Ухвала суду № 69169057, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17212/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щура Олега Івановича (далі - Відповідач 1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни (далі - Відповідач 2), Ужгородської міської ради Закарпатської області (далі - Відповідач 3), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Месарі» (далі - Третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Елізіон Груп» (далі - Третя особа 3) про:

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №31194010 від 01.09.2016 року і запису про право власності №16179736 від 01.09.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234379221101, що розташована за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Елізіон Груп»;

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №31193832 від 01.09.2016 року і запис про право власності №1679573 від 01.09.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234370821101, що розташована за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Елізіон Груп»;

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 за індексним номером: №31194254 від 01.09.2016 року про закриття об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 234351121101 (будівлі загальною площею 14 193,5 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2) у зв'язку із його знищенням;

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 за індексним номером: №31194197 від 01.09.2016 року про погашення права власності ПАТ «Дельта Банк» на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 234351121101 (будівлі загальною площею 14 193,5 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2) у зв'язку із його знищенням;

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №31301395 від 08.09.2016 року і запису про право власності №16294710 від 08.09.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234379221101, що розташована за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Месарі»;

визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №31301435 від 08.09.2016 року і запису про право власності №16294742 від 08.09.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234370821101, що розташована за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грушевського, 2, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Месарі»;

зобов'язання Відповідача 3 поновити записи про право власності ПАТ «Дельта Банк» на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0350, 2110100000:21:001:0351 та об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 234351121101 (будівлі) за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.12.2013 року за реєстровим №3370.

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

04 листопада 2016 року Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щуру Олегу Івановичу, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради та будь-яким іншим суб'єктам, на які покладено функції із проведення державної реєстрації прав, зокрема, але не виключно: акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень щодо наступного нерухомого майна, а саме:

- будівлі: ковбасно-кулінарний цех - літери Д, 2Д, 7Д; будівля холодильника - літери ЗД, 4Д площею 7 512 кв.м; компресорна - літера 5Д; транспортно-перехідна галерея - літера Е площею 552 кв.м,; центральний склад - літера 2Е площею 469,7 кв.м; перехідна галерея - літера ЗЕ площею 98,6 кв.м.; цех технічних фабрикатів - літери Є, 2Є площею 144 кв.м.: жироловка - літера ЗЄ площею 19.4 кв.м.; котельня - літери Ж, 2Ж; димова труба - літера ЗЖ площею 1 107.6 кв.м.; трансформаторна - літера 4Ж площею 59,4 кв.м.; будівля холодильника - літера 3; м'ясожнровий цех - літери І, X площею 1 930,2 кв.м.; загін для худоби №3 - літера Л площею 318.8 кв.м.; загін для худоби №1 - літера 2Л площею 396,6 кв.м.; колишня валова - літера 4Л; шкірозасолочннй цех - літери Т, 2Т, ЗТ площею 821,7 кв.м.; склад дезпрепаратів - літера Ф площею 16,9 кв.м.; прохідна транспорту - літера 2Ф площею 22,3 кв.м.; сторожова будка - літера ЗФ площею 5,6 кв.м.; санітарна бійня - літера Щ площею 61,2 кв.м.; гараж - літера 2Х; столярна майстерня - літера Ю площею 89,7 кв.м; навіс для автотранспорту - літера 2Ю площею 468,9 кв.м.; каналізаційно-насосна станція - літера Я, площею 98,9 кв.м.; загальною площею 14193,5 кв. м, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Грушевського, 2: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 234351121101;

- земельної ділянки, загальною площею 1,7487 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Грушевського, 2; кадастровий номер: 2110100000:21:001:0350; цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 234379221101;

- земельної ділянки, загальною площею 1,7277 га. що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Грушевського. 2: кадастровий номер: 2110100000:21:001:0351; цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 234370821101.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2017 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу з проханням скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову Позивачем зазначено, що наразі існує небезпека заподіянню шкоди правам та законним інтересам до прийняття рішення по суті, у зв'язку з чим необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії суб'єктам державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень щодо зазначених вище земельних ділянок та будівель, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Грушевського, 2.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не вбачає очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Також, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки Позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для забезпечення адміністративного позову, Позивач зазначає про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже Треті особи (ТОВ «Месарі», ТОВ «Елізіон Груп») безперешкодно, в будь-який час може вчинити дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належало банку.

За приписами частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім того, апелянтом надано суду Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо майна щодо об'єкту нерухомого майна, дата формування 01.08.2017 року, з яких вбачається, що об'єкти нерухомого майна: кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:21:001:0350 та кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:21:001:0351 закрито.

Колегія суддів не вбачає ознак очевидності протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як підстави для забезпечення адміністративного позову та зазначає, що заборона державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням та державною реєстрацією прав щодо нерухомого майна банку на стадії розгляду клопотання про забезпечення позову без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору по суті, що, у свою чергу, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Згідно з ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно ч.2 ст.211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки ухвала з питань забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то така ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.