Ухвала суду № 69168829, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2063/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - Позивач, ТОВ «Вітаполіс») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, Києво-Святошинська ОДПІ) про:

- визнання незаконним та скасування рішення від 15.11.2016 року №8188/10/10-13-11-02;

- зобов'язання Києво-Святошинську ОДПІ прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - календарний місць жовтень 2016 року з додатками та доповненням до неї ТОВ «Вітаполіс» з веденням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 14.11.2016 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року позовну заяву залишено без руху.

У липні 2017 року ТОВ «Вітаполіс» до суду першої інстанції подано заяву про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року про залишення позовної заяви без руху, надавши відповіді на такі питання:

- чому (на якій підставі якого закону) ОСОБА_2 допустила розширене тлумачення норми ч. 3 ст. 106 КАС України і вважає, що ця норма стосовно Позивача містить вимогу додавання до позовної заяви не документа про сплату судового збору, а документа про сплату судового збору у достатньому для цієї судді розмірі?

- чому (на якій підставі якого закону) ОСОБА_2 жіночої статі вдалась до підписання складеної особою чоловічої статі ухвали від 19 червня 2017 року у справі №810/2063/17?

- чому (на підставі якого закону) суддя зазначила у вступній, описовій та резолютивній частині ухвали від 19 червня 2017 року у справі №810/2063/17 неправильне найменування відповідача?

- чому (на підставі якого закону) суддя у резолютивній частині ухвали від 19 червня 2017 року про залишення позовної заяви без руху замість висновків зазначила команди (приписи), і хто саме має ці команди виконувати?

- чому (на підставі якого закону) суддя після одержання позовної заяви Позивача не керувалась, як суддя, принципом верховенства права, адже до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору, і в цій частині позовна заява відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України?

- чому (на підставі якого закону) суддя перевірила не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, адже Закон України «Про судовий збір» вимагає від суду перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування?

- чому (на підставі якого закону) суддя поставила допуск Позивача до суду у залежність від повноти (на думку цієї судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд (не суддя) вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою?

- чому (на підставі якого закону) ОСОБА_2 обрана суддею безстроково до дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», продовжує здійснювати свої повноваження як суддя?

- чому (на підставі якого закону), незважаючи на те, що перший та третій абзац частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, дію розташованого між ними другого абзацу частини третьої цієї статті суддя Київського окружного адміністративного суду поширила на справу №810/2063/17 за позовом лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами?

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 року у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що викладене в ухвалі від 19.06.2017 року рішення є чітким, зрозумілим та належно обґрунтованим у мотивувальній частині.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду заяви про роз'яснення судового рішення до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наголошуючи, що судом без належного обґрунтування не було надано відповідь на жодне викладене з викладених у заяві питань. Наголошує на постановленні оскаржуваної ухвали без належного повідомлення Апелянта про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення рішення. Вказує на розгляд справи неповноважним судом, оскільки, на думку останнього, суддя не був обраний на посаду в установленому Конституцією України порядку.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, Київський окружний адміністративний суд виходив з того, що ухвала від 19.06.2017 року про залишення позовної заяви без руху не є чітким, зрозумілим, належним чином обґрунтованим у мотивувальній частині рішенням, яке не потребує додаткового роз'яснення.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення яке підлягає виконанню.

Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися зі вимогами статті 170 КАС України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 170 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У розумінні цієї норми необхідність роз'яснення судового рішення виникає тоді, коли воно є нечітким за змістом, неясним і незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть його виконувати. Зі сказаного випливає також, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Але не підлягає роз'ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи ту процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Наведена правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 10.02.2017 року у справі №810/4033/15.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що в якості підстав для роз'яснення рішення Позивач визначає свою незгоду з мотивами та висновками ухвали суду першої інстанції від 19.06.2017 року про залишення позовної заяви без руху, що, на переконання суду, є підставою для оскарження судового рішення у встановленому процесуальним законом порядку та не охоплюється правовим регулюванням положень ст. 170 КАС України.

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції вказано, що, оскільки в адміністративному позові заявлено дві немайнові вимоги, то судовий збір належить сплатити у розмірі 1 600,00 грн. за кожну з них. Водночас, як зазначив суд в ухвалі від 19.06.2017 року, судовий збір було сплачено Позивачем лише у розмірі 1 600,00 за одну позовну вимогу, у зв'язку з чим ТОВ «Вітаполіс» необхідно подати до суду оригінал документу про доплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру з урахуванням вже сплаченої суми. Тобто, в указаній ухвалі зазначено підстави залишення позовної заяви без руху та вказано на спосіб усунення недоліків.

Таким чином, оскільки ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року про залишення без руху позовної заяви ТОВ «Вітаполіс» не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, є чіткою, зрозумілою та належним чином вмотивованою з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення відсутні, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Посилання Апелянта на те, що розгляд заяви про роз'яснення рішення здійснювався судом першої інстанції без належного повідомлення ТОВ «Вітаполіс» про дату, час та місце судового засідання судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Згідно ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Приписи ст. 38 КАС України визначають, що суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві ТОВ «Вітаполіс» вказано номер телефону « НОМЕР_1», а заперечень проти його використання для отримання інформації, зокрема, про дату, час та місце судового розгляду справи, Позивачем не висловлено.

Матеріали справи свідчать, що на номер « НОМЕР_1» секретарем судового засідання Київського окружного адміністративного суду 17.07.2017 року забезпечено направлення телефонограми із зазначенням усієї інформації, передбаченої положеннями статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 170). Викладені у телефонограмі відомості були отримані особою за номером телефону « НОМЕР_1», однак остання, прийнявши телефонограму, відмовилася надати дані про свої прізвище та ім'я, про що секретарем судового засідання складено акт від 17.07.2017 року (а.с. 171).

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що передання тексту повістки шляхом направлення телефонограми на номер телефону, вказаний у позовній заяві « НОМЕР_1», свідчить про належне повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачені процесуальним законом порядок, строки та спосіб, у зв'язку з чим ТОВ «Вітаполіс» вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Твердження Апелянта про ухвалення судового рішення неповноважним судом з підстав, що суддя був обраний безстроково до набрання чинності 30.09.2016 року Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судова колегія вважає безпідставним з огляду на те, що згідно пп. 3 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 170, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.