Постанова № 69168348, 28.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2017 р. № 820/3863/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського комбінату комунальних підприємств , в якому просить суд, стягнути до бюджету кошти у розмірі 148227,54 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Ізюмського комбінату комунальних підприємств, код 03358647, податкова адреса вул. Червоногірська, б. 62, м. Ізюм, Харківська область, 64300, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Відносно Ізюмського комбінату комунальних послуг податковим органом були винесені податкові повідомлення–рішення, які станом на теперішній час є діючими, однак платник податків приписів цих рішень в частині проведення платежів не виконав. Також відповідачем були складені та подані до фіскального органу податкові декларації з податку на додану вартість та земельного податку, проте самостійно визначених податкових зобов'язань підприємство у повному обсязі не виконало. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на вказані вище обставини. позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 67 Конституції України на кожного покладений обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмський комбінат комунальних послуг пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, що підтверджується ідентифікаційними даними.

З наявних у справі документів вбачається, що до складу спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень-рішень №0000501502 від 27.03.2015 р., №0003151502 від 08.10.2015 р., №0002011202 від 02.06.2016 р., №0004171202 від 20.12.2016 р., а також заборгованість по сплаті самостійно задекларованих позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій №9048420730 від 20.08.2014 р., №9054358293 від 22.09.2014 р., №9060685319 від 20.10.2014 р., №9067181742 від 18.11.2014 р., №9074196006 від 22.012.2014 р., №1500000763 від 19.01.2015 р., №9020319199 від 21.02.2015 р., №9044273241 від 20.03.2015 р., №9073120947 від 20.04.2015 р., №9100337811 від 19.05.2015 р., №9129291412 від 21.06.2015 Р., №9152810777 від 20.07.2015 р. та з земельного податку згідно податкових розрахунків №9009680540 від 24.02.2014 р., №9028695170 від 20.05.2014 р., №9030200676 від 04.03.2014 р., №9166046337 від 06.08.2015 р., №9009678097 від 24.02.2015 р., №9021703827 від 23.02.2015 р., №9021150990 від 19.02.2016 р., №9023451525 від 18.02.2017 р.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено при судовому розгляді справи грошові зобов’язання, визначені самостійно у податкових деклараціях та розрахунках та контролюючим органом у згаданих податкових повідомленнях-рішеннях у встановлений законом строк відповідачем сплачені не були, вищевказане податкове повідомлення–рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалось. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

З положень п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України випливає, що податковий орган має обов’язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов’язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. У разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов’язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану «новостворену суму податкового боргу» і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що суб’єктом владних повноважень 10.12.2001 р. були сформовані перша податкова вимога за №1/97 і 26.04.2002 р. – друга податкова вимога за №2/17. Вказані вимоги були винесені під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Системно проаналізувавши положення ст. 6 згаданого Закону і ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що нормами податкового законодавства не було передбачено обов'язку податкового органу надсилати на адресу платника податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу за умови постійного існування заборгованості такого платника податків перед бюджетом, на яку раніше виставлялась вимога. Такого обов'язку не запроваджено і Податковим кодексом України. При цьому, суд бере до уваги, що з огляду на відсутність у Податковому кодексі України норми, приписи якої б зобов'язували податковий орган направити платнику податків податкову вимогу на податковий борг, котрий виник за правилами Податкового кодексу України, в разі продовження існування податкового боргу, котрий виник за правилами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і на який вже виставлялись податкові вимоги, посилання ДПІ на факт направлення першої та другої податкових вимог є достатньою обставиною для звернення до суду із даним позовом

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Крім того, сума боргу підтверджується розрахунком суми податкового боргу та картками обліку особового рахунку відповідача з податку на додану вартість.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4. цієї ж статті Кодексу визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом (п. 95.5. ст. 95 ПКУ).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 183-3,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комбінату комунальних послуг про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Ізюмського комбінату комунальних послуг (ідентифікаційний код - 03358647, податкова адреса вул. Червоногірська, б. 62, м. Ізюм, Харківська область, 64300) на користь державного бюджету кошти у розмірі 148227,54 (сто сорок вісім тисяч двісті двадцять сім) грн. 54 коп. в рахунок погашення податкового боргу з з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.