Ухвала суду № 6916559, 19.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009року справа № А27/276-08(А23/257-08(А37/392-07))

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач), суддів:

при секретарі: Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.,

Красота А.О., за участю:

представників позивача:

представників відповідача: Полякової О.А., Хмелевського Д.О., Волошиної В.В., Жаворонкова С.М., Дейкун О.С., Кузьменко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. у справі № А27/276-08(А23/257-08(А37/392-07)) (категорія статобліку 2.11.3) за позовом Кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» до за участю: про Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська скасування податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, ВСТАНОВИЛА : Кредитна спілка «Дніпровський кредитний центр» (далі по тексту позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001142200/1 від 20.09.2007р., прийнятого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі по тексту відповідач). Під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися та змінювалися позовні вимоги, і остаточно, позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001142200/1 від 20.09.2007р., прийняте відповідачем на підставі акту перевірки №985/220/335/63449 від 01.08.2007р., яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій по податку на прибуток фінансових установ у розмірі 1928287,64 грн.. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. у справі № А27/276-08(А23/257-08(А37/392-07)) в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказав, що висновок податкової інспекції щодо порушення ним п. 7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним, позивач не відноситься до неприбуткових організацій в розумінні пп. 7.11.5 п. 7.11 ст. 7 цього Закону і не підпадає під дію абз. 1 пп. 7.11.9 ст. 7 Закону, ним отримано дохід від операцій з активами (продаж цінних паперів) при здійсненні основної діяльності.

Щодо висновків суду, на думку позивача, вони не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято без належної оцінки доказів позивача, з перевагою в оцінці доказів відповідача, крім того, судом були розглянуті не всі позовні вимоги, зокрема, вимога про скасування акту документальної перевірки.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказав, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача, і просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суть спору:

20.09.2007р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001142200/1, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 928 287,64грн., в тому числі: 964 143,82грн. - основний платіж, 964 143,82грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став акт №985/220/33563449 від 01.08.2007р., складений за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2005р. по 31.03.2007р..

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п/п 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» протягом III кварталу 2005р. - III кварталу 2006р. та І кварталу 2007р. здійснювались операції, не пов'язані з основною діяльністю - продаж акцій особам, іншим ніж засновники (члени, учасники), у зв'язку з чим, сума заниження оподатковуваного прибутку склала 3 856 575,3грн. (сума заниженого податку на прибуток 964 143,82грн.).

Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають нормам діючого податкового законодавства, зокрема, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а прийняте на підставі цього акту рішення незаконним, через що звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що позивачем надавалися кредити членам спілки. В забезпечення повернення таких кредитів з членами спілки укладалися договори застави, предметами яких були пакети акцій ВАТ «Спецтранснафта», ВАТ «Металургмашкомплект», ВАТ «Укрпромвуглезбагачення», ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики», ВАТ «Завод термостійких металовиробів». Зокрема, позивачем були укладені наступні договори з: - ОСОБА_11, договір позики №01г-01/2005 від 29.06.2005р. на суму 500 грн., договір застави №01г-02/2005 від 01.07.2005р. на 598000 акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення»;

- ОСОБА_12, договір позики №08г-01/2005 від 26.07.2005р. на суму 800 грн., договір застави №08г-02/2005 від 26.07.2005р. на 1000000 акцій ВАТ «Спецтранснафта»;

- ОСОБА_13, договір позики №12г-01/2005 від 03.08.2005р. на суму 900грн., договір застави №12г-02/2005 від 04.08.2005р. на 1500000 акцій ВАТ «Металургмашкомплект» і договір позики №03г-01/2006 від 18.04.2005р. на суму 3200грн., договір застави №11г-02/2006 від 19.06.2006р. на 4000000 акцій ВАТ «Завод термостійких металовиробів»;

- ОСОБА_14, договір позики №18г-01/2005 від 26.08.2005р. на суму 1650грн., договір застави №18г-02/2005 від 26.08.2005р. на 3000000 акцій ВАТ «Металургмашкомплект»;

- ОСОБА_15, договір позики №35г-01/2005 від 22.09.2005р. на суму 3300грн., договір застави №35г-02/2005 від 27.09.2005р. на 5954000 акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики»;

- ОСОБА_16, договір позики №02г-01/2006 від 10.01.2006р. на суму 8000грн., договір застави №02г-02/2006 від 06.03.2006р. на 2000000 акцій ВАТ «Завод термостійких металовиробів».

У зв'язку з неповерненням членами спілки кредитів, наведені акції за умовами договорів застави, перейшли у власність позивача.

В подальшому, акції були позивачем реалізовані ТОВ «ФК «Гарант-Інвест» на підставі договорів:

- №14т-2005 від 26.07.2005р., 1000000 акцій ВАТ «Спецтранснафта» на суму 240 000грн.;

- №16т-2005 від 18.08.2005р., 1500000 акцій ВАТ «Металургмашкомплект» на суму 360 000грн.;

- №18т-2005 від 28.08.2005р., 3000000 акцій ВАТ «Металургмашкомплект» на суму 786 000грн.;

- №08т-2005 від 04.07.2005р. 598000 акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» на суму 143 520грн.;

-№689к-2005 від 04.10.2005р., 594000 акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики» на суму 148 500грн.;

-№690к-2005 від 04.10.2005р., 198000 акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики» на суму 49 500грн.;

-№688к-2005 від 04.10.2005р., 871200 акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики» на суму 217 800грн.;

-№27т-2005 від 04.10.2005р., 4290800 акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики» на суму 1 029 792грн.;

-№23т-2006 від 27.04.2006р., 2000000 акцій ВАТ «Завод термостійких металовиробів» на суму 480 000грн.;

-№44т-2006 від 18.07.2006р., 4000000 акцій ВАТ «Завод термостійких металовиробів» на суму 960 000грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, і вважає не спростованим та доведеним факт існування порушення позивачем пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження останнім податку на прибуток в розмірі 964143,82грн..

Питання оподаткування неприбуткових установ і організацій врегульовано п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно з абз. «в» п/п 7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Позивач є кредитною спілкою, а тому положення п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в повному обсязі застосовуються щодо нього.

Підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.

Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Згідно з пп.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку, підприємств», від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Доходи позивача по операціям з реалізації акцій ТОВ «ФК «Гарант-Інвест» не підпадають під наведене визначення доходів, що звільняються від оподаткування, як за видами операцій, так і за суб'єктним складом сторін таких операцій.

Згідно з п/п 7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «державні послуги» слід розуміти будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством, та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну «державні послуги» не включаються податки, збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування».

Під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Під терміном «основна діяльність» слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціальногосамозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах «в» - «д» підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка відповідно до свого статуту:

приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;

надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки;

залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;

виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення;

надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

виступає членом платіжних систем;

оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Провадження іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.

Аналогічні положення містяться в статуті КС «Дніпровський кредитний центр».

Отже, ні законом, ні статутом позивача не передбачено такого виду діяльності кредитної спілки як реалізація активів, які перебували в заставі, особам, що не є членами кредитної спілки. До таких операцій повинні застосовуватись правила оподаткування, визначені абз.2 пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, фактичне заниження оподатковуваного прибутку спілки за період III кварталу 2005р. - III кварталу 2006р., І кварталу 2007р. становить 3 856 575,30 грн..

Є обґрунтованим розрахунок податковою інспекцією суми доходу, що підлягає оподаткуванню, відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за фактом першої події.

Суд вірно акцентував увагу, що податковою інспекцією при визначенні заниженого оподатковуваного прибутку не враховувались суми комісії за розрахункове обслуговування кредиту, відсотків за користування кредитом, оскільки вказані витрати належать до витрат, понесених спілкою при здійсненні основної діяльності (надання кредитів членам кредитної спілки).

Також, на думку колегії суддів, цілком обґрунтовано судом першої інстанції при вирішенні справи не прийнято до уваги висновки судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №15023 від 04.03.2008р. та №5645 повторної судово-економічної експертизи від 11.09.2008р., оскільки експерти вдалися саме до юридичної оцінки обставин справи, і тим самим вийшли за межі наданих їм повноважень, а питання, поставлені судом на їх вирішення, фактично були залишені поза увагою.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечень осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, висновків експертів.

Проте, висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Судом була надана належна оцінка наявним в матеріалах справи доказам у їх сукупності, зокрема, і висновкам експерта.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши правомірність дій відповідача, прийняв обґрунтоване і законне рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги, зроблених судом першої інстанції, висновків не спростовують.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом не була вирішена одна з позовних вимог про скасування акту перевірки, який став підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються наступним.

Представники відповідача на питання колегії суддів вказали, що позивачем неодноразово змінювалися та уточнювалися позовні вимоги, і це вбачається з матеріалів справи, вже перед дебатами судом зясовувався остаточний обсяг вимог, після чого позивач вказав на необхідність лише визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даної справи господарським судом Дніпропетровської області здійснювалася фіксація судового процесу, і інформаційний носій (диск) містить ту ж інформацію, яку колегії повідомили представники відповідача.

Наведені позивачем у скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом першої норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, і ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. у справі № А27/276-08(А23/257-08(А37/392-07)) залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 24.11.2009р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Судді: М.В. Мірошниченко

О.В. Юхименко