Ухвала суду № 69167228, 28.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в прийнятті подання у адміністративній справі

28 вересня 2017 року Справа № 805/3337/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши подання та додані до нього матеріали, за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», застосованого на підставі рішення начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 27.09.2017 року.

Судом встановлено наступне.

Пунктом 2 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов’язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв’язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, на думку суду, спір про право має місце в усіх випадках, коли з наявних матеріалах справи вбачається, що платник податків, до якого заявлені вимоги подання, заперечує правомірність дій та рішень органів державної податкової служби, які слугують підставою для звернення до суду.

Так, у поданні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що обставинами, які зумовили звернення до суду із вказаним поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є відмова платника податку - Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» посадовим особам Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» на підставі наказу № 2094 від 25 вересня 2017 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» (код 00191827).

Разом з тим, із Акту від 26.09.2017 року № 28/28-10-47-06/00191827 «Про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» (код 00191827)» наданих позивачем до суду, вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Комсомольське рудоуправління» (код 00191827) заперечує щодо правомірності дій Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС про проведення перевірки підприємства.

Також згідно Акту від 26.09.2017 року № 25/28-10-47-06/00191827«Про відмову від підпису у направленні на проведення документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» (код 00191827), посадовими особами Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» відмовлено у підписанні пред’явленого направлення на проведення перевірки.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» (вх.№ 3386/17 від 27.09.17) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС від 25.09.2017 року № 2094 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління (код 00191827).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі № 805/3325/17-а відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 26 жовтня 2017 року о 12:00 год.

Наведене безперечно свідчить, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість розглянути подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків згідно рішення начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.09.2017 року у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року № К/800/43763/14.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись статтями 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті подання Офіса великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кочанова П.В.