Ухвала суду № 69160338, 19.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Черкасова Євгена Володимировича на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києві від 13 липня 2017 року у цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві Черкасова ЄвгенаВолодимировича, заінтересована особа: ОСОБА_3,

Справа № 760/5683/17-цАпеляційне провадження: №22-ц/796/9200/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шереметьєва Л.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у березні 2017р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконними бездіяльність старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Черкасова Є.В. в частині невиконання вимог ч.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» в межах ВП № 53150596, в частині не перевірки ЄДРВП при відкритті виконавчого провадження № 53150596 на наявність інших виконавчих проваджень стосовно боржника ПАТ КБ «ПриватБанк», в частині не направлення ВП № 53232167 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 11355726; визнати незаконною бездіяльність Солом'янського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині невиконання вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» в межах ВП № 53150596 та зобов'язати Солом'янський районний Відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві направити ВП № 53150596 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для приєднання до зведеного виконавчого провадження № 11355726.

Мотивуючи вимоги скарги, заявник зазначав, що в провадженні Солом'янського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває на виконанні виконавче провадження №53150596

- 2 -

про стягнення з банку на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 5 000грн., яке відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 27 жовтня 2016р. по справі 760/7785/15-ц.

Заявник вважав, що державним виконавцем незаконно відкрито виконавче провадження за відсутності достатніх на то підстав, за відсутності перевірки у ЄДРВП наявності інших відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника, у невчасному направленні кореспонденції на адресу боржника та порушення черговості звернення стягнення на кошти боржника.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києві від 13 липня 2017 року скаргу задоволено частково, визнано бездіяльність старшого державного виконавця Солом'янського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Черкасова Євгена Володимировича в межах виконавчого провадження ВП № 53150596 в частині невиконання вимог ч.7 ст.26, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», а також в частині не здійснення перевірки ЄДРВП наявності інших виконавчих проваджень стосовно боржника та не направлення його до Соборного Відділу державного виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській обл. для приєднання до зведеного виконавчого провадження, незаконною. В решті скарги відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі старший державний виконавець Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Черкасов Є.В. просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні скарги у повному обсязі.

Старший державний виконавець посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки судом не враховано доведеність в судовому засіданні обставини про те, що на час розгляду питання про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП не функціонував, тому була відсутня інформація про наявність будь-яких виконавчих проваджень з примусового стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк».

Також старший державний виконавець вважає, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» саме стягувачу надано право вибору місця проведення виконавчих дій.

ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.250-251), у судове засідання не з'явилися, клопотання про перенесення судового розгляду не подали, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення старшого державного виконавця Черкасова Є.В., який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 27 жовтня 2016р. Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 5000грн.

19 грудня 2016р. представник ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа за місцем знаходження майна боржника у м. Києві по Чоколівському бул., 22 на підставі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». До заяви була додана квитанція про сплату авансового внеску.

Постановою старшого державного виконавця Солом'янського районного ВДВС м. Київ Черкасова Є.В. від 19 грудня 2016р. було відкрито виконавче провадження ВП №

- 3 -

53150596.

Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем при прийнятті виконавчого листа до виконання та відкритті виконавчого провадження були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Звертаючись до Солом'янського районного ВДВС м. Київ із заявою про відкриття виконавчого провадження, представник стягувача ОСОБА_3 зазначив, що звертається за місцем знаходження майна боржника, що відповідає положенням ст. 24 Закону України «Про ви конаюче провадження».

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що виконавче провадження повинно відкриватися за місцезнаходженням юридичної адреси боржника не ґрунтується на вищезазначеній нормі матеріального права і суд прийшов до помилкового висновку, що державний виконавець не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження.

Також безпідставним є посилання суду першої інстанції про порушення державним виконавцем вимог п. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, так як матеріали справи не містять документів, які б підтвердили прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наданих суду першої інстанції копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 53150596 19 грудня 2016р. направлялася боржнику рекомендованим листом за двома адресами та отримана боржником за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 - 4 січня 2017р., за адресою: м. Київ, бульв. Чоколовський, 22 - 4 лютого 2017р., що підтверджено реєстром направлення листів, журналом вихідної кореспонденції та відомостями сайту «Укрпошта» про вручення листів (с.с.39, 40).

Отже, висновок суду першої інстанції про недотримання старшим державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає наданим суду доказам. Відсутність у виконавчому провадженні повідомлень про вручення поштового відправлення боржнику не доводить невиконання державним виконавцем вищезазначених вимог, так як відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для

- 4 -

вирішення справи, а старшим державним виконавцем суду першої інстанції були надані належні докази, які не були спростовані боржником, про направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та отримання її боржником.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Заява представника стягувача не містить зазначення конкретного майна боржника, яке розташовано по Чоколівському бул., 22 у м. Києві, тому державний виконавець був позбавлений можливості накласти на нього арешт відповідно до зазначеної норми матеріального права.

Висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець до відкриття виконавчого провадження зобов'язаний перевіряти наявність майна боржника на території району, не ґрунтується на нормах Закону України «Про виконавче провадження», який такого положення не містить.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з п.14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/15 від 02 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 489/202802 від 02 квітня 2012 року у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Заперечуючи проти доводів скарги, старший державний виконавець зазначав, що у зв'язку із прийняттям 2 червня 2016р. нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», 5 серпня 2016р. Міністерством юстиції України видано наказ «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження», у зв'язку із чим доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на час відкриття виконавчого провадження №53150596 він не мав.

Разом з цим, суд першої інстанції вказаних заперечень не перевірив та належну оцінку їм у судовому рішення не надав, хоча матеріали справи містять лист в.о. начальника Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, у якому містять аналогічна інформація.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав достатніх підстав для висновку про невиконання державним виконавцем вимог Інструкції.

Крім того, з наданих суду першої інстанції старшим державним виконавцем документів вбачається, що рішення суду виконано і 25 травня 2017р. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги старшого

- 5 -

державного виконавця Черкасова Є.В. знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а судом першої інстанції не повно були з'ясовані обставини справи, не прийнято до уваги надані державним виконавцем документи, неправильно застосовані норми матеріального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про відмову у задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Черкасова Євгена Володимировича задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києві від 13 липня 2017 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві Черкасова ЄвгенаВолодимировича, заінтересована особа: ОСОБА_3, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: