Ухвала суду № 69169987, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/22294/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ОДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014

у справі № 806/7790/13-а Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 16.07.2013 № 0000071504 та від 16.09.2013 № 0000081504.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.06.2013 № 29/1504/00217426 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість за березень 2013 року та бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за березень 2013 року. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (ПК): завищено суму ПДВ по рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту» на 331054,00 грн.; порушені норми пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 ПК: занижено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів на 160087,00 грн.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.07.2013 № 0000071504 - про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 160087,00 грн.; від 16.09.2013 № 0000081504 - про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 329213,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що на підставі договору № Д 1 - 2057/8 від 03.11.2011 з ТОВ «ТД завод «Прогрес» позивачем було здійснено відвантаження продукції на загальну суму 2577844,80 грн. з оподаткуванням цієї поставки за правилом першої події.

Відповідно до договору № Д 1-2057/10 від 02.12.2011 з ТОВ «ТД завод «Прогрес», за умовами якого позивач зобов'язувався поставити продукцію, позивач отримав авансовий платіж у сумі 1977844,80 грн.

Операції з поставки за договорами № Д 1 - 2057/8 від 03.11.2011 та № Д 1-2057/10 від 02.12.2011 позивач оподаткував за правилом першої події, включивши суми податкових зобов'язань до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні податкові періоди.

Станом на 01.03.2013 за договором № Д 1 - 2057/8 від 03.11.2011 в бухгалтерському обліку позивача рахувалась дебіторська заборгованість у розмірі 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн., а за договором № Д 1-2057/10 від 02.12.2011 - кредиторська заборгованість у розмірі 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн..

27.03.2013 року між позивачем та ТОВ «ТД завод «Прогрес» складено протокол про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, відповідно до договорів № Д 1 - 2057/8 від 03.11.2011 та № Д 1-2057/10 від 02.12.2011, згідно з яким заборгованість ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" перед ТОВ «ТД завод «Прогрес» (у зв'язку з не поставкою продукції, яка оплачена авансовим платежем) вважається погашеною на суму 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн., а заборгованість ТОВ «ТД завод «Прогрес» перед позивачем (у зв'язку з несплатою вартості отриманої продукції) - на суму 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн.

Позивачем до ОДПІ подано розрахунки коригування податкових зобов'язань з ПДВ в сторону їх зменшення на 329213,07 грн. за договором № Д 1-2057/10 від 02.12.2011 на підставі протоколу про залік зустрічних однорідних вимог. Датою коригування згідно з розрахунками є 27.03.2013 (а.с. 155-157).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності із пункту 192.1. статті 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

ОДПІ, доводячи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, посилається на те, що позивач провів коригування сум податкових зобов'язань з підстави, яка не передбачена пунктом 192.1 статті 192 ПК, а відтак зменшення позивачем суми податкових зобов'язань з ПДВ у податковому обліку є порушенням податкового законодавства. З такими доводами ОДПІ не можна погодитися. Так, внаслідок зарахування за згодою ТОВ «ТД завод «Прогрес» (покупця) отриманої попередньої оплати в сумі 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн., за договором № Д 1-2057/10 від 02.12.2011 в рахунок заборгованості цього покупця за отриману продукцію за договором № Д 1 - 2057/8 від 03.11.2011 в сумі 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн., що одночасно згідно з додатковими угодами до цих договорів від 25.03.2013 означало припинення зобов'язання позивача поставити продукцію на зазначену суму попередньої оплати, вартість поставки зменшилася на 1975278,40 грн., в тому числі ПДВ 329213,07 грн.

Згідно з абзацом першим пункту 50.1 статті 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи фактичне зменшення обсягу поставки, який підлягав оподаткуванню, коригування позивачем суми податкового зобов'язання із зменшенням її на 329213,07 грн. не суперечить нормам пункту 50.1 статті 50 та пункту 192.1 статті 192 ПК.

Висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірного зменшення позивачем суми податкових зобов'язань згідно з коригуючи ми розрахунками до податкових накладних: №34 від 09.04.2012 на 688922,40 грн. (ПДВ 114820,40 грн.); № 93 від 27.08.2012 на 200000,00 грн. (ПДВ 33333,33 грн.); № 7 від 04.09.2012 на 1086356,00 грн., (ПДВ 181059,34 грн.) відповідає правильному застосуванню наведених норм матеріального права.

Доводи, викладені ОДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписІ.В. Борисенко підписВ.П. Юрченко