Ухвала суду № 69168711, 14.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2017 р. справа 804/2520/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддяСуховаров А.В.

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хумана Схід» та Державної податкової інспекції в Чечелівському районі м.Дніпра на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хумана Схід» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хумана Схід» 04.05.2016 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0002912201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 18464гр40коп;

- №0002922201 від 19.11.2015 про накладання штрафу в сумі 340гр за неподання звіту про виплачені доходи нерезиденту;

- №0002932201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 112 355гр91коп;

- №0002942201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на додану вартість в сумі 120 797гр44коп;

- №0000242200 від 25.02.2016 про накладання штрафу в сумі 170гр за неподання звіту про виплачені доходи нерезиденту (т1ас4).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 позов задоволений частково. Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення:

- №0002932201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 112 355гр91коп;

- №0002942201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на додану вартість в сумі 120 797гр44коп (т7ас140).

В апеляційній скарзі ТОВ «Хумана Схід» просить постанову суду скасувати та повністю задовольнити позовні вимоги. Вказують на правомірність виплати дивідендів засновнику ОСОБА_1 ОСОБА_2, як резиденту Литви, без утримання податку 15 процентів. Між Урядом України і Урядом Литовської Республіки 23.09.1996 підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно. З виплаченого доходу утриманий податок 5 відсотків на підставі пункту 167.2 статті 167 Податкового Кодексу України (т7ас161).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та повністю відмовити в задоволенні позову. Посилаються на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Анод», ТОВ «Сіріус ТМ», ТОВ «Автобуд-2008», ТОВ «Системс сервіс», ТОВ «Ельпіс». Ці факти випливають з актів податкових перевірок перелічених контрагентів (т7ас180).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №1144/04-66-22-02/35934899 від 17.11.2015 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хумана Схід» за 2012-2014 роки, проведеної ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, контрагенти позивача не мають людських ресурсів та транспортних засобів для виконання договірних зобовязань, в актах прийому-передачі заповнені не всі відомості. Тобто задекларовані видатки і податковий кредит є непідтвердженими.

За перевіряємий період засновнику ТОВ «Хумана Схід» громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 виплачені дивіденди в розмірі 17805,75$ еквівалент 142 316гр33коп, з яких не сплачений податок в розмірі 15 процентів. Також не подані звіти про виплачені доходи (т1ас48).

ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська 19.11.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002912201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб основний платіж 13508гр97коп, штрафні санкції 4955гр43коп, а всього 18464гр40коп;

- №0002922201 від 19.11.2015 про накладання штрафу в сумі 340гр за неподання звіту про виплачені доходи нерезиденту;

- №0002932201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств основний платіж 89868гр73гр, штрафні санкції 22467гр18коп, а всього 112 355гр91коп;

- №0002942201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на додану вартість основний платіж 96637гр95коп, штрафні санкції 24159гр49коп, а всього 120 797гр44коп;

- №0000242200 від 25.02.2016 про накладання штрафу в сумі 170гр за неподання звіту про виплачені доходи нерезиденту (т1ас85-89).

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, в тому числі при їх ввезенні на митну територію України (в тому числі в зв'язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно реєстраційних документів, ТОВ «Хумана Схід» здійснює виробничо-торгівельну діяльність (т1ас24-47).

Між ТОВ «Хумана Схід» та ТОВ «Анод» укладений договір 01/04-11 від 01.04.2011 суборенди нежитлового приміщення в м.Дніпропетровську, по вулиці Героїв громадянської війни. Згідно актів надання послуг, рахунків-фактур, податкових накладних протягом квітня-травня 2013 року позивачем за орендовані приміщення сплачено, з урахуванням податку на додану вартість, 119118гр84коп (т2ас183-250,т3ас1-106,т4ас152-206,т5ас9-63).

Між ТОВ «Хумана Схід» та ТОВ «Сіріус ТМ» укладений договір №20091 від 20.09.2013 з організації перевезень вантажів. Згідно актів виконаних робіт, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, - за дорученням позивача здійснено перевезення вантажів, за що сплачено, з урахуванням податку на додану вартість, 138 587гр50коп (т2ас49-178).

Між ТОВ «Хумана Схід» та ТОВ «Автобуд-2008» укладений договір №28111 від 28.11.2013 з організації перевезень вантажів. Згідно актів виконаних робіт, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, - за дорученням позивача здійснено перевезення вантажів, за що сплачено, з урахуванням податку на додану вартість, 31600гр (т1ас97-250,т2ас1-45,т4ас207-246).

Згідно акту виконаних робіт, рахунку, податкової накладної, ТОВ «Системс сервіс» за дорученням ТОВ «Хумана Схід» 23.01.2014 виконало вантажно-розвантажувальні роботи, за що сплачено, з урахуванням податку на додану вартість, 1280гр (т3ас233-235,т4ас144-151).

Між ТОВ «Хумана Схід» та ТОВ «Ельпіс» укладений договір №10041 від 10.04.2014 з організації перевезень вантажів. Згідно актів виконаних робіт, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, - за дорученням позивача здійснено перевезення вантажів, за що сплачено, з урахуванням податку на додану вартість, 95583гр40коп (т3ас109-221).

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що за надані послуги в межах господарської діяльності позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість в ціні послуг.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається в двох примірниках в день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. В разі складання податкової накладної в паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні виконаних робіт. В судовому засіданні представник податкової інспекції не заперечувала що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету.

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність надання послуг позивачу підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими накладними, товарно-транспортними накладними актами виконаних робіт, обліковими бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. На переконання колегії суддів, окремі дефекти первинних бухгалтерських документів, на які звертає увагу податкова інспекція, в сукупності з іншими документами, не спростовують дійсність проведених господарських операцій та зміну в майнових активах їх учасників. Висновки в акті перевірки про неможливість виконати договірні зобовязання є лише припущеннями відповідача. Зміна в майнових активах платників податків підтверджується відомостями про рух коштів по рахунках бухгалтерського обліку; балансами; фінансовими звітами, про рух грошових коштів, про власний капітал. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Хумана Схід» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, повязаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обовязки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обовязків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обовязків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обовязків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Субєктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Хумана Схід» при отриманні послуг. Позивач не має відношення до діяльності інших субєктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного, іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного, іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового і бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, в тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, податковий орган встановлює наявність або відсутність порушень, допущених платником податків, виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків. Акти перевірок інших осіб (т4ас21-41) ніяким чином не стосуються позивача та не можуть бути доказами порушення ним податкового законодавства. Зобов'язання третіх осіб по ланцюгу взаємовідносин з контрагентами позивача не спричиняють цивільно-правових та податкових наслідків для останнього.

Відповідно до абзацу 5 пункту 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як привід для висновків щодо взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не вручено платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги податкової інспекції.

Відповідно до підпункту «а» пункту 14.1.54 статті 14 Податкового Кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, в тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, в тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до підпункту «б» пункту 160.1 статті 160 Податкового Кодексу України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються дивіденди, які сплачуються резидентом.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового Кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (в тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених в пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених в пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 Податкового Кодексу України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 Податкового Кодексу України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента відповідно до пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 103.4 статті 103 Податкового Кодексу України, приводом для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 103.5 статті 103 Податкового Кодексу України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 103.6 статті 103 Податкового Кодексу України, в разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. В разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Відповідно до пункту 103.10 статті 103 Податкового Кодексу України, в разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки від 23.09.1996 про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, резидент договірної держави означає особу, яка за законодавством цієї держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій державі або стосовно майна, що в ній міститься.

Згідно наданої позивачем довідки №(2015-42400PD)-239 від 29.05.2015, співзасновник ТОВ «Хумана Схід» громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 задекларував своє місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 29.05.2015 (т3ас226-232).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що довідка №(15/5-7)19U-27 від 08.02.2013 про право ОСОБА_1 ОСОБА_2 постійно проживати на території Литовської Республіки (т7ас169-171) не є доказом фактичного проживання в цій країні.

Окружний суд зробив правильний висновок про відсутність доказів що ОСОБА_1 ОСОБА_2 був резидентом Литви при виплаті йому дивідендів в 2012-2013 роках тому що за цей період відсутні документи про його проживання, постійне перебування, реєстрацію.

Також не надані докази що ОСОБА_1 ОСОБА_2 сплатив податок в Литві з отриманих дивідендів.

Посилання ТОВ «Хумана Схід» на те, що з виплаченого доходу утриманий податок 5 відсотків на підставі пункту 167.2 статті 167 Податкового Кодексу України не стосуються обовязку утримання податку в розмірі 15 процентів з доходу нерезидента з джерелом його походження з України у відповідності до пункту 160.2 статті 160 Податкового Кодексу України.

З огляду на викладене, окружний суд дійшов обгрунтованого висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002912201 від 19.11.2015 про зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб основний платіж 13508гр97коп, штрафні санкції 4955гр43коп, а всього 18464гр40коп.

Відповідно до пункту 103.9 статті 103 Податкового Кодексу України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана в разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів в строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки позивач не подавав звіти про доходи, утримані та перераховані до бюджету податки при виплаті дивідендів ОСОБА_1 ОСОБА_2, відсутні приводи для скасування податкових повідомлень-рішень №0002922201 від 19.11.2015 про накладання штрафу в сумі 340гр та №0000242200 від 25.02.2016 про накладання штрафу в сумі 170гр у відповідності до статті 120 Податкового Кодексу України.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хумана Схід» та Державної податкової інспекції в Чечелівському районі м.Дніпра залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 14.09.2017.

В повному обсязі ухвала складена 25.09.2017.

Головуючий:А.В. Суховаров

Суддя:О.В. Головко

Суддя:Т.І. Ясенова