Ухвала суду № 69161028, 13.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 вересня 2017 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву заступника прокурора Одеської області про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності працівників прокуратури,

встановила:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 4 листопада 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з прокуратури Одеської області на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 1000 грн, в решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року касаційні скарги заступника прокурора Одеської області та ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У серпні 2017 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, посилаючись на недоведеність неправомірних дій та доказів спричиненої моральної шкоди з підстави передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1167, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначеної підстави заявником надано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 серпня 2016 року, від 21 грудня 2016 року, від 19 травня 2016 року та від 21 січня 2015 року, в яких, на його думку, зазначені норми матеріального права застосовані по-іншому.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, на підставі наданих та оцінених доказів, виходив із доведеності факту неправомірних дій службових осіб прокуратури та завдання позивачу цією бездіяльністю моральної шкоди, яка відповідно до вимог статей 1167, 1176 України підлягає відшкодуванню органом прокуратури.

У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 серпня 2016 року, від 21 грудня 2016 року, від 19 травня 2016 року та від 21 січня 2015 року , суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди відповідно до статей 1167, 1176 України, виходячи з недоведеності позивачами фактів неправомірних дій службових осіб та наявності шкоди завданої їм внаслідок неправомірних дій цих осіб.

Отже, в судових рішеннях, наданих заявником для порівняння, та в судовому рішенні про перегляд якого подано заяву, судами встановлені різні фактичні обставини справи, що не свідчить про неоднакове застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву заступника прокурора Одеської області обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності працівників прокуратури за заявою заступника прокурора Одеської області про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 травня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

Я.М. Романюк

Л.І. Охрімчук