Ухвала суду № 69169247, 27.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5172/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у місті Києві № 08/35п від 14.03.2017 року.

Даним приписом позивача було зобов'язано отримати та представити до Державної екологічної інспекції у місті Києві висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21 червня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував припис Державної екологічної інспекції у місті Києві № 08/35п від 14.03.2017 року в частині зобов'язання Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» отримати та представити до Державної екологічної інспекції у місті Києві Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Проте, позовні вимоги про скасування припису в частині отримання та представлення до Державної екологічної інспекції у місті Києві висновку державної екологічної експертизи - залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2017 року в частині відмови у позові та постановити в цій частині нову постанову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду в частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, в період з 01 березня 2017 року по 14 березня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва Кучеренком Ігорем Миколайовичем здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25.

За результатами перевірки 14 березня 2017 року інспектором було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами № 08/62 (далі Акт), в рамках якого зазначено наступне.

Основним видом діяльності суб'єкта господарювання є передача електроенергії.

Суб'єкт господарювання здійснює експлуатацію стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дизель-генераторну установку ДЗС потужністю 275 кВт.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8039100000-412 терміном дії з 16 вересня 2010 року по 16 вересня 2015 року вичерпав свою дію на момент перевірки. Новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримано.

Окрім того, під час проведення планового контрольного заходу відповідачем встановлено, що позивач здійснює експлуатацію екологічно небезпечного устаткування для виробництва тепла тепловою потужністю понад 200 кВт з використанням органічного палива без отримання висновку державної екологічної експертизи.

За результатами виявлених правопорушень видано припис № 08/35 п від 14 березня 2017 року, згідно якого позивача зобов'язано:

1. Отримати та представити до Державної екологічної інспекції у місті Києві висновок державної екологічної експертизи.

2. Отримати та представити до Державної екологічної інспекції у місті Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного припису, позивач звернувся до суду про його скасування.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 7 Закону України «Про екологічну експертизу» (надалі - Закон) об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28.08.2013 року затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Відповідно до пункту 1 переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28 серпня 2013 року, устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива відноситься до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Як убачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, для забезпечення автономного, резервного або аварійного джерела живлення на території ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Симона Петлюри, 25 знаходиться стаціонарна дизель-генераторна установка ДЗС-275, потужністю 275 кВт.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до Довідки про загальну кількість годин роботи стаціонарного джерела викидів ДЗС-275 в період його роботи в технологічному режимі з 17 вересня 2015 року по 14 березня 2017 року, загальна кількість роботи установки ДЗС-275 склала 7 годин 15 хвилин.

Статтею 39 Закону визначено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Правовий аналіз зазначених вище норм в контексті фактичних обставин справи, дає змогу дійти висновку, що позивач позбавлений правових підстав на використання в рамках власної господарської діяльності установки тепловою потужністю більше 200 кВт з використанням органічного палива, що становить підвищену екологічну небезпеку, без позитивних висновків державної екологічної експертизи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість припису в частині зобов'язання позивача отримати та представити відповідачу висновок державної екологічної експертизи.

Що стосується посилання позивача на те, що станом на момент отримання підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря з відпрацьованими газами від дизель-генератора ДЗС-275 потужністю 275 кВт, діяла постанова КМУ № 554 від 27.07.1995 року «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», відповідно до якої установка ДЗС-275 не була об'єктом екологічної експертизи, то колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, дійсно, на час отримання підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря з відпрацьованими газами від дизель-генератора ДЗС-275 потужністю 275 кВт, діяла постанова КМУ № 554 від 27.07.1995 року «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», відповідно до якої установка ДЗС-275 не була об'єктом екологічної експертизи. Проте, як зазначено вище, Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8039100000-412 був дійсним по 16 вересня 2015 року.

Постанова КМУ № 554 від 27.07.1995 року «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28 серпня 2013 року.

Відповідно до постанови КМУ № 808 від 28 серпня 2013 року устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива відноситься до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Таким чином, на час дії Дозволу № 8039100000-412 діяла постанова КМУ № 808 від 28 серпня 2013, яка не містить в собі норми, які звільняють позивача з 19.11.2013 року, дати набрання чинності Постановою № 808, від обов'язку проведення експертизи об'єкту підвищеної екологічної небезпеки, навіть за умови отримання позивачем дозволу на викиди забруднюючих речовин до набрання чинності Постановою № 808.

Окремо, колегія суддів бере до уваги те, що ст. 39 Закону є імперативною та забороняє діяльність об'єкта підвищеної екологічної небезпеки без позитивних висновків державної екологічної експертизи, а тому суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині скасування припису з вимогою отримати та представити відповідачу висновок екологічної експертизи.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.