Ухвала суду № 69169099, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2868/17 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

26 вересня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про залишення подання без руху у справі за поданням Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський пряник», -

В С Т А Н О В И В :

22 серпня 2017 року о 12 год. 30 хв. Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський пряник».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 22 серпня 2017 року о 16 год. 00 хв.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року подання залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року подання суб»єкта владних повноважень залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про залишення подання без руху, 28 серпня 2017 року ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу.

До суду апеляційної інстанції адміністративна справа надійшла 21 вересня 2017 року, що підтверджується відбитком штемпеля КААС №14393 на супровідному листі суду першої інстанції від 19 вересня 2017 року вих.№01-15/2868/17.

Головне управління ДФС у Київській області в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення подання без руху та прийняти нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції; посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Головного управління ДФС у Київській області, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи подання без руху, суд першої інстанції виходив з того, що подання оформлене неналежним чином, оскільки не відповідає вимогам ст.183-3 КАС України, зокрема, не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти платника податків; не зазначено причин пропуску строку звернення до суду та не надано оригіналів документів, які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом; 4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; 5) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; 6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.

За приписами частини 4 статті 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Частинами 5-7 статті 183-3 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Отже, статтею 183-3 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 КАС України.

Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Так, за приписами частини 3 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Тобто, вимога про зазначення у поданні засобів зв'язку та адреси електронної пошти платника податків не є імперативною та не може бути підставою для залишення подання без руху на підставі ч.3 ст.183-3 КАС України.

З приводу строку звернення з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Підставою, яка зумовлює звернення податкового органу до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є прийняття керівником податкового органу рішення про накладення арешту на майно.

Вимогами частини 11 статті 183-3 КАС України визначено, що на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

З доданих до подання матеріалів вбачається, що 21 серпня 2017 року о 15 год. 00 хв. в.о.заступником начальника ГУ ДФС у Київській області прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У зв'язку з цим, відповідно до приписів частин 3, 11 статті 183-3 КАС України подання про підтвердження обгрунтованності адміністративного арешту повинно бути подано до суду 22 серпня 2017 року до 15 год.00 хв.

Суб»єкт владних повноважень до суду з поданням звернувся 22 серпня 2017 року о 12 год. 30 хв., що підтверджується відбитком штемпеля вхідної документації КОАС за вх.№2974/17, тобто у строк встановлений ч.3 ст.183 КАС України.

Надання оригіналів документів, копії яких додані до подання, та їх дослідження судом можливе в процесі судового розгляду справи, а тому вказане також не є підставою для залишення подання без руху.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про помилковість рішення суду першої інстанції щодо залишення подання без руху.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про залишення подання без руху скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.183-3, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.