Постанова № 69168840, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 362/774/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О.,Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Васильківського РВ ГУ ДМС у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у зобов'язанні сплатити кошти за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, якій містить безконтактний електронний носій, та вартість бланку такого паспорту громадянина України для виїзду за кордон;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 87,15 грн. та 304,32 грн. як зайво сплачених та внаслідок неправомірних дій зі сторони відповідача шляхом безготівкового перерахунку цих коштів на картковий рахунок: в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (номер карткового рахунку): НОМЕР_2; код банка отримувача (МФО): 305299; рахунок отримувача: НОМЕР_3; ІПН: НОМЕР_4);

- визнати дії відповідача неправомірними та такими, що вчиняються їм систематично;

- судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Васильківського РВ ГУ МВС у Київській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій (нетермінове виготовлення), подавши при цьому заяву-анкету, паспорт громадянина України, оригінал квитанції про сплату державного мита у сумі 170,00 грн. Крім того, як зазначено у позовній заяві, позивачем також було сплачено два платежі: 87,15 грн. - вартість послуг та 304,32 - вартість бланка. До даних документів позивачем також власноруч підписана заява про надання платної послуги по оформленню паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, розмір плати якої становить 391,47 грн.

22.10.2016 року позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій, що підтверджується копією паспорта від 06.10.2016 року серії FF 042689.

25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 подав до Васильківського РВ ГУ МВС у Київській області заяву з приводу повернення коштів за послуги з оформлення паспорту та вартість бланку сумою 391,47 грн.

25 листопада 2016 року Васильківським РВ ГУ МВС у Київській області надано лист-відповідь, в якому здійснено посилання на п.22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, замовник вище зазначеної адміністративної послуги повинен, здійснити оплату наступних платежів: 170,00 грн. - держмито згідно Декрету КМУ від 21.01.1993 №7-93; 87,15 грн. - за оформлення та видачу паспорта згідно постанови КМУ від 04.06.2007 №795; 304,32 грн. - за бланк паспорту згідно постанови КМУ від 26.10.2011 №1098. У зв'язку з цим, у Васильківського РВ ГУ МВС у Київській області відсутні правові підстави для повернення коштів, що були сплачені за надання адміністративної послуги та зазначена адміністративна послуга була надано в повному обсязі.

Вважаючи що вимога щодо сплати ним послуг з оформлення та видачі паспорта у розмірі 87,15 грн. та за бланк паспорта в сумі 304,32 грн. є протиправною, оскільки законодавець передбачив лише сплату державного мита, а зайво сплачені кошти у розмірі 391,47 грн. мають бути повернуті, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що міграційна служба діяла в порядку, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчиняти дії щодо повернення коштів позивачу у розмірі 87,15 грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 304, 32 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки такі платежі встановлені нормативно-правовими актами.

Колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-XII (надалі - Закон №3857-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон віднесено до документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. У виняткових випадках (за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України) паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

За приписами ст. 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014 року, кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.

Пунктом 17 названого Порядку передбачено, що документи, які підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети, яка подається для оформлення паспорта для виїзду за кордон.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Підпунктом «б» п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року установлено, що за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або його обміну розмір ставки державного мита становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом Указів Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 року № 519» від 21.11.1995 року № 1082/95 та «Про грошову реформу в Україні» від 25.09.1996 року № 762/96 мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком становить 17 грн. на місяць.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сплата, установленого декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді України, висновки щодо яких викладено в постановах від 03.12.2013 року № 21-416а13 та від 17.12.2013 року № 21-441а13.

Згідно з частиною четвертою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача щодо вимоги сплатити позивачем платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які не передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (надалі - Порядок №787).

Вищезазначений Порядок визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до п. 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у п

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2015 року (К/800/52665/14) у справі №813/1280/14.

Таким чином, колегія суддів важає, що дії відповідача щодо вимог про здійснення позивачем платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87, 15 грн., платежу за бланк закордонного паспорта з електронним носієм у розмірі 304, 32 грн., оскільки не узгоджуються із нормами чинного законодавства.

Позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними та такими, що вчиняються систематично не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав доказів систематичності дій відповідача стосовно нього пов'язаних з вимогою сплатити кошти за отримання паспорта громадянина України та за послуги з оформлення та видачі паспорта.

Позивач взагалі не надав обгрунтувань у позовній заяві таким вимогам, не зазначив в чому полягає систематичність вчинення таких дій саме щодо нього.

Відповідно до ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За змістом частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то колегія суддів вважає за необхідне їх стягнути частково, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби України в Київській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2688 та 27 грн 50 коп витрат, пов'язаниих з розглядом справи. В іншій частині слід відмовити, оскільки позивач не надав доказів таких витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом справи, у т.ч. і транспортних витрат.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби України в Київській області на користь ОСОБА_2 судових витрат за сплату судового у розмірі 2688 грн., з яких судовий збір за подання адміністративного позову - 1280 грн. відповідно до дублікату квитанції № 0.0.706654143.1 від 15.02.2017 року та судовий збір за подання апеляційної скарги - 1408 грн. відповідно до дублікату квитанції № 0.0.824860729.1 від 11.08.2017 року, а також 27,50 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме направлення через пошту апеляційної скарги до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправними дії Управління державної міграційної служби України в Київській області щодо вимоги сплатити ОСОБА_2 кошти у розмірі 87,15 грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 304, 32 грн. за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій.

Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Київській області повернути ОСОБА_2 сплачені кошти у розмірі 87,15 грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 304,32 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби України в Київській області (вул. Петропавлівська, 11, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ: 37826158 ) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 08631, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2688 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень) та 27 грн 50 коп (двадцять сім гривень 50 копійок) витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.