Постанова № 69167791, 28.09.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1214/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду А.Г.Секірська, розглянувши в порядку письмового провадження справи за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання «Азот» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в сумі 25 733,45 грн, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке обєднання Азот (далі відповідач, ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «Азот») про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в сумі 25733,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «Азот» перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні офісу великих платників податків ДФС 02.03.2001 №351. Підприємство зареєстровано Сєвєродонецькою міською радою 24.12.2001 №13831070014000337. Станом на 01.08.2017 ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «Азот» має узгоджений податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 25733,45 грн. Зазначена заборгованість виникла у звязку із поданням відповідачем до Бердянської ОДПІ податкової декларації за 2017 рік з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб від 12.02.2017 №9022501652, а саме: за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 4446,72 грн, у звязку з частковою сплатою заборгованості складає 3499,85 грн (термін сплати 02.03.2017); за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.03.2017); за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.04.2017); за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.05.2017); за період з 01.06.2017 по 31.06.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.06.2017); за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.07.2017). Таким чином загальна заборгованість відповідача перед державним бюджетом в звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб станом на 01.08.2017 становить 25733,45 грн (в тому числі основний платіж в розмірі 24733,45 грн) та залишається несплаченим.

Бердянською ОДПІ на виконання вимог Податкового кодексу України складена податкова вимога від 06.04.2017 №674-17, яка направлена засобами поштового звязку на адресу відповідача 24.04.2017.

На підставі викладеного, з посиланням на статтю 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти з рахунків у банках, що його обслуговують, у сумі 25733,45 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву від 28.09.2017 вх. № 23416/2017 про розгляд справи без участі повноважного представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 32), заперечень проти позову не надав.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, зазначеним Законом внесені зміни до статті 19-1, доповнено кодекс статтями 19-2 і 19-3, пункт 41.1 статті 41 викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Отже, з 01 січня 2017 року відповідно до внесених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні змін до Податкового кодексу України функція з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюється органами Державної фіскальної служби України обласного рівня і у спірних правовідносинах Головне управління ДФС у Луганській області є належним позивачем.

У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке обєднання «Азот» зареєстровано як юридична особа 24.12.2004, № запису 13831210000000337, ідентифікаційний код юридичної особи 33270581, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 07.09.2017 за № НОМЕР_1 (арк.спр. 20-24).

Відповідач взятий на облік у Бердянській ОДПІ за неосновним місцем обліку, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці про взяття на облік платника (арк.спр.7).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено:

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1);

- платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2);

- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3);

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4);

- податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7).

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «АЗОТ» у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 17.02.2017 № НОМЕР_2 (арк. спр. 8-10), самостійно визначено суми орендної плати, що підлягали сплаті щомісячно у 2017 році, у звязку з несплатою яких за відповідачем утворився податковий борг у сумі 25733,45 грн, а саме:

- за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 4446,72 грн, у звязку з частковою сплатою заборгованості складає 3499,85 грн (термін сплати 02.03.2017);

- за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.03.2017);

- за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.04.2017);

- за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.05.2017);

- за період з 01.06.2017 по 31.06.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.06.2017);

- за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 4446,72 грн (термін сплати 30.07.2017);

Таким чином, загальна сума задекларованих податкових зобовязань із земельного податку належних до сплати за період з 01.02.2017 по 31.07.2017 становить 25733,45 грн, що підтверджується інформацією, зазначеною в інтегрованій картці відповідача із земельного податку (а.с. 13).

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України (станом на день направлення податкової вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою стягнення податкового боргу позивачем на підставі статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу від 06.04.2017 № 674-17, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків станом на 05.04.2017 7946,57 грн, в тому числі основний платіж 7946,57 грн, штрафні (фінансові) санкції - 0,00 грн (арк. спр. 11).

Податкова вимога отримана уповноваженим представником відповідача 28.04.2017, не оскаржена та є чинною (арк. спр.11).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статі 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

Відповідачем суду не надано доказів сплати податкового боргу у сумі 25733,45грн.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Оскільки ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «АЗОТ» вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду дотримано вимоги статті 95 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг у сумі 25733,45 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання «Азот» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в сумі 25733,45 грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання «АЗОТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 15) на користь місцевого бюджету (р/р 33215812700375, код платежу 18010600, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач Бердянське УК/отг с. Осипенко) кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.02.2017 по 31.07.2017 у сумі 25733,45 грн (двадцять тисяч сімсот тридцять три гривні 45 коп.) з рахунків, у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке обєднання «АЗОТ».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1