Ухвала суду № 69169157, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2841/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

позивача: Мурявлянік О.С.;

відповідача: Кальковець В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.17р. у справі №810/2841/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.04.16р. №0000292202/763 та №0000302202/764.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.17р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські відносини позивача з його контрагентами - ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» та ТОВ «Діпл-Авто» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Первинні документи не відповідають вимогам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» за період з 01.07.15р. по 31.07.15р., ТОВ «Діпл-Авто» за період з 01.07.15р. по 31.07.15р., за результатами якої складено акт від 29.03.15р. №291/10-16-22-01/31826484.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового Кодексу України 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого Товариством занижено об'єкт оподаткування (рядок декларації 04) на суму 159 123 грн. та податок на прибуток підприємства (рядок декларації 06) на суму 28 643 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» та з ТОВ «Діпл-Авто» (код за ЄДРПОУ 33011632) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року;

пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 187.1 статті 187, пункт 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 201.6, пункт 201.7, пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого Товариством завищено від'ємне значення на суму 147 223 грн., дана сума вплинула на заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2015 року в сумі 147 223 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що отримані позивачем видаткові накладні від ТОВ «Діпл-Авто» та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» складені з порушеннями, а саме: не містять обов'язкових реквізитів: повна адреса Покупця (ТОВ «ТПК»); П.І.П. відповідальної особи, яка отримала товар; П.І.П., номер та дата довіреності, у випадку отримання товару за довіреністю.

З наданих до перевірки експрес - накладних від 07.07.15р. № 59000118751130, від 15.07.15р. №59000120268304, від 20.07.15р. № 59998020766376, від 28.07.15р. № 59000122264090 (по договору від 01.08.14р. № 431-С) та від 21.07.15р. № 59998020797454, від 24.07.15р. №59998020866899 (по договору від 15.02.13р. № 368-С) не можливо встановити кількість, марку, ідентифікацію та ціну товару, оскільки наведені товарно-транспортні накладні ТОВ «Нова Пошта» заповнені з порушеннями, а саме: не містять інформацію щодо повного опису товару, який перевозився; опис товару в графі «повний опис відправлення» не відповідає фактичній номенклатурі товарів в накладних на товар; в графі «П.І.Б. контактної особи» відправника та одержувача - відсутня будь-яка інформація про відправника та одержувача; в графі «Представник ТОВ «Нова Пошта» - відсутня дата, підпис та печатка представника компанії відправника.

Крім того, відповідач зазначив, що у вказаних експрес-накладних в графі «загальна інформація про відправлення» вказана інформація про кількість місць, фактичну вагу та об'ємну вагу товару, яка не відповідає даним, що містять первинні документи на товар (податкові, видаткові, прибуткові накладні) ТОВ «Діпл-авто» та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс», а саме: інформацію про кількість штук, загальну вартість, найменування тощо, що у свою чергу унеможливило ідентифікацію транспортних документів на товар (запчастини), що були придбані ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» у ТОВ «Діпл-авто» та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс».

Також відповідач вказав на отримані від територіальних органів результати опрацювання зібраної податкової інформації від 11.11.15р. № 25941/7/08-30-22-02 «Щодо ТОВ «Діпл-Авто» за звітний період декларування ПДВ липень 2015 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Пейсмен»; від 10.11.15р. №25725/7/08-30-22-02 «Щодо ТОВ «Автобанфоркліфт-сервіс» за звітний період декларування ПДВ липень 2015 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Пейсмен», якими встановлено відсутність факту поставки товару по ланцюгу поставки.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.16р.:

№0000292202/763, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42 964 грн., в т.ч.: за основним платежем - 28 643 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14 321 грн.;

№0000302202/764, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 220 834,50 грн., в т.ч.: за основним платежем - 147 223 грн., штрафні (фінансові) санкції - 73 611,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, рішенням ДФС України від 23.08.16р. № 18225/6199-99-11-01-02-05 скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.04.16р. № 0000292202/763 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 14 321 грн. та в частині донарахувань по операціях за період 2015 року щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ «Діпл Авто», ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» та у зазначеній частині рішення про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 18.04.16р. № 0000302202/764 і у відповідній частині рішення про результати розгляду первинної скарги - залишила без змін, а скаргу - задовольнила частково.

Контролюючим органом, з врахуванням результатів розгляду скарги Товариства, інших податкових повідомлень - рішень не приймалось.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції Позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з акта перевірки, основним видом діяльності позивача за КВЕД у перевіряємому періоді було виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари; діяльність посередників у торгівлі товару широкого асортименту.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» було укладено договір поставки від 15.02.13р. № 368-С, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця запасні деталі і матеріали, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (а.с. 107-109 Том I).

Відповідно до п. 1.2. Договору, назва, асортимент, кількість, ціна, загальна сума кожної партії товару визначається сторонами в процесі співпраці вказується в рахунках-фактурах, податкових накладних і видаткових накладних, які складають невід'ємну частину договору

На виконання умов договору позивачем надано, як до перевірки, так і до суду першої інстанції прибуткові ордери від 21.07.15р. № 1239, № 1240, від 23.07.15р. № 1258 (а.с. 141, 143, 146 Том I); видаткові накладні від 21.07.15р. № 56, № 57, від 23.07.15р. № 59 (а.с 142, 144, 147 Том I), які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV (розкривають зміст та обсяг господарських операцій: містять назву отриманого товару; кількість; вартість; ПІП відповідальних осіб та їх підписи; печатки суб'єктів господарювання).

З первинних документів вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» поставлявся на користь позивача наступний товар: захват BSA 0480000EQ, BSA 00800000 HH, ніж зубчатий 90-0062-01, вкладиш контр ножів 12-0063.00.000, ніж відрізний 90-0056, ніж відрізний 924-4009, направляюча вставка 924-4010, направляюча вставка 924-4011, направляюча вставка 924-4012, направляюча вставка 924-4013, ніж відрізний нижній 90-0113, контр ніж 90-0114, ніж відрізний верхній 90-0118.

Також позивачем на підтвердження товарності господарських операцій надані експрес-накладні підприємства зв'язку/перевезеня ТОВ «Нова Пошта» (а.с. 145, 148).

Всього, позивачем за період з 01.07.15р. по 31.07.15р. було отримано від ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» товарно матеріальних цінностей на загальну суму 703 774,56 грн, в т. ч. ПДВ 117 295,76 грн.

В декларації з ПДВ за цей період позивачем було включено до складу податкового кредиту 117 295,76 грн. (а.с.165 Том I). Суму отриманих від ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» товарно матеріальних цінностей у розмірі 586 478,80 грн., без урахування ПДВ, не було включено позивачем до витрат у липні 2015 року, оскільки товарно матеріальні цінності знаходились на залишках на складі позивача станом на 01.08.15р., що підтверджується реєстрами, а саме «Звітами по партії номенклатури» за липень 2015 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що заборгованість позивача перед ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» станом на 31.07.2015 складала 762 274,56 грн., з урахуванням ПДВ.

Товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» в липні 2015 року на сумму 586 478,80 грн., без урахування ПДВ було включено до витрат в наступних періодах, а саме: в серпні 2015 року на суму 40 855,90 грн., у вересні 2015 року на суму 31 045,30 грн., у жовтні 2015 року на суму 20 780,30 грн., у листопаді 2015 року на суму 19 360,60 грн., у грудні 2015 року на суму 22 785,30 грн., товарно матеріальні цінності на суму 451 651,40 грн. знаходились на складі станом на 01.01.2016, їх вартість не була віднесена до витрат в 2015 році.

Також у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ «Діпл-Авто» на підставі договору поставки від 01.08.14р. № 431-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця запасні деталі і матеріали, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (а.с. 110-112 Том I).

На виконання умов договору позивачем надано, як до перевірки, так і до суду першої інстанції прибуткові ордери від 07.07.15р. № 1170, від 15.07.15р. № 1205, від 20.07.15р. № 1237, від 27.07.15р. № 1266, від 27.07.15р. № 1267 (а.с. 127, 130, 133, 136, 138 Том I); видаткові накладні від 07.07.15р. № 208, від 15.07.15р. № 219, від 20.07.15р. № 223, від 27.07.15р. № 241, від 27.07.15р. (а.с 128, 131, 134, 137, 139 Том I); реєстр податкових накладних: податкова накладна від 07.07.15р. № 2, від 15.07.15р. № 13, від 20.07.15р. № 18, від 27.07.15р. № 34, 35 (а.с. 151-152 Том I), які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV (розкривають зміст та обсяг господарських операцій: містять назву отриманого товару; кількість; вартість; ПІП відповідальних осіб та їх підписи; печатки суб'єктів господарювання).

З первинних документів вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Діпл-Авто» поставлявся на користь позивача наступний товар: подушка задньої балки 91Е431, шкворень 91Е4323200, шкворень правий 91Е43104, Підшипник упорний 91Е4300300, шайба регульована 91Е4305300, шайба регульована 91Е4305200, підшипник гольчатий 91Е4305100, сальник 91Е4311300, пресмальонка F33051, кришка шворня 91А4303, гідротрансформатор 001/2021678, колодка гальмівна центральна в сборі NF9184617200, колодка гальмівна центральна в сборі NF9184617300, колодка гальмівна центральна в сборі NF9184617400, циліндр гальмівний NF9184600801, циліндр гальмівний головний 46197, сальник АКПП 1367600, пильник штока г/ц руля, вісь, шайба, болт, масльонка, муфта, шайба, обойма підшипника, підшипник, ущільнення, сальник, втулка, гайка, шплінт, кришка.

Також позивачем на підтвердження товарності господарських операцій надані експрес-накладні підприємства зв'язку/перевезеня ТОВ «Нова Пошта» (а.с. 129, 132, 135, 140 Том I ).

Судом першої інстанції було встановлено, що за період з 01.07.15р. по 31.07.15р. від ТОВ «Діпл-Авто» позивачем було отримано запасних частин та матеріалів для виробничого обладнання сього на суму 179 561,75 грн., в т.ч. ПДВ 29 926,96 грн. ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» перерахувало на користь ТОВ «Діпл-Авто» грошові кошти в сумі 188 736,36 грн., в т. ч. ПДВ 31 456,06 грн. за поставку запасних частин.

За період з 01.07.15р. по 31.07.15р. в декларації з ПДВ позивача було включено до складу податкового кредиту 29 926,96 грн. (а.с.165 Том I).

Суми поставлених товарно матеріальних цінностей, що було отримано від ТОВ «Діпл-Авто» у липні 2015 року на суму 149 634,79 грн., без урахування ПДВ, не було включено позивачем до витрат у липні 2015 року, оскільки знаходились на залишках на складі позивача станом на 01.08.2015, що підтверджується реєстрами, а саме «Звітами по партії номенклатури» за липень 2015 року.

Заборгованість позивача перед ТОВ «Діпл-Авто» за договором № 431-С станом на 31.07.2015 складала 318 364,09 грн., з урахуванням ПДВ.

Товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ «Діпл-Авто» в липні 2015 року на сумму 149 634,79 грн., без врахування ПДВ, було включено до витрат в наступних періодах, а саме: в серпні 2015 року на суму 149 385,19 грн., товарно-матеріальні цінності на суму 249,60 грн. знаходились на складі станом на 01.01.2016 і не були включені до витрат в 2015 році, що знайшло відповідне відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як зазначалось вище, позивачем, серед іншого, на підтвердження реальності господарських операцій між ним та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс», ТОВ «Діпл-Авто» були надані експрес-накладні підприємства зв'язку/перевезеня ТОВ «Нова Пошта», які на думку податкового органу складені порушення вимог законодавства, а саме не з них не можливо ідентифікувати товар який перевозився. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Поміж тим, товарно-транспортні документи не є первинними документами, обов'язковість складання яких вимагається податковим законодавством.

Не заслуговують на увагу покликання апелянта на податкову інформацію отриману від територіальних органів за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» та ТОВ «Діпл-Авто», з огляду на те, що предметом дослідження господарських відносин слугували відносини вказаних суб'єктів господарювання з ТОВ «Пейсмен», а не з позивачем.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції з метою всебічного та повного з'ясування обставин у справі, ухвалами від 17.10.16р. та 07.12.16р. витребовувались у відповідача документи і матеріали, які використані в ході проведення перевірки і на які посилається податковий орган в Акті перевірки від 29.03.16р. № 291/10-16-22-01/31826484, втім таких документів суду не подано.

Таким чином, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів об'єктивної неможливості здійснення господарських операцій, або ж відсутності можливості залучення до виконання взятих на себе зобов'язань перед позивачем третіх осіб. Законодавство не виключає залучення до виконання робіт/надання послуг третіх осіб. Якщо таке залучення має наслідком недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни, то це не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Покликання апелянта на недобросовісність намірів ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» та ТОВ «Діпл-Авто» у здійсненні господарських відносин не заслуговують на увагу, з огляду на те, що недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (навіть якщо і мало місце) має правові наслідки саме для таких контрагентів, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування чи перевірки законності їх створення (заснування), а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Отже, добросовісний платник податку не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

У даному випадку, податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням Позивачем даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами.

Також, слід зазначити про те, що ухвалою від 07.12.16р. судом першої інстанції були вжиті заходи по виклику в судове засідання на 25.01.17р. в якості свідків для надання пояснень уповноважених представників ТОВ «Діпл-Авто» та ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс», втім конверти повернулись з відміткою поштового зв'язку «за закінченням строку зберігання» (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0113325660197, № 0113325660200).

Поміж тим, колегія суддів також вважає слушними висновки суду першої інстанції про те, що контролюючим органом при проведенні перевірки позивача перевищили свої повноваження, здійснивши перевірку за межами перевіряємого періоду.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

У Рішенні від 22.01.2009 справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин та правових норм колегія, суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.17р. у справі №810/2841/16 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.17р. у справі №810/2841/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 28.09.17

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.