Постанова № 69159556, 25.09.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4103/17

пр. № 2-а/759/184/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі суду : суддя Величко Т.О., при секретарі Забелі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністраивний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської обл. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) в березні 2017 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської обл. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив суд Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Київської області №18ф-46 від 14.02.2017 року, без обмеження максимального розміру пенсії. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-Х11 від 05.11.1991 року, яка була чинна на час призначення пенсії, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Київської області №18ф-46 від 14.02.2017 року, без обмеження максимального розміру пенсії починаючи з 01 січня 2016 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії з 01 січня 2016 року. Постанову суду в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання. Стягнути з Державного бюджету України на користь витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та посив суд позов задовольнити на підставі наданих пояснень та поданих письмових доказів.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперчувала, надала письмові заперення проти позову вказувала, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури в Україні регулюється ч 3, ч.4, ч.б, ч.11 статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ та статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Окрім того, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України. Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Представник відповідача зазначила, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76 VIII, частина 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції : «Умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Даний Закон згідно п. 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015 року. Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (20.02.2017 року) частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. При цьому, 15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VII. Відповідно до розділу XII Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності чим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року. Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже наведені зміни законодавства не позбавляють позивача на перерахунок пенсії, який був гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789- ХІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормаїивно-правовпй акт прийнято не було.

Судом встановлено, що відповідно до наказу прокурора Київської області № 185 к від 12 квітня 2010 року, Позивач був звільнений з посади старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Київської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. З 19.08.2009 року Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, та отримує пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-Х1І від 5 листопада 1991 року.

Судом встановлено, що з 01.12.2015 року у Позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням на 25% посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року. В даному підзаконному нормативному акті відсутні норми, які зупиняють чи відміняють перерахунок вже призначених раніше пенсій працівникам органів прокуратури.

Судом встановлено, що 20.02.2017 року Позивач подав заяву до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про проведення перерахунку пенсії у відповідності до діючої на час призначення пенсії статті 50-1 Закону України №1789-ХП від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру», до якої додавалася довідка прокуратури Київської області № 18ф-46 від 14.02.2017 року щодо розміру заробітної плати Позивача. Позивачу було відмовлено, про що повідомлено листом управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області №14\н-02 від 24.02.2017 року, оскільки мовляв відповідно до розділу 111 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-V1II з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до деяких законів України в т.ч. і до Закону України «Про прокуратуру», а тому з 01.06.2015 року відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсій, призначених, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Позивач вважає дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є незаконними і такими, що порушують його гарантовані Конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конкретних норм (статей), які б слугували відмові в перерахунку пенсії, не було зазначено і вказане в листі не стосуються до даних правовідносин, оскільки вони врегульовують питання призначення пенсій, а не їх перерахунку.

Відповідно до ч. 18ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судом встановлено, що Відповідач в обгрунтуванні своєї відмови посилався на роділ 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, згідно яких у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України. Проведеним системним аналізом положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» встановлено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Коригування виплат можливе лише при виникненні права на пенсію, під час її призначення, а не під час перерахунку її розміру. А тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру».Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22 згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, а тому, Позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 18.03.2016р. №18-228 і при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1789-ХІІ), Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права (пенсія призначається в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати незалежно від стажу роботи).

Позивач отримав право на пенсію до набрання чинності вказаного вище закону, а отже, має право на перерахунок пенсії виходячи з діючого положення ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII внесено зміни до ч. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», в частині перерахунку пенсії визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», підвищена заробітна плата працівників прокуратури.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які, відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Тобто, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, суд виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку його пенсії є протиправними, оскільки, не відповідають вимогам Конституції України та Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини цієї справи суд погоджується із твердженнями позивача частково,про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доводи відповідача про те, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 р., зокрема скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, призначались, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначена правова норма підлягає застосуванню лише щодо призначення нових пенсій.

При розгляді цієї справи слід застосовувати положення спеціальних норм, а саме Закону № 1789-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у частині вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи незалежно від віку пенсія призначається у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.

Законом України №3668-VІ від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни, що стосуються призначення пенсій.

Згідно ч. 3 вказаної статті, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до ч.15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до нової редакції ч. 2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесеними Законом № 213-VIII від 02.03.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"), пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відтак, нова редакція ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами.

Приписами ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Пенсія позивачеві була призначена відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001, тобто до набрання чинності цими законами. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яки

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечень.

З огляду на викладене, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в тому числі,в межах строку звернення до суду , в порядку ст. 99 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України у межах суми стягнення за один місяць

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 17, 99, 160,161,162,163, 160, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської обл. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Київської області №18ф-46 від 14.02.2017 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, яка була чинна на час призначення пенсії, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Київської області №18ф-46 від 14.02.2017 року, починаючи з 01 жовтня 2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії з 01 жовтня 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок гривень) 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць

Постанова може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.О. Величко