Ухвала суду № 69169703, 26.09.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" вересня 2017 р. Справа № 817/1689/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2017 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" про стягнення коштів за податковим боргом. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 326890,76 грн, яка виникла на підставі податкової декларації №9020842386 від 19.02.2016 року та нарахованої пені.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський МЖК" про стягнення коштів за податковим боргом відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі зазначив про правомірність спрямування сплачених платником податків коштів в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів, що відповідає вимогам п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційну скаргу позивача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі ТОВ Рівненський МЖК), як платником податків, було подано податковому органу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9020842386 від 19.02.2016 року, в якій визначено грошове зобов'язання у розмірі 512332,80 грн/рік, в тому числі за лютий - липень 2016 року - в розмірі 42694,40 грн/міс.

Вважаючи, що за ТОВ «Рівненський МЖК» рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю та нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою податків пеня, позивач звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості до суду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що у позивача відсутній податковий борг з орендної плати за землю та безпідставно була нарахована пеня.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Так, пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що відповідач подав податковому органу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9020842386 від 19.02.2016 року, в якій визначив грошове зобов'язання у розмірі 512332,80 грн/рік, в тому числі за лютий - липень 2016 року - в розмірі 42694,40 грн/міс.

Наданими платіжними дорученнями підтверджується, що грошове зобов'язання з орендної плати за землю за лютий-липень 2016 року сплачене відповідачем у повній мірі, а також з дотриманням встановлених строків (а. с. 47-64).

У відповідності до картки особового рахунку платника податку, сплачені ним в рахунок погашення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за лютий-липень 2016 року в розмірі 256166,04 грн були спрямовані контролюючим органом в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, а саме: за вересень-грудень 2012 року, за жовтень-грудень 2013 року та за січень-квітень 2014 року.

Разом із тим, наданими відповідачем судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема, постановами Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року по справі №817/55/13-а, від 26.09.2013 року по справі №817/2983/13-а, від 07.10.2014 року по справі №817/2458/14, від 14.01.2015 по справі №817/3477/14, від 16.08.2016 року по справі №817/682/16, від 23.09.2016 по справі №817/341/16, від 26.09.2016 року №817/783/16, від 27.12.2016 по справі №817/928/16, від 21.12.2016 року по справі №817/1419/16, встановлено неправомірність спрямування контролюючим органом сум, сплачених платником податків в рахунок погашення грошових зобов'язань з орендної плати за землю за вересень-грудень 2012 року, за жовтень-грудень 2013 року та за січень-квітень 2014 року в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів.

Відтак, зазначеними судовими рішеннями встановлено ту обставину, що податковий борг, в рахунок погашення якого позивачем спрямовано кошти, перераховані відповідачем з метою сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю за лютий-липень 2016 року, станом на 01.01.2016 року, фактично, був відсутній.

За приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування пені здійснюється після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відсутність у позивача податкового боргу виключає право податкового органу нараховувати пеню.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" вересня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8, м.Рівне, 33023

3- відповідачу/відповідачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" вул.М.Струтинської,13-Б, м.Рівне, 33003

- ,