Ухвала суду № 69162399, 23.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/20342/17

Провадження №1-кс/127/8665/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2017 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Карпенка І.І., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді інспектора відділу протидії кіберзлочинності у Вінницькій області Подільського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції НП України,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із застосуванням технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Глодний І.І. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Карпенко І.І.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом прокуратури області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017020000000316, відомості про яке 21.09.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Подільського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України, являючись працівником правоохоронного органу, діючи умисно, в особистих інтересах, з метою незаконного збагачення, з використанням наданої йому влади та повноважень, організував вимагання неправомірної вигоди та вимагав за пособництва ОСОБА_4 у службовому кабінеті №514 за адресою: вул. Чорновола, 5, м. Вінниця, 19.09.2017 близько 13.30 неправомірну вигоду у розмірі 50 тис. грн. у ОСОБА_5 за не притягнення її до кримінальної відповідальності.

В подальшому, 22.09.2017 близько 13.40 год., за участі ОСОБА_4, одержав від ОСОБА_5 поблизу виходу з залізничного вокзалу ст. Вінниця (м. Вінниця, площа Привокзальна,1), який розміщений на 4 колії зазначеного вокзалу, неправомірну вигоду у розмірі 50 тис. грн. за не притягнення її до кримінальної відповідальності, тобто за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень.

Таким чином, ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 від 20.09.2017; показаннями ОСОБА_5 від 22.09.2017; затриманням у порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_2; обшуком у службовому кабінеті ОСОБА_2 від 22.09.2017, іншими доказами у їх сукупності.

ОСОБА_2 22.09.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на даний час обіймає посаду інспектора відділу протидії кіберзлочинності у Вінницькій області Подільського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції НП України, тобто являється працівником правоохоронного органу, у слідства є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

У разі незастосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній, з огляду на суворість передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_2,жоден інший більш мякий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2,виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

У звязку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_2в умовах сьогодення, набуття суспільного осуду та резонансу, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, прокурор просив задоволити клопотання.

В судовому засіданні прокурор Карпенко І.І. клопотання слідчого підтримав, вказавши, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, замість того, щоб на своєму місці, працюючи в правоохоронних органах вести боротьбу із злочинністю, сам вчиняє тяжкий злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов"язаної з наданням публічних послуг, тим самим підриває авторитет правоохоронних органів, крім того ОСОБА_2 має міцні соціальні звязки як працівника правоохоронного органу, тому перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України може бути метою та підставою для застосування запобіжного заходу, просив застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в 500 000 гривень.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 заперечив проти даного клопотання, суду пояснив, що підозра оголошена його підзахисному не обгрунтована, відповідно до протоколу затримання не зрозуміло звідки взялись кошти, затримання його підзахисного проводилося з безліччю порушень, не має доказів, що ОСОБА_2 причетний до вказаного злочину, також немає документів, що ОСОБА_2 посідає відповідальне становище, тобто, відсутні належні та допустимі докази по справі. Підозрюваний ОСОБА_2 має тісні соціальні зв"язки, має на утриманні дружину та малолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій в АТО.

На думку захисника ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема ОСОБА_2 має міцні соціальні зв"язки, має постійне місце проживання, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду,просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід на розсуд суду.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, просив обрати до нього більш м"який запобіжний захід.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №42017020000000316, відомості про яке 21.09.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2, який одружений та має на утриманні дружину та малолітню дитину, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій в АТО та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2В хоча раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак він обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, замість того, щоб на своєму місці, працюючи в правоохоронних органах вести боротьбу із злочинністю, сам вчиняє тяжкий злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов"язаної з наданням публічних послуг, тим самим підриває авторитет правоохоронних органів, крім того ОСОБА_2 має міцні соціальні звязки як працівник правоохоронного органу, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів та експертів у цьому ж провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш мякі запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Вказані вище обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, суд находить за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів слідства та суду або незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, спеціалістів та експертів у цьому ж провадженні.

Відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В даному випадку строк дії запобіжного заход слід обмежити існуючим строком досудового розслідування з моменту затримання до 13: 45 години 20 листопада 2017 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених названим Кодексом, враховуючи, що кримінальним правопорушенням завдано шкоду авторитету держави в особі правоохоронних органів, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 500000 (п"ятсот тисяч) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, -.

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до 13: 45 години 20 листопада 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 500000 (п"ятсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37315033000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_6 казначейство України, м. Київ МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обовязки, передбачені пунктами 1-3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: