкової накладної від 28.12.2011 № 281214 (від 23.02.2013 № 23026) та додавши його до податкової декларації за лютий 2012 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які аналогічні доводам, наведеним СДПІ під час розгляду справи цими судами, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,

якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписІ.В. Борисенко ПідписВ.П. Юрченко