Ухвала суду № 69168933, 27.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року справа №812/773/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/773/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.05.2017 року № 282 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРС» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.05.2017 року № 282 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», а також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 3-6).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено на підставі того, що обєктивний розгляд заперечень, які позивач надав контролюючому органу на акт перевірки від 30.12.2016 року, не можливий без проведення вказаного виду питань, які визначені у вказаних запереченнях. що відноситься до компетенції відповідача (а.с.125-128).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на неповне зясування обставин справи, порушення норм матеріального права, незаконність та необгрунтованість. В обгрунтування скарги зазначив, що у своїх запереченнях на акт перевірки від 30.12.2016 року, позивач не посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та не зазначав, що обєктивний розгляд заперечень не можливий без проведення перевірки та не просив провести будь яку перевірку. Вважає, що у відповідача були відсутні повноваження видавати оскаржуваний наказ, оскільки відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається у разі розгляду заперечення до акта перевірки контролюючим органом, чкий проводив перевірку. Тобто, оскаржуваний наказ повинен був бути виданим ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, оскільки саме цей контролюючий орган складав акт перевірки від 30.12.2016 року. Просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с 135-140).

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Оболонський районний суд м. Києва, прийняв ухвалу від 09.03.2016 року у справі № 756/2945/16-к, якою слідчому другого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві надано дозвіл на проведення документальної перевірки суб'єктів господарювання, в тому числі й ТОВ «Охоронна служба «Барс», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року (а.с. 79-86).

На виконання ухвали суду та відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України наказом ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 25.05.2016 року № 54-п призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Охоронна служба «Барс» із вказаних питань з 26.05.2016 року тривалістю п'ять робочих днів (а.с. 87).

26.05.2016 року працівниками ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ «Охоронна служба «Барс» та встановлено відсутність посадових осіб за місцезнаходженням підприємства, про що складено акт від 26.05.2016 № 70/12-14-14-01/36073911 (а.с. 88).

26.05.2016 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області складено запит № 111/12-14-14-01/04 на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с. 89).

16.09.2016 року на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку від позивача надійшов лист про неможливість надання первинної бухгалтерської документації по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.01.2013 року по квітень 2015 року у зв'язку зі знаходженням вказаних документів в зоні АТО та проханням надати відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України терміну 90 днів для відновлення втрачених документів (а.с. 90).

Наказом ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 19.09.2016 року № 122-п перенесено терміни проведення позапланової виїзної перевірки позивача до дати отримання документів, але не пізніше 90 календарних днів (а.с. 91).

15.12.2016 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області видано наказ № 151-п про поновлення перевірки, згідно з яким призначено проведення перевірки з 16.12.2016 року тривалістю чотири робочих дні (а.с. 92).

За результатами перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області складено акт від 30.12.2016 року № 2006/12-14-14-01/36073911, яким встановлено порушення ТОВ «Охоронна служба «Барс» п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 98 ПК України - завищення податкового кредиту внаслідок неправомірного визначення у податковій звітності за нереальним придбанням з контрагентами-постачальниками за період з 01.02.2014 року по 30.04.2015 року на загальну суму 99808,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині заниження нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 99808,00 грн (а.с. 93-108).

27.01.2017 року до ДПІ у м. Сєвєродонецьку надійшли заперечення ТОВ «Охоронна служба «Барс» від 23.01.2017 року вих. № 23/17 на акт позапланової виїзної документальної перевірки від 30.12.2016 року № 2006/12-14-14-01/36073911, в яких позивач просив прийняти дані заперечення та встановити відсутність порушень законодавства з його боку (а.с. 109-116).

04.05.2017 року відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України ГУ ДФС у Луганській області винесено наказ № 282 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Охоронна служба «Барс» з 22.05.2017 року тривалістю 5 робочих днів з обставин, визначених у запереченнях до акта перевірки від 30.12.2016 № 2006/12-14-14-01/36073911, що не були досліджені під час перевірки. Проведення перевірки доручено головному державному ревізору-інспектору відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у м. Сєвєродонецьку управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4 (а.с. 177).

18.05.2017 року, уповноваженій особі позивача вручено повідомлення від 04.05.2017 року № 56 про проведення перевірки на підставі наказу від 04.05.2017 року № 282 (а.с. 118).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Правовідносини з приводу проведення контролюючими органами документальних невиїзних перевірок врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2).

Вичерпний перелік підстав проведення документальних перевірок визначено статтею 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав :

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм Податкового кодексу України колегія суддів вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Стосовно доводів апелянта про відсутність у відповідача повноважень щодо винесення оскаржуваного наказу від 04.05.2017 року № 282, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Пунктом 41.3 ст.41 ПК України передбачено, що розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII Податковий кодекс України доповнено статтею 19-3, відповідно до якої:

державні податкові інспекції:

19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Таким чином, у зв'язку з прийняттям Закону України від 21.12.2016 року № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач мав передбачені законом повноваження на винесення оскаржуваного наказу від 04.05.2017 року № 282 та діяв у визначений спосіб .

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Охоронна служба «Барс» подало до контролюючого органу заперечення від 23.01.2017 року вих. № 23/17 на акт позапланової виїзної документальної перевірки від 30.12.2016 року № 2006/12-14-14-01/36073911.

Підставою для проведення перевірки в оскарженому наказі вказано п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, метою перевірки зазначено обставини, викладені в запереченнях до акта перевірки від 30.12.2016 № 2006/12-14-14-01/36073911, що не були досліджені під час перевірки.

Колегія суддів не приймає довід апелянта стосовно того, що в запереченнях на акт перевірки, позивач не посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та не зазначав, що об'єктивний розгляд заперечень не можливий без проведення перевірки, виходячи з наступного.

З пояснень позивача, які він виклав у своїх запереченнях на акт перевірки від 30.12.2016 року, зокрема вбачається, що товариство посилається на невідповідність висновків зроблених посадовими особами податкового органу фактичним обставинам, обставини господарських операцій не досліджувались особою, яка проводила перевірку, тощо (а.с.35-37).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевірка цих питань відноситься до компетенції відповідача, тобто саме контролюючий орган має займатися зясуванням обставин викладених у запереченнях, саме для цього податковим органом й було призначено перевірку оскарженим наказом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженого наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому підстави для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 04.05.2017 року № 282 відсутні.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/773/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.05.2017 року № 282 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3